25 листопада 2010 року у Педагогічному музеї України відбулися урочистості з нагоди 200-річного ювілею М.І. Пирогова

Відкриваючи виставку «Високоповажний попечитель», директор музею В. Малюга зазначив, що це чи не перша спроба на оригінальних візуальних матеріалах обсяжно й докладно висвітлити педагогічну діяльність М. Пирогова. Презентовані матеріали висвітлюють різноманітні аспекти освітньої діяльності Миколи Івановича Пирогова, підкреслюють її передовий характер, акцентують на актуальності педагогічної спадщини видатного вченого.

Книги, журнали, фотографії, систематизовані у тематичні розділи, дають можливість проаналізувати їх крізь призму часу, віддати данину пам’яті великому педагогу і гуманісту, переконливо демонструють новаторський характер його діяльності.

Викладацьку й адміністративно-педагогічну діяльність ученого можна поділити на чотири основних періоди:

• дерптський: М. Пирогов – професор хірургії, наставник студентів медиків Дерптського університету (нині університет м. Тарту в Естонії);
• петербурзький – професор хірургії, вихователь слухачів Петербурзького медико-хірургічної академії;
• одесько-київський – попечитель Одеського і Київського навчальних округів;
• гейдельберзький – наставник молодих російських учених за рубежем.

Представлені фотографії Петербурзької медико-хірургічної академії, Дерптського, Петербурзького, Київського, Гейдельберзького університетів та Рішельєвського ліцею, перетвореного на університет у 1865 р. саме завдяки старанням М. Пирогова, унаочнюють місця перебування видатного вченого.

В експозиції широко представлені часописи початку минулого століття, коли педагогічні погляди М. Пирогова стали предметом зацікавлень науковців у зв’язку з масштабним відзначенням 100-річчя від дня його народження (1910). Це журнали «Русская школа», «Вестникъ воспитанія», «Русская старина», «Світло» та ін.

Надзвичайно цікавими є матеріали, що розповідають про святкування 100-річного ювілею М. Пирогова: фото Першої Київської гімназії, де протягом 1858-1861 років жив і працював М. Пирогов, книга «Празднованіе столетія со дня рожденія Н.И. Пирогова въ Кіевской І-й Гимназіи (Київ, 1911), статті «Педагогическія идеи Н.И. Пирогова» (Русская школа. – 1906. – №11), «Современное значеніе педагогическихъ идей Н.И. Пирогова» (видання Товариства експериментальної педагогіки, Санкт-Петербург, 1911) та ін.

Акцентним на виставці є розділ «М. Пирогов – попечитель Київського навчального округу», у якому на оригінальних матеріалах окреслено заходи, які вдалося реалізувати в Києві М. Пирогову за 2,5 роки перебування на посаді попечителя. Серед експонатів – «Буквар Южнорусскій» (1861), виданий Т. Шевченком для недільних шкіл, перша з яких була відкрита в Києві за протекцією М. Пирогова у жовтні 1859 року, стаття «О Кіевскихъ воскресныхъ школахъ» (Воспитаніе. – 1860. – Т. VII), фото М. Старицького, М. Драгоманова, А. Свидницького – вчителів першої недільної школи, статті колишнього учня Другої київської гімназії О. Русова «Спогади про Пірогова» (Світло. – 1910. – Листопад), та С. Сірополка «М. Пірогов і М. Драгоманов» (Шлях виховання і навчання. – 1931. – Ч. 10). Також у розділі представлено Циркуляри по управлінню Київським навчальним округом, які зусиллями М. Пирогова було фактично перетворено на педагогічний журнал, примірник «Университетских известий» – першого наукового періодичного видання Київського університету св. Володимира, випуск якого відбувся за безпосереднього сприяння Миколи Івановича, «Основные начала правил о проступках и наказаниях учеников Киевского учебного округа» у вигляді таблиці, розробленої комітетом на чолі з попечителем. Відомо, що ініціатор відміни тілесних покарань, М. Пирогов змушений був їх залишити, однак доклав усіх зусиль, щоб практично унеможливити цей вид покарання. Крім того, працюючи на посаді попечителя, він домігся конкурсного порядку заміщення посад у середній та вищій школі, продовжив практику літературних бесід у гімназіях. Як бачимо, М. Пирогов зумів зробити адміністративну посаду чиновника творчою лабораторією науково-педагогічної діяльності.

