100 років тому (17–25 серпня 1920) відбулася Друга Всеукраїнська нарада з освіти, на якій було схвалено розроблену Г. Гриньком систему освіти, що ґрунтувалася на соціальному, трудовому, професійному, педоцентричному принципах та українізації системи освіти.

Результатом наради стали ухвалені резолюції «Про соціальне виховання», «Про професійну освіту», а також заснування Всеукраїнської спілки працівників освіти і соціалістичної культури.Зважаючи на суспільно-політичні й соціально-економічні реалії того часу було вирішено здійснювати реалізацію культурного будівництва в Україні за трьома напрямами, а саме: соціальне виховання дітей, підготовка кваліфікованих робітників, політико-освітня робота.

Пропонуємо зацікавленим читачам книгу від Педагогічного музею України, яка є другим випуском серії «Педагогічні републікації», і містить републікації праць народних комісарів освіти Української Соціалістичної Радянської Республіки Григорія Гринька та Олександра Шумського.  У книзі матеріали розміщенні хронологічно   та охоплюють 1920—1926 рр. — один із найскладніших і найсуперечливіших періодів в історії української освіти. Це видання, що складається виключно з першоджерел і не містить жодних оцінок, сприятиме виробленню неупередженого об’єктивного погляду на цей період нашої історії. Книга розміщена на сайті Педагогічного музею України у розділі «Публікації».

Докладніше у статті Лариси Березівської Розробка Наркомосом УСРР системи шкільної освіти та її апробація в контексті соціально-економічних та суспільно-політичних детермінант (1920–1924) https://cutt.ly/ftlco0E

#опис_зображень Картинка проекту «Педагогічний календар» присвячена 100 літтю Другої Всеукраїнської наради з освіти.

Фото фрагмент статті про цю подію.Текст «100 років. Друга Всеукраїнська нарада з освіти(17–25 серпня 1920).»

З детальним описом художнього оформлення картинки проекту Педагогічний календар можна ознайомитись за посиланням https://cutt.ly/iymSmUO

100 років тому (17–25 серпня 1920) відбулася Друга Всеукраїнська нарада з освіти, на якій було схвалено розроблену Григорієм Гриньком систему освіти, що ґрунтувалася на соціальному, трудовому, професійному, педоцентричному принципах та українізації системи освіти.

Результатом наради стали ухвалені резолюції «Про соціальне виховання», «Про професійну освіту», а також заснування Всеукраїнської спілки працівників освіти і соціалістичної культури. Зважаючи на суспільно-політичні й соціально-економічні реалії того часу було вирішено здійснювати реалізацію культурного будівництва в Україні за трьома напрямами, а саме: соціальне виховання дітей, підготовка кваліфікованих робітників, політико-освітня робота.

Докладніше – у статті Лариси Березівської «Розробка Наркомосом УСРР системи шкільної освіти та її апробація в контексті соціально-економічних та суспільно-політичних детермінант (1920–1924)» https://cutt.ly/ftlco0E

21 серпня - 145 років від дня народження Олександра Музиченка (1875, ін. 1878–1940), українського педагога, першого директора Педагогічного музею ім. цесаревича Олексія (нині – Педагогічний музей України)

Олександр Музиченко  обіймав посаду директора Педагогічного музею імені цесаревича Олексія Миколайовича (нині Педагогічний музей України) з1912 по 1914 рік.

Музей був створений у 1901, але коштів для побудови власного приміщення не вистачило, тому заклад постійно переміщався з однієї будівлі в іншу. 5 жовтня 1912 відбулося офіційне відкриття музею у власному приміщенні на вулиці Володимирській, яке широко висвітлювалося як у вітчизняній, так і у закордонній пресі. Музей містив в собі не лише зали з експонатами, але й велику бібліотеку, читальний зал та спеціальні кабінети для демонстрування навчальних приладів.

Робота музею у власному приміщенні розпочалася серією лекцій для викладачів початкових навчальних закладів, вихованців учительського інституту та вчительської семінарії. Першу лекцію на тему «Селянська реформа і народна освіта» прочитав 5 жовтня 1912 директор Ніжинського історико-філологічного інституту професор Іван Іванов. 6 жовтня цього ж року викладач Києво-Печерської чоловічої гімназії, згодом відомий український педагог Микола Даденков прочитав лекцію на тему «Новий педагогічний рух у Німеччині».  Крім того, у великій залі музею проводили зібрання науковців та представників різних освітянських товариств.

У 1913 О. Музиченко ініціював відкриття літніх курсів для народних вчителів, які проходили на базі музею. Педагог ретельно добирав штат кваліфікованих лекторів. Всі вони працювали з О. Музиченком у Фребелівському інституті. Провідними лекторами курсів стали Микола Даденков, Наталія Лубенець, Василь Зеньківський та Роман Гельвіг.

Завдяки ініціативам Олександра Музиченка музей перетворився на науково-методичний педагогічний центр усієї України.