100 років тому народився Норман Аллісон Кроудер, американський вчений, педагог, винахідник розгалуженого алгоритму програмованого навчання.

Норман Кроудер був дуже освіченою людиною: він навчався в таких навчальних закладах, як Коледж Рід (Reed College), Стенфордський универститет, Медичний університет Святого Льюїса та Університет Чикаго.

Вчений є  автором і редактором серії навчальних посібників TutorText, опублікованої Doubleday у Нью-Йорку, включаючи "Арифметику комп'ютерів" (1958) та серію "Наука і технологія Aldus-Doubleday".

Норман Аллісон Кроудер був ініціатором та головним представником теорії розгалуження програмованого навчання, яку втілювала серія TutorText. Він також був досвідченим електромеханічним конструктором та винахідником AutoTutor, автономної настільної навчальної машини, яка використовувалася для адаптації заняття для учнів та студентів. В її основі лежить теорія розгалуження, за допомогою якої складність матеріалу адаптується до учня на основі його зань, що визначається правильністю відповідей на машині.  Оригінальний AutoTutor був випущений на початку 1960-х років, задовго персональних комп'ютерів. Пізніше, будучи професором Технічного коледжу Іллінойсу, він заснував наукову компанію «Crowder Scientific Company» для реалізації своїх ідей комп'ютерного навчання.

Помер Норман Аллісон Кроудер від раку легенів в 1998 році.

150 років від дня народження Фріца Ґансберга (Fritz Gansberg; 1871–1950), німецького педагога

Фріц Ґансберг народився 9 квітня 1871 у Бремені.  Закінчив учительську семінарію. Викладав у народній школі в Бремені. Відмовившись від особистого життя, він присвятив все своє життя школі і своїм вихованцям. На початку ХХ століття виступав з різкою критикою традиційної школи з позицій, близьких до теорії вільного виховання. Його педагогічні погляди сформувалися під впливом «філософії життя», ідей трудової школи, руху за художнє виховання. Мету виховання Ф. Ґансберг бачив у формуванні особистості за допомогою творчого саморозвитку. Серед методів навчання перевагу віддавав живому слову.

У педагогічній практиці застосовував розповідь, пов'язану з конкретною ситуацією, бесіди, твори (переважно на вільні теми). Був активним пропагандистом захоплюючої популярної літератури, що сприяє оволодінню виразними багатствами рідної мови. Склав численні методично опрацьовані книги для читання, серед яких хрестоматія «У нас вдома» (1905), яка багаторазово перевидавалася, посібники з розвитку мовлення для німецької народної школи.

Зараховуючи себе до прихильників трудової школи, Ґансберг під працею розумів пізнавальну діяльність учнів, пов'язану з продуктивними розумовими заняттями. Розробляв переважно дидактичну проблематику, але певну увага приділяв і загальнотеоретичним питанням пізнання, мислення і розвитку здібностей. Ф. Ґансберг мало уваги надавав навчальному плану. На його думку, «важливі не предмети викладання, а пробудження продуктивних сил дитини. Тому не може бути жодних обов'язкових педагогічних норм. Будь-яка регламентація в цій сфері веде до ремісництва в педагогіці». Педагог засуджував наочне навчання, в якому конкретні предмети, картини, моделі знаходилися в центрі педагогічного процесу. Таке наочне навчання не формувало активності в учнів. Все навчання, за Ґансбергом,має виходити з навколишньої дійсності і спиратися на вивчення джерел. Найважливіші з них – природа і експеримент.

Ф. Ґансберг сформулював формулу антимети школи навчання: «Як добре можна втихомирювати неспокійні голови задаванням уроків!». Головним фактором розумового розвитку вважав активне засвоєння мови, одночасно яскраво і переконливо виступав проти вербалізму. Створив модель школи як «робочої громади» і розробив проблему педагогічного керівництва як такого.

Помер Фріц Ґансберг 2 грудня 1950 р. у Бремені.