Теодюль Рібо народився 18 грудня 1839 в Бретані в м. Генгані. Навчався в ліцеї міста Сен-Брійо, а пізніше став членом його адміністрації. Через два роки переїхав до Парижа.У столиці Франції закінчив Вищу нормальну школу і отримав докторський ступінь в 1875.

У 1876 заснував журнал «Філософський огляд» («Revue philosophique»), у якому друкувалися праці не тільки французьких, а й іноземних авторів.

У 1885 Рібо заснував в Парижі товариство фізіологічної психології і став професором в Сорбонні, в 1888 році отримав професуру в Колеж де Франс, де незабаром став директором першої психологічної лабораторії.

У 1889 в Парижі організував I Міжнародний психологічний конгрес з метою зміцнення міжнародних зв'язків і співпраці психологів різних країн. На думку Жана Піаже: «Від Рібо у французьких психологічних школах починається традиція широкого застосування в якості експериментального матеріалу патологій і хворобливих станів».

Праці Рібо з психології відрізняються легкістю викладу, великою кількістю строго перевірених медичних фактів і обережністю у висновках. Як психолог-емпірик, Рібо намагався сформувати психологію як науку точну, в якій особисті світоглядні стереотипи дослідника будуть зайвими. Вчений ставив перед науковою психологією завдання дослідження конкретних фактів психічного життя людини та їх зв'язків із фізіологічними та соціальними умовами і вважав, що психологія має бути експериментальною.

Т. Рібо досліджував розвиток творчого мислення у зв'язку з розвитком уяви і встановив три періоди цього розвитку: перший охоплює дитинство, підлітковий вік, іноді і наступні роки; в цей період уява суб'єктивна, незалежна від розуму. Другий період характеризується антагонізмом між чистою суб'єктивністю уяви і об'єктивністю розумових прийомів. У третьому періоді уява стає раціоналізованою і «зникають юнацькі мрії». Лише у деяких людей, в результаті збагачення уяви розумовими прийомами, вона не згасає, а набуває рис творчого характеру. Зіставляючи сутність уяви та волю, Т. Рібо зазначав: «Воля і уява мають телеологічний характер, діють тільки з огляду на яку-небудь мету ... Творча уява в своїй довершеній формі прагне проявитися в зовнішньому світі, виявитися у творінні, яке існувало б не лише для творця, але і для всіх. І навпаки, у простих мрійників уява залишається всередині у вигляді невиразного абрису, вона не втілюється в естетичне або практичне творіння».

Праці Рібо значною мірою вплинули на подальший розвиток французької психології та таких психологів як П'єр Жане, Анрі Валлон, Андре Омбердан та ін. Теодюль Рібо відомий також своєю руховою теорією довільної уваги та уявлення, а також роботами про психологію почуттів.

Помер Теодюль Рібо 9 грудня 1916.