У розділі «Художній образ М. Пирогова. Вшанування пам’яті» – репродукції картин «М. Пирогов з нянею Катериною Михайлівною» (худ. А. Сорока), «М. Пирогов оглядає хворого Д. Менделєєва» (худ. І. Тихий), «Чудесний лікар» (худ. К. Кузнєцов, В. Сидорчук), «М. Пирогов у Джузеппе Гарібальді» (худ. К. Кузнєцов), «М. Пирогов і матрос Петро Кішка», «Після операції» (худ. Л. Коштелянчук), «Приїзд М. Скліфософського в маєток Вишня» (худ. А. Сидоров). Також експонуються періодичні видання кінця ХІХ – початку ХХ століть зі статтями, присвяченими пам’яті видатного лікаря і педагога: «Николай Ивановичъ Пироговъ» І. Бертенсона (Русская старина. – 1881. – №1), «Н.И. Пироговъ» І. Cимонова (Педагогическій сборникъ. – 1906. – №11), «Н.И. Пироговъ. Великій целитель тела и воспитатель души» С. Старосивільского (Русская старина. – 1911. – №8) та ін. У СРСР в 1952 та 1985 роках було здійснено видання вибраних педагогічних праць М. Пирогова, які теж можна побачити на виставці.

Слід підкреслити, що інформативна за змістом і яскрава за художнім оформленням виставка «Високоповажний попечитель» завдяки дизайнерському хисту і мистецькому таланту головного художника Педагогічного музею України Л. Саприкіної перетворилася на захоплюючу музейну експозицію.

Після презентації виставки, яку провів провідний науковий співробітник Педагогічного музею України О. Міхно, відбулося засідання круглого столу «М. Пирогов і сучасність» за участю студентів Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, працівників столичних музеїв, керівників дитячих громадських організації, представників православної церкви. Присутні захоплено зустріли виступ молодшого наукового співробітника Національного музею медицини Д. Назаренка, який детально розкрив тему вшанування пам’яті М. Пирогова, зокрема висвітлення образу геніального вченого в живопису та скульптурі. Цікавими були виступи голови Науково-методичного центру православного просвітництва в ім’я святителя Димитрія Ростовського при місіонерському відділі Священного Синоду Української православної церкви І. Ковальчук, молодшого наукового співробітника лабораторії дитячих об’єднань Інституту проблем виховання НАПН України Ю. Мірошниченка та ін. Завершилися урочистості переглядом відеофільму «Микола Пирогов. Сповідь лікаря».

Час невблаганно віддаляє нас від того періоду, коли жив і творив Микола Іванович, проте його ідеї, принципи, праці не втрачають свого значення. Вони ще довго залишатимуться актуальними, а для педагогічної теорії і практики – неоціненними.

Справа М. Пирогова, його вчення витримали випробування часом. Вдячні нащадки з повагою і любов’ю зберігають пам’ять про великого Гуманіста, Лікаря, Педагога, Громадянина і Людину.

Вчитаймось уважно в слова М. Пирогова, сказані ним 4 квітня 1861 року на бенкеті під час прощання зі студентами та педагогічною громадськістю Києва: «Час оцінить краще за нас і наші переконання, і наші дії… І якщо ми вірно служили ідеї, яка вела нас до істини шляхом життя, науки і школи, будемо сподіватися, що і потік часу не віднесе її разом з нами.

Отже, залишімось вірними нашому покликанню і користуймось тим, що дають нам наші уявлення про життя, науку і школу, які поєднували і будуть поєднувати нас завжди, незважаючи ні на простір, ні на час».

Виставка «Високоповажний попечитель» працюватиме до кінця січня 2011 року.

Олександр МІХНО, провідний науковий співробітник Педагогічного музею України, к. пед. н.