100 років тому народився Норман Аллісон Кроудер, американський вчений, педагог, винахідник розгалуженого алгоритму програмованого навчання.

Норман Кроудер був дуже освіченою людиною: він навчався в таких навчальних закладах, як Коледж Рід (Reed College), Стенфордський универститет, Медичний університет Святого Льюїса та Університет Чикаго.

Вчений є  автором і редактором серії навчальних посібників TutorText, опублікованої Doubleday у Нью-Йорку, включаючи "Арифметику комп'ютерів" (1958) та серію "Наука і технологія Aldus-Doubleday".

Норман Аллісон Кроудер був ініціатором та головним представником теорії розгалуження програмованого навчання, яку втілювала серія TutorText. Він також був досвідченим електромеханічним конструктором та винахідником AutoTutor, автономної настільної навчальної машини, яка використовувалася для адаптації заняття для учнів та студентів. В її основі лежить теорія розгалуження, за допомогою якої складність матеріалу адаптується до учня на основі його зань, що визначається правильністю відповідей на машині.  Оригінальний AutoTutor був випущений на початку 1960-х років, задовго персональних комп'ютерів. Пізніше, будучи професором Технічного коледжу Іллінойсу, він заснував наукову компанію «Crowder Scientific Company» для реалізації своїх ідей комп'ютерного навчання.

Помер Норман Аллісон Кроудер від раку легенів в 1998 році.

150 років від дня народження Фріца Ґансберга (Fritz Gansberg; 1871–1950), німецького педагога

Фріц Ґансберг народився 9 квітня 1871 у Бремені.  Закінчив учительську семінарію. Викладав у народній школі в Бремені. Відмовившись від особистого життя, він присвятив все своє життя школі і своїм вихованцям. На початку ХХ століття виступав з різкою критикою традиційної школи з позицій, близьких до теорії вільного виховання. Його педагогічні погляди сформувалися під впливом «філософії життя», ідей трудової школи, руху за художнє виховання. Мету виховання Ф. Ґансберг бачив у формуванні особистості за допомогою творчого саморозвитку. Серед методів навчання перевагу віддавав живому слову.

У педагогічній практиці застосовував розповідь, пов'язану з конкретною ситуацією, бесіди, твори (переважно на вільні теми). Був активним пропагандистом захоплюючої популярної літератури, що сприяє оволодінню виразними багатствами рідної мови. Склав численні методично опрацьовані книги для читання, серед яких хрестоматія «У нас вдома» (1905), яка багаторазово перевидавалася, посібники з розвитку мовлення для німецької народної школи.

Зараховуючи себе до прихильників трудової школи, Ґансберг під працею розумів пізнавальну діяльність учнів, пов'язану з продуктивними розумовими заняттями. Розробляв переважно дидактичну проблематику, але певну увага приділяв і загальнотеоретичним питанням пізнання, мислення і розвитку здібностей. Ф. Ґансберг мало уваги надавав навчальному плану. На його думку, «важливі не предмети викладання, а пробудження продуктивних сил дитини. Тому не може бути жодних обов'язкових педагогічних норм. Будь-яка регламентація в цій сфері веде до ремісництва в педагогіці». Педагог засуджував наочне навчання, в якому конкретні предмети, картини, моделі знаходилися в центрі педагогічного процесу. Таке наочне навчання не формувало активності в учнів. Все навчання, за Ґансбергом,має виходити з навколишньої дійсності і спиратися на вивчення джерел. Найважливіші з них – природа і експеримент.

Ф. Ґансберг сформулював формулу антимети школи навчання: «Як добре можна втихомирювати неспокійні голови задаванням уроків!». Головним фактором розумового розвитку вважав активне засвоєння мови, одночасно яскраво і переконливо виступав проти вербалізму. Створив модель школи як «робочої громади» і розробив проблему педагогічного керівництва як такого.

Помер Фріц Ґансберг 2 грудня 1950 р. у Бремені.

Зінаїда Слєпкань (1931 – 2008) – перша в Україні жінка‒доктор педагогічних наук з методики навчання математики (1987), фундаторка української наукової школи з теорії та методики навчання математики в середніх і вищих закладах освіти.

