My Calendar

Week of Авг 15th

Понедельник Вторник Среда Четверг Пятница Суббота Воскресенье
10.08.2020(1 event)

All day: Абай Кунанбаєв: 175 років

All day
10.08.2020

175 років від дня народження Абая Кунанбаєва (Абай Құнанбайұлы; 1845–1904), казахського поета-просвітителя

Абай Кунанбаєв народився 10 серпня 1845 в кочовому поселенні в Чингізьких горах (тепер с. Караул Абайського району Східно-Казахстанської обл., Казахстан) у родині феодала Кунанбая Ускенбаєва. Родина Абая була аристократичною: і дід, і прадід були головними правителями (баями) свого роду. Справжнє ім'я Ібрагім, але зменшене ім'я Абай, дане матір'ю, закріпилося за ним на все життя. Учився в медресе мулли Ахмет-Різи в Семипалатинську й одночасно відвідував російську школу. Батько хотів, щоб син обрав кар’єру чиновника імперської адміністративної системи. Працюючи у волосній управі, Абай Кунанбаєв зіткнувся з безправністю казахів у імперії. На формування світогляду Кунанбаєва вплинули твори та праці поетів і мислителів Сходу: Фірдоусі, Ібн Сіни, Алішера Навої, Фізулі, а також класиків західноєвропейської та російської літератури.

Абай Кунанбаєв розпочав творчу діяльність у віці 35 років. Упродовж тривалого часу його вірші поширювалися усно. Перша поетична збірка Абая Кунанбаєва казахською мовою «Вірші казахського поета Ібрагіма Кунанбаєва» вийшла 1909. Основною ідеєю творів була боротьба з традиціями патріархальщини, рабським єством народу. Шлях до самоідентифікації та суспільного розвитку казахського етносу поет-гуманіст вбачав у поширенні освіти, знань, культури. Написав 170 віршів, кілька поем. Найвідоміша з поем «Чорне слово» («Кара сөз») порушує проблеми історії, моралі, права. У своїх творах він висміював старі звичаї родового аулу, догми ісламу, протестував проти рабського становища жінки, соціального зла. Неперевершений майстер казахського вірша, Абай Кунанбаєв застосував нові віршовані форми. У його прозових «Повчаннях» порушені історичні, педагогічні й правові теми. У педагогічній системі Абая першорядне значення відводиться моральному прикладу і мовам. Він вважав, що через рідну мову вперше відкривається вікно у світ, а широта поглядів і людинолюбство зобов'язує вивчати мови інших народів. Абай Кунанбаєв переклав казахською мовою твори Дж. Байрона, Й. Гете, Ф. Шиллера, А. Міцкевича, О. Пушкіна, І. Тургенєва.

Творчість Кунанбаєва вплинула на еволюційні процеси культурно-духовного життя народів Центральної Азії, сприяла самоусвідомленню казахської нації. На підґрунті творчості й громадської діяльності Абая Кунанбаєва постала перша казахська політична партія «Алаш» і розвинувся національно-визвольний рух.

Помер Абай Кунанбаєв 6 липня 1904 р.

11.08.2020
12.08.2020
13.08.2020
14.08.2020
15.08.2020(1 event)

All day: Христина Алчевська: 100 років

All day
15.08.2020

15 серпня – день пам’яті Христини Алчевської (16 квітня 1841 – 15 серпня 1920)

Христина Данилівна Алчевська, у дівоцтві Журавльова, народилася 16 квітня 1841 в м. Борзна Чернігівської губернії у дворянській родині. Освіту здобула самотужки. Вона з дитинства мріяла стати вчителькою, але отримати професійну освіту їй не вдалося. У 1862 одружилася з відомим підприємцем і меценатом Олексієм Алчевським і переїхала до Харкова.

 Христина Данилівна склала іспит на право викладати і у 1862 заснувала приватну безплатну недільну школу для жінок. Школа проіснувала до 1919. У ній у різний час здобули освіту майже 17 тис. жінок. Унікальним явищем у діяльності школи став музей наочних посібників (таблиць, картин, альбомів, історичних та географічних карт, манекенів, опудал тощо) – єдиний у своєму роді. У 1896 музей налічував 434 експонати, причому, були посібники, спеціально виготовлені для цього музею. Робота школи була представлена на всесвітніх форумах у Москві, Нижньому Новгороді, на Антверпенській, Брюссельській, Чиказькій і двох Паризьких міжнародних педагогічних виставках.

 У 1879 Алчевська влаштувала на власні кошти подібну до Харківської недільну школу в с. Олексіївці на Катеринославщині, в якій учителював Борис Грінченко. Вона була однією із засновників Харківського товариства поширення в народі грамотності, а також Першої безплатної народної бібліотеки-читальні.

З ініціативи Алчевської та під її керівництвом було видано тритомний рекомендаційний покажчик книг «Что читать народу?» (1884–1906), який на виставках в Антверпені, Чикаго і Парижі отримав найвищі нагороди. Авторський колектив на чолі з нею підготував також 3-томний посібник «Книга взрослых» (1899–1900), що протягом 1899–1917 витримав 40 видань.

Педагогічна діяльність Алчевської здобула всесвітнє визнання на Міжнародному конгресі приватної ініціативи у справі народної освіти (Франція, 1889). Її було обрано віце-президентом Міжнародної ліги освіти.

В садибі Алчевських у Харкові у 1899 з ініціативи Христини Данилівни було встановлено перший у світі пам’ятник Кобзареві (скульптор академік В.Беклемішев).

Померла Христина Алчевська 15 серпня 1920 р. у Харкові.

16.08.2020