22 січня 2019 виповнюється 130 років від дня народження українського математика Антона Казимировича Сушкевича.

Народився в Борисоглєбську (нині Воронізька область РФ) в родині інженера-залізничника. У 1906—1911 слухав лекції в Берлінському університеті. У 1913 закінчив Петербурзький університет, у 1917 р. склав магістерські іспити в Харківському університеті. У 1926 р. захистив докторську дисертацію в Харкові.

Свою педагогічну діяльність Антон Сушкевич почав з 1916, викладаючи математику в різних гімназіях Харкова. З початку 1918 працює в Харківському університеті приват-доцентом, а з 1920 — ад’юнкт-професором. З 1921 по 1929 — професор Воронізького університету. Наприкінці 1929 був обраний дійсним членом Українського науково-дослідного інституту математики й механіки і переїхав до Харкова. Одночасно працює професором Харківського геодезичного інституту. У 1933—1961 працює в Харківському університеті, де завідував кафедрою алгебри та теорії чисел. Був членом Харківського математичного товариства.

Основні праці Сушкевича стосуються алгебри; він є одним з основоположників теорії узагальнених груп (монографія «Теорія узагальнених груп», 1937). Сушкевич — автор навчальних посібників: «Теорія чисел» (1936), «Вища алгебра», «Елементи нової алгебри» (1937), мав праці з історії математики та ін.

З оглядом наукового доробку А. Сушкевича та переліком його праць можна ознайомитись за посиланням

http://www.mathnet.ru/links/d9e2937d12ae8128397849a2fc56b898/rm7287.pdf

23 січня 2019 року виповнюється  175 років від дня народження  Комарова Михайла Федоровича -  українського бібліографа, лексикографа, літературознавця, перекладача, критика, фольклориста, громадського діяча.

Народився Михайло Федорович в слободі Дмитрівні Павлоградського повіту (нині — село Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області).

У студентські роки та на початку юридичної карєри приймав у часть у “Київській громаді”. Громадівці організовували недільні школи, видавали українською мовою популярну і дешеву літературу, збирали фольклорний та етнографічний матеріал. В період з 1874  по 1875 роки Михайло Федорович переклав українською мовою та видав брошури історика і громадського діяча Олександра Іванова  «Розповіді про небо та землю», «Розмова про земні сили».

Під час перебування у Києві Михайло Комаров розпочинає безперервну діяльність як літератор, критик, бібліограф і видавець.

У 1881 році була опублікована його перша невелика праця про Т.Шевченка “Кое что о Шевченке” яка стала початком його шевченкіани. Адже Комаров був першим бібліографом творів Т. Г. Шевченка та праць про нього. Займаючись бібліографією, Комаров активно співробітничає з київськими та львівськими часописами і газетами, виступаючи переважно в ролі літературного критика. Його статті, огляди, рецензії охоче друкували “Киевская Старина”, “Рада”, “Зоря” , “Діло”, “Правда”, «По морю и суше» та ін..

Народився в м. Ярославі (нині  Польща) у родині вчителя. Навчався на філологічному факультеті Львівського університету (1898 – 1901), згодом у музично-історичному інституті при Віденському університеті. З 1901 року Станіслав Пилипович викладав українську мову та літературу в гімназіях Львова і Перемишля, редагував журнал «Артистичний вісник» (1905 - 1907). Брав активну участь в організації Вищого музичного інституту ім. М.Лисенка у Львові, з 1908 року – його директор, а з 1919 року – викладач теоретичних дисциплін та інспектор філій.

Він був головою музикологічної комісії НТШ, професором, завідувачем кафедри теорії та композиції Львівської консерваторії, а також — старшим науковим співробітником Львівської філії Інституту фольклору АН УРСР.

Автор підручників «Загальні основи музики: теорія музики» (Коломия, 1921); «Матеріали для науки сольфеджіо і хорового співу» (Л., 1930), а також  педагогічних статей у періодичних виданнях.

Помер у Львові у 1979р.