Полтавський національний педагогічний університет – є одним з найдавніших вищих навчальних закладів України. Свою історію розпочинає від часу заснування в Полтаві учительського інституту (1914). 1919 року інститут реорганізовано в педагогічний, 1921 – в інститут народної освіти, 1930 році – в інститут соціального виховання, а 1933 – знову в педагогічний інститут, якому 28 грудня 1946 року присвоєно ім’я В. Г. Короленка. 1999 року на базі Полтавського державного педагогічного інституту створено Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. 25 листопада 2009 року указом Президента України Полтавському державному педагогічному університету надано статус національного.

Першим очолив університет талановитий учений і педагог О. К. Волнін. У різні роки ректорами навчального закладу були: відомий учений-філолог В. О. Щепотьєв, академік АПН України І. А. Зязюн, академік АПН України В. О. Пащенко, з 2009 року на чолі вишу – доктор філологічних наук, професор М. І. Степаненко.

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка є альма матер цілої плеяди видатних педагогів, учених: А. Макаренка, В. Сухомлинського, Г. Ващенка, Ю. Кондратюка, Д. Багалія, І. Рибакова, В. Воропая, О. Побєдоносцева, М. Верховинця, О. Ковіньки та ін.

Детальніше про історію та діяльність університету за посиланням: http://pnpu.edu.ua/ua/istoriyyniversitety.php

Сьогодні виповнюється 120 років від дня народження Тетяни Кардиналовської — української педагогині, перекладачки,викладачки української і російської  мови в Гарвардському та Бостонському університетах. Народиласяінавчалася вона в Києві на інженерному факультеті Політехнічного інституту.

Працювала в українській періодичній пресі,зокрема у редакції газет «Червоний шлях», «Селянська правда», переклала українською мовою понад 30 книг, зокрема з англійської мови книгу «Оцеола, ватажок семінолів» М.Ріда (К., 1928). Була дружиною першого голови Ради міністрів УНР  Всеволода Голубовича.

В 1924 вийшла вдруге заміж за письменника і літературного діяча Сергія Пилипенка. Обидва її чоловіки були репресовані. В 1920 і сама Т.Кардиналовська побувала в тюремному ув'язненні, була звільнена після голодування.

У період нацистської окупації України разом з малолітньою дочкою Мірталою зголосилася супроводжувати старшу дочку Асю, відправлену на примусові роботи до Австрії. Пізніше жила в Італії, Англії, США.

Серед найвідоміших її праць —мемуарна книга «Невiдступне минуле» (Київ,1992);підручник російської мови «Модерн Рашен» (1964—1965, у співавторстві).

Померла в Енн-Арбор, Мічиган (США) в 1993.