Зінаїда Іванівна народилася 16 квітня 1931 в селі Печенжиці (Росія), куди у 1930-х із Запорізької області було вислано її родину. У 1953 з відзнакою закінчила фізико-математичний факультет Мелітопольського педагогічного інституту. З того часу математика стала покликом її долі.Перші дослідження з методики навчання математики стосувалися культури тригонометричних обчислень. Основні результати вчена виклала у своїй праці «Тригонометричні обчислення» (1962).

45 років наукової діяльності пов’язують Зінаїду Слєпкань з Національним педагогічним університетом імені М. П. Драгоманова. З 1966 – доцентка, з 1983 – завідувачка кафедри елементарної математики та методики математики, а з 2005 – професорка кафедри педагогіки і психології вищої школи. Зінаїда Іванівна авторка багатьох публікацій, навчальних посібників і підручників для учнів, студентів і вчителів. Наукові дослідження вченої окреслюють питання розвивального навчання математики («Методика навчання математики» (2000, 2006), «Збірник задач з алгебри і початків аналізу» (2003); аналіз психологічних закономірностей окремих навчальних процесів, засвоєння математичних понять, розв’язування задач, доведення теорем («Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі»  (2000, 2005).  Всі українські школи десятиліттями працюють за підручником «Алгебра і початки аналізу 10-11», (1995, 1998, 2001) створеним З. Слєпкань у співавторстві з М. Шкілем та О. Дубинчук.

На пошану педагогині, до її 85-річчя (2016) фахівці наукової бібліотеки НПУ імені М. П. Драгоманова підготували біобібліографічний покажчик з серії «Вчені НПУ імені М. П. Драгоманова», який містить нарис науково-педагогічної і громадської діяльності, спогади колег, основні дати життя та діяльності, бібліографічний покажчик друкованих праць професоркиЗінаїди  Іванівни Слєпкань, представників наукової школи та літературу про її життя та діяльність, іменний покажчик, фотоальбом.

220 років від дня народження Густава Теодора Фехнера (Gustav Theodor Fechner; 1801–1887), німецького фізика, філософа, засновник психофізики

Народився Густав Теодор Фехнер 19 квітня 1801 у Грос-Зерхені (нині с. Жаркі-Великі в Польщі). Закінчив медико-хірургічну академію в Дрездені. У 16 років був зарахований на медичний факультет Лейпцизького університету. Ступінь доктора медицини отримав в 1822. Протягом 12 років заробляв на життя перекладами довідників з фізики і хімії, а також читав лекції в університеті і публікував результати своїх фізичних досліджень.

В 1835 отримав престижну посаду професора в університеті Лейпцига, але потім впав у депресію, яка тривала кілька років. Імовірно, хвороба Фехнера була невротичного характеру. Це підтверджується тим, яким дивовижним чином він вилікувався. Одужання почалося з того, що одна знайома Фехнера розповіла йому про свій сон, в якому вона годувала його сирим окостом зі спеціями, маринованим в рейнському вині і лимонному соку. Наступного дня вона приготувала цю страву і принесла Фехнеру, наполягаючи, щоб він з'їв її. Неохоче він спробував шматочок, а потім їв все більше цього окосту, заявляючи, що відчуває себе все краще. Одного разу він побачив сон, з якого чітко запам'ятав число 77. З цього він зробив висновок, що його одужання займе 77 днів. Так воно і сталося.

Самопочуття Фехнера покращилося настільки, що депресія перейшла в ейфорію. Його стали переслідувати галюцинації, він почав стверджувати, що Бог вибрав його, щоб розкрити всі таємниці світу. У цьому стані Фехнер розробив так званий принцип задоволення, пізніше З. Фрейд скористається ним у своїй роботі. У 1844 Фехнер, отримавши невелику пенсію, за станом здоров'я був звільнений з університету, хоча всі наступні 43 роки життя його здоров'я залишалося чудовим. Помер Фехнер 18 листопада 1887 у віці 86 років.

