Іоаникій Ґалятовський відомий український письменник-полеміст, педагог, мислитель, громадський і церковний діяч, яскравий представник української духовної культури другої половини XVII ст. Народився на Волині. Освіту здобув у Києво-Могилянській колегії, пізніше викладав у ній риторику. З 1659 по 1669 рр. обіймав посаду ректора колегії. Із 1669 р. й до кінця життя І. Ґалятовський ― архімандрит Єлецького монастиря в Чернігові.

Вчений відіграв значну роль для історико-педагогічної думки України другої половини XVII ст. Іоаникій Ґалятовський був автором першого підручника з гомілетики (теорії проповіді) ― трактату «Наука албо способ зложення казання». Це посібник з гомілетики, за яким протягом багатьох десятиліть духовні особи навчалися теорії проповіді. Мета підручника полягала в тому, щоб священники, за зразком, могли складати і проповідувати казання на неділі та свята. Трактат увійшов до відомої збірки автора «Ключ розуміння» (1659) і був надрукований в друкарні Києво-Печерської лаври. За ним навчалися не лише в Україні, а також Білорусі та Росії.

Проповідь Ґалятовського вперше в історії української гомілетики набуває характеру літературного твору, зближується з західноєвропейською католицькою проповіддю. Його проповіді були побудовані за логічними схемами і містили чимало цитат античних і новітніх авторів. Щоб справляти бажане враження на свою паству, навчати її, переконувати і зворушувати, Ґалятовський використовує легенди, апокрифи, хроніки, книги «о звірях, птахах, гадах, рибах...» тощо. Характерною особливістю його проповідей була насиченість оповіданнями з елементами таємничості, незвичайності й загадковості.

І. Ґалятовський був автором близько 20 творів. Усі вони вийшли друком за життя автора, а збірка проповідей "Ключ розуміння" перевидавалася тричі. Творчий доробок діяча свідчить про його широку ерудицію, глибоку обізнаність з найкращими зразками світової наукової, полемічної та історичної спадщини.

Помер Іоаникій Ґалятовський 12 січня 1688 р. в Чернігові, де й похований.

В експозиції Педагогічного музею України представлені матеріали, що висвітлюють діяльність І. Ґалятовського в період ректорства у Києво-Могилянській колегії.

140 років від дня народження Арнолда Лусіуса Гезелла (Arnold Lucius Gesell; 1880–1961),  американського психолога, першого в світі «шкільного психолога»

Арнольд Лусіус Гезелл народився 21 червня 1880 в м. Альма (штат Вісконсин). Батьки Гезелла були людьми вельми освіченими і культурними – мати працювала вчителькою, а батько мав екзотичну на ті часи професію місцевого фотографа. Ймовірно, не без їхнього впливу Гезелл зацікавився психолого-педагогічними питаннями, а також фотографічною фіксацією спостережуваних подій – в історію увійшов його Атлас дитячого розвитку: багате зібрання фотоілюстрацій різноманітних етапів розвитку дитини.Освіту здобув в університетах Вісконсина (бакалавр, 1903), Кларка (доктор філософії, 1906) і Єля (доктор медицини, 1915). Примітно, що Гезелл також здобув популярність як перший у світі «шкільний психолог» –цю посаду він обіймав в 1915–1919, будучи членом Ради з освіти штату Коннектикут.

В університеті Кларка великим авторитетом користувався його президент Стенлі Голл, засновник педології. Гезелл захоплювався Голлом і багато в чому зазнав його впливу.

Розвиток дитячої психології на початку ХХ ст. вимагав розроблення нових об'єктивних методів вивчення психічного розвитку дітей, які за своєю достовірністю та об'єктивністю не поступалися б природничо-науковим, але водночас були б саме психологічними методами. Одним із перших такі методи розробив французький психолог Альфред Біне. Однак інтелектуальні тести Біне досліджували дітей від трьох років і старших, не торкаючись більш раннього віку. Ця прогалина і була заповнена Гезеллом.

У 1911 він створив Єльську клініку нормального дитинства, в якій вивчався психічний розвиток саме дітей раннього віку – від народження до трьох років. Гезелл вважав: за перші три роки життя дитина проходить більшу частину свого психічного розвитку, бо темп розвитку в цей період найвищий. На цій основі Гезелл створив і періодизацію психічного розвитку, в якій виділялися три періоди: від народження до року, від 1 року до 3 і від 3 до 18 років. Причому, за Гезеллем, перший період характеризується максимально високим темпом психічного розвитку, другий – середнім, а третій – низьким.

Помер Арнольд Гезелл 29 травня 1961. Інститут Розвитку Людини Гезелла, заснований у 1950, донині носить його ім'я.