Публікація «Професіоналізація музейної роботи у вищій школі: глобальний підхід» має стати результатом дослідницького проекту P-MUS розробленого між 2017 та 2019 роками UMAC Міжнародний комітет університетських музеїв і колекцій), ICTOP (Міжнародний комітет з підготовки персоналу), Universeum (Європейська мережа академічної спадщини) та AAMG (Асоціацією академічних музеїв та галерей, США) та підтриманого ICOM (Міжнародною радою музеїв).
Основна мета P-MUS полягає у спробі розширити роль музеїв та колекцій вищих навчальних закладів у підготовці музейних працівників, що видається абсолютно природним. Випускники та аспіранти факультетів фізики та біології активно використовують під час навчання лабораторії для розвитку практичних навичок та компетенцій. Варто очікувати, що щось подібне відбудеться і зі студентами, які навчаються на музейних спеціальностях. Вони, абсолютно зрозуміло чому, використовуватимуть музеї, колекції та культурну спадщину свого університету у навчальному процесі. Парадоксально, але залучення університетських музеїв до начальної практики є фрагментарним, нерегулярним і не таким імовірним, як здавалося б.
Існує кілька причин цього парадокса. Музеї та колекції вищих навчальних закладів доволі неоднорідні і охоплюють сукупність дисциплін. Багато хто може не мати навіть інституційного статуту. Переважна більшість музеїв при вищих навчальних закладах створена (і досі залишається) навколо викладацької та дослідницької діяльності професорів, дослідників, техніків, студентів, бібліотекарів та випускників. Ці фахівці, як правило, більше пов’язані дисциплінарними та історичними традиціями, а не спільним розумінням музейної практики. Протягом 2017-2019 років P-MUS розробив та проводив глобальне опитування, спрямоване на профілізацію цих фахівців: Хто вони? Яку фахову підготовку вони мають? Які їхні очікування? До яких професійних мереж вони належать? Результати опитування будуть представлені та проаналізовані в першому розділі цієї книги.
Другий розділ книги якраз і є предметом цього конкурсу з подачі пропозицій. Багато університетських музеїв та колекцій у всьому світі використовуються для підготовки майбутніх фахівців. Мета другого розділу — вивчити, як та чому університетські музеї і колекції відіграють центральну та важливу роль в аспірантурі (випадкових відвідувань недостатньо). Чи використовуються університетські музеї та колекції для розробки змісту навчальної програми, для практики, для розвитку навичок, як польова робота для стажувань, есе, дисертацій? Як це працює? Які є успішні кейси та що робить їх успішними? Які сильні та слабкі сторони?
Приймається широкий спектр статей: від вичерпних есе до практичних досліджень, методологічних текстів та історичних перспектив. Міждисциплінарний підхід заохочується. Пріоритет надаватимуться музейним курсам, спеціальностям та тим, які пов’язані з культурною спадщиною (наприклад, музеєзнавство, музеологія, музейна освіта, дослідження культурної спадщини), але цікавить інформація і про використання університетських музеїв та колекцій для підготовки інших фахівців, особливо у нетрадиційних тут областях: історія, медицина, біологія та інші. Пріоритет також буде наданий кейсам із країн, де не вистачає літератури англійською мовою.
Професорам, дослідникам та музейним практикам пропонується надсилати до 30 квітня 2020 р. свої пропозиції від 1000 до 2000 слів, з чітко окресленими тематичними дослідженнями музейної підготовки (цілі, ресурси та результати) та коротко обговорити роль університетських музеїв та колекцій. Шаблон подання пропозицій доступний тут .
Усі подані пропозиції будуть розглянуті на основі подвійного сліпого рецензування. Співавтори також можуть бути запрошені в якості рецензентів.
Очікується, що книга вийде у 2021 році.
Мова: англійська.
Терміни:
30 квітня 2020 року: термін подання пропозицій
15 травня 2020 року: повідомлення про прийняття
31 серпня 2020 року: представлення повного розділу
19 грудня 2020 року: заключне представлення розділу
Редактори: Марта К. Луренцо, Лісабонський університет, ICOM-UMAC та Дарко Бабіч, Загребський університет, ICOM-ICTOP.
Додаткова інформація та запити:
Marta C. Lourenço, University of Lisbon
