В. Сухомлинський. Сто порад учителеві. Київ : Радянська школа, 1988.

Педагогічний музей України

В. Сухомлинський. Сто порад учителеві. Київ : Радянська школа, 1988.

Events in Декабрь 2019

«Школа – моє життя»

V міський конкурс юних екскурсоводів-музеєзнавців

«Борець за освіту» (до 180-річчя від дня народження Миколи Олександровича Корфа)

КРУГЛИЙ СТІЛ «ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКИВИ»

Каталог музеїв при навчальних закладах України

Педагогічні читання «Актуальні питання творчого використання ідей В. Сухомлинського у вихованні національної свідомості»

Вебінар «Педагогині: Надія Шульгина-Іщук»

Семінар керівників музеїв закладів освіти Львівщини «Сучасні форми роботи шкільного музею»

Запрошуємо з користю провести осінні канікули

«Розвиток мовної творчості» у музеї Павла Тичини

Дискусії про меморіали в США і Європі: можливості для України

Лекторій «Історія рекордингу. Як Леся Українка аудіофольклор збирала»

Музей для самых маленьких

Педагогічний музей України на IV Всеукраїнському музейному фестивалі

Діалоги-VIII

All day: Лідія Деполович: 150 років

All day: Катерина Антонович-Мельник: 160 років

All day: Катерина Ющенко: 100 років

All day: Олександр Черняхівський: 150 років

All day: Еллен Кей: 170 років

All day: Теодюль Рібо: 180 років

All day: Олександр Ведміцькицй: 125 років

All day: Юліан Кобилянський: 160 років

All day: Лебединцев Петро: 200 років

All day: Юрій Дрогобич (Котермак): 570 років

Національної академії педагогічних наук України

Name: Юрій Дрогобич (Котермак): 570 років
Start: 2020-01-04T00:00:00+02:00
End: 2020-01-04T23:59:59+02:00

Posted on 25.09.2024 by admin

Версия
Скачать 28
Размер файла 0.00 KB
Дата создания 25.09.2024
Завантажити

Popular
Recent
Random

«Школа – моє життя»
Posted on 27 сентября, 2014 Posted by admin
V міський конкурс юних екскурсоводів-музеєзнавців
Posted on 24 ноября, 2016 Posted by Валентина Єфімова
«Борець за освіту» (до 180-річчя від дня народження Миколи Олександровича Корфа)
Posted on 7 июля, 2014 Posted by admin
КРУГЛИЙ СТІЛ «ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКИВИ»
Posted on 17 ноября, 2012 Posted by admin
Каталог музеїв при навчальних закладах України
Posted on 17 ноября, 2012 Posted by admin

Педагогічні читання «Актуальні питання творчого використання ідей В. Сухомлинського у вихованні національної свідомості»
Posted on 30 октября, 2024 Posted by admin
Вебінар «Педагогині: Надія Шульгина-Іщук»
Posted on 29 октября, 2024 Posted by admin
Семінар керівників музеїв закладів освіти Львівщини «Сучасні форми роботи шкільного музею»
Posted on 28 октября, 2024 Posted by Валентина Єфімова
Запрошуємо з користю провести осінні канікули
Posted on 28 октября, 2024 Posted by Валентина Єфімова
«Розвиток мовної творчості» у музеї Павла Тичини
Posted on 28 октября, 2024 Posted by Валентина Єфімова

Дискусії про меморіали в США і Європі: можливості для України
Posted on 12 марта, 2018 Posted by Валентина Єфімова
Лекторій «Історія рекордингу. Як Леся Українка аудіофольклор збирала»
Posted on 13 ноября, 2023 Posted by Валентина Єфімова
Музей для самых маленьких
Posted on 9 октября, 2016 Posted by Валентина Єфімова
Педагогічний музей України на IV Всеукраїнському музейному фестивалі
Posted on 25 сентября, 2015 Posted by admin
Діалоги-VIII
Posted on 30 октября, 2017 Posted by Валентина Єфімова

1 All day: Катерина Антонович-Мельник: 160 років All day 01.12.2019 Катерина Антонович-Мельник народилася 1 грудня 1859 в повітовому місті Хоролі на Полтавщині. Закінчила Полтавську гімназію (1877), Вищі жіночі курси в Києві (1883). З 1888 по 1913 – консерваторка та лаборантка при археологічному музеї Київського університету. Катерина Миколаївна протягом багатьох років проводила археологічні розкопки майже по всіх губерніях України, спочатку – як асистентка історика В. Антоновича, потім – самостійно. З 1919 працювала в Всеукраїнській академії наук. Авторка книг і статей з археології та давньої історії України. Опублікувала частину рукописних творів В. Антоновича. Археологