Авторські, або літературні казки посідають чільне місце в дитячій художній літературі. Літературна казка є своєрідним жанром, у якому поєднуються елементи фольклорного та літературного творів. Авторський підхід до створення казки на основі традиційного сюжету простежується в експериментуванні з жанровими ознаками, створенні оригінальних образів, концентрації уваги на виховних моментах, притаманних морально-етичним поглядам епохи.
Літературні казки для дітей творили дитячі письменники, педагоги, поети, громадські діячі. До відомих казкарів світу належать імена Ганса Християна Андерсена, Шарля Перро, Братів Грімм, Джанні Родарі, Астрід Ліндґрен. Серед українських діячів – це Іван Франко, Леся Українка, Олена Пчілка, Марія та Борис Грінченки, Леонід Глібов, Юрій Федькович, Наталя Забіла, Всеволод Нестайко, Василь Сухомлинський та багато-багато інших. Всупереч усім труднощам історичного шляху, українська літературна казка розвивалася і свідчила про те, що в мистецьких пошуках українські письменники йшли в ногу з письменниками Європи і світу. Твори більшості згаданих авторів входять до класики української літератури та є рекомендованими для вивчення у шкільних програмах.
У фондах Педагогічного музею України в колекції дитячої літератури зберігаються видання літературних казок як українських, так і зарубіжних авторів. Серед них – рідкісні видання кінця ХІХ – початку ХХ століття: «Лис Микита» (Львів, 1896) Івана Франка; «Зернятко» (Чернігів, 1896) Марії Грінченко; «Смілива дівчина» (Чернігів, 1899) Бориса Грінченка; «До української дитини» (Київ, 1923) Лесі Українки; «Казки Андерсена» (Чернівці, 1899) Ганса Християна Андерсена.
Найбільш повно в колекції авторських казок першої половини ХХ ст. з фондів музею представлені твори Івана Франка, Бориса Грінченка, Наталі Забіли, Оксани Іваненко, Варвари Чередниченко, Олеся Донченка. Із зарубіжних авторів – казки Ганса Християна Андерсена та Шарля Перро.
Важлива роль у створенні дитячої книги належить також художникам-ілюстраторам. У виданнях першої половини ХХ ст. представлені яскраві, неймовірно живі та цікаві малюнки, які створюють для маленьких читачів чарівний довосвіт казок. Над ілюстраціями до видань авторських казок працювали такі українські художники та графіки, як Микола Алексєєв, Борис Крюков, Петро Лапин, Павло Ковжун, Олексій Маренков, Юрій Вовк, Михайло Глухов, Михайло Жук, Микола Погрібняк, Опанас Сластіон, Михайло Головатинський, Йосип Дайц.
Пропонуємо вам ознайомитися з добіркою електронних копій видань авторських казок першої половини ХХ ст. з фондів Педагогічного музею України:
 |
 |
 |
Класик української літератури Іван Франко (1856–1916) почав творити казки для дітей тоді, коли сам став батьком. Написані первісно для власних дітей, ці твори стали безцінним культурним надбанням багатьох поколінь українських дітей. До найвідоміших казок Івана Франка належать «Фарбований Лис», «Ріпка», «Лисичка і Журавель», «Осел і Лев», «Лисичка-кума», «Лисичка і Рак», «Лис і Дрозд», «Заєць і Їжак», «Ворона і Гадюка». Деякі сюжети були запозичені Іваном Франком у зарубіжному епосі, як, приміром, сюжет казки «Лис Микита» («Фарбований лис»). У першому виданні цього твору («Лис Микита», Львів, 1891), автор зазначає: «З німецького переробив Іван Франко». Подальші чотири прижиттєвих видання цієї казки виходять зі змінами в сюжеті, додаванням ряду епізодів, вдосконаленням мовно-стилістичного оформлення тексту. Відтак в історію української літератури «Лис Микита» за правом увійшов як авторська казка, написана Іваном Франком.
Зміст: «Ріпка», «Лисичка і Рак», «Лисичка і Журавель», «Заєць і Їжак».
 |
 |
 |
Ганс Християн Андерсен (1805–1875), данський письменник, казкар, автор відомих у всьому світі казок «Принцеса на грошині», «Гидке каченя», «Снігова королева», «Дюймовочка». Усього на сьогодні відомо 158 його казок, і тільки 12 із них створено на основі традиційних фольклорних творів. Отже, поняття літературна казка якнайкраще відповідає сутності творчості цього видатного митця, який сам вигадував казкові історії.
Казки Андерсена перекладені більш ніж 150 мовами світу. Українською мовою твори Андерсена перекладали Юрій Федькович, Михайло Старицький, Марія Грінченко, Агатангел Кримський, Оксана Іваненко, Галина Кирпа.
У фондах педагогічного музею зберігається 7 видань казок Г. Х. Андерсена.
Зміст: «Снігова королева».
Зміст: «Кремінь», «Мати», «Королівна», «Дівчинка з сірниками», «Найкраща рожа в світі».
 |
 |
 |
Борис Грінченко (1863–1910), український письменник, педагог, етнограф, лексикограф, громадський діяч. Викладаючи в школах Харківщини (1881-1891), Грінченко-педагог укладав букварі, граматки, читанки українською мовою та писав художні твори для читання дітям. Так у творчості письменника з’явилися казки «Два Морози», «Снігурка», «Сопілка», «Три бажання», «Смілива дівчина», «Дурень думкою багатіє», «Риб’ячі танці» та ін.
 |
 |
 |
Оксана Іваненко (1906-1997), українська дитяча письменниця та перекладачка. Основне місце в творчості письменниці посідають казки й оповідання для дітей. За збірку «Лісові казки» О. Іваненко була удостоєна літературної премії імені Лесі Українки (1974). Перу діячки належать також переклади казок Г. К. Андерсена та братів Грімм.
Зміст: «Казка про білочку мандрівницю», «Чорноморденький», «Цві та рінь», «Сонечко».
 |
 |
 |
Наталя Забіла (1903–1985), видатна українська дитяча письменниця, перекладачка. Її перу належить близько 200 творів для дітей, серед яких чільне місце посідають авторські казки. Відомі фольклорні сюжети набувають в інтерпретації Забіли нових акцентів. Виходячи з особливостей дитячої психіки, письменниця твердо обстоює право на «щасливий кінець». Саме тому її казки мають мажорне звучання: Плескачик (Колобок), зазнавши небезпечних пригод, все ж залишається живим, звірі з казки «Рукавичка» повертають загублену річ дівчинці, щоб в неї не мерзли руки, а Снігуронька, в обробці казкарки, йде з життя, не викликаючи смутку.
 |
 |
 |
Павло Тичина (1891–1967), український поет і перекладач, громадський діяч. Маловідомим для широкого загалу є той факт, що у творчому доробку Павла Тичини є й низка літературних казок для дітей. Серед них — «Івасик Телесик», «Дударик», «Як дуб із Вітровієм бився», «Курінь».