22 жовтня 1850 – важлива дата в історії психології. Вранці того дня Фехнера – коли він ще лежав у ліжку – осяяло, що існує закон, що встановлює зв'язок між мозком і тілом: цей закон може бути виражений через кількісне відношення між психічним відчуттям і фізичним подразником. Фехнер дійшов висновку, що підвищення рівня подразнення не викликає ідентичного зростання інтенсивності відчуття – зі збільшенням інтенсивності подразнення в геометричній прогресії інтенсивність відчуттів зростає лише в арифметичній. Наприклад, звук дзвіночка, доданий до звучання ще одного дзвіночка, позначається на відчуттях набагато більшою мірою, ніж звук того ж дзвіночка, доданий до звучання десяти дзвіночків. Отже, Фехнер визначив, що відчуття та подразник піддаються вимірюванням, тож співвідношення між ними можна виразити у вигляді формули S = К log R, де S – величина відчуття, К – експериментально визначена константа, R – величина подразника. Співвідношення подразників до відчуття має вигляд логарифмічної кривої.

В 1860 вчений опублікував розвідку «Елементи психофізики», яку вважають першою працею з експериментальної психології. Термін «психофізика» Фехнер запропонував на означення науки, що вивчає зв'язок між психічним і фізичним світом, досліджує взаємозв'язок між психічними та фізичними процесами. Фехнер описував свої теоретичні погляди та експериментальні дані детально, в чіткій доказовій формі. Він продемонстрував, що психічні явища можна досліджувати відповідно до загальноприйнятих наукових критеріїв. Учений подав приклад своїм сучасникам, і це стало початком наукової психології.

150 років від дня народження Вільяма Льюїса Штерна (William Lewis Stern; 1871–1938), німецького психолога і філософа, одного з піонерів диференціальної психології та психології особистості.

Вільям Льюїс Штерн народився 29 квітня 1871 в Берліні. В 1893 отримав ступінь доктора філософії в Берлінському університеті. Викладав в університеті Бреслау з 1897 по 1916. У 1916 призначений професором психології в Гамбурзькому університеті, і залишався на цій посаді до 1933. Після приходу нацистів до влади емігрував спочатку в Нідерланди, а в 1934 – в США, де працював на посаді професора в Дюкському університеті до своєї смерті.

У 1912  Штерн увів поняття коефіцієнту інтелекту або ай-к'ю чи айк'ю (англ. IQ –intelligence quotient). Він спрямував увагу на серйозні недоліки розумового віку як показника в шкалах Біне. Штерн запропонував використовувати як показник інтелекту частку від ділення розумового віку на хронологічний. Ай-к'ю вперше був використаний у шкалі інтелекту Стенфорда-Біне у 1916.

Досліджуючи мовлення дітей, Штерн дійшов висновку, що в розвитку мовлення дитина робить одне значне відкриття – відкриття значення слова, відкриття того, що кожен предмет має свою назву, яке вона робить приблизно в півтора року. Цей період, про який вперше заговорив Штерн, став потім відправною точкою для дослідження мовлення практично у всіх учених, що займалися цією проблемою.

Виділивши 5 основних етапів у розвитку мовлення у дітей, Штерн не лише детально описав їх, фактично розробивши перші нормативи в розвитку мовлення у дітей до 5 років, а й спробував виділити основні тенденції, що визначають цей розвиток, головною з яких є перехід від пасивної до активної мови і від слова до речення. Велике значення мало дослідження Штерном своєрідності аутистичного мислення, його складності і вторинності щодо реалістичного, а також його аналіз ролі малювання в психічному розвитку дітей. Головним тут є відкриття Штерном ролі схеми, що допомагає дітям перейти від уявлень до понять. Ця ідея Штерна допомогла відкриттю нової форми мислення – наочно-схематичного або модельного мислення, на основі якого й розроблено багато сучасних концепцій розвивального навчання дітей.

Оригінальною ідеєю В. Штерна було введення поняття «серйозна гра» для опису специфічної поведінки підлітка, пов'язаної з прагненням зрозуміти себе, свої сили, можливості. Серйозну гру Штерн розглядав як сукупність цілого ряду характерних саме для підлітків форм поведінки, що є «проміжними формами між дитячою грою і серйозною і відповідальною діяльністю дорослого». Пробуючи себе в різних видах діяльності, приміряючи їх на себе, підліток зовсім не ставиться до цього як до гри або як до проб. Можна сказати, що таким експериментуванням підліток намагається подолати розрив між його потенційними і реальними можливостями. Нерідко при цьому, зазначає В. Штерн, підліток вчиняє дії, які, як йому здається, наближають його до світу дорослих (починає пити, палити), але які, по суті, є деструктивними.

Помер Вільям  Штерн 27 березня 1938 в Даремі (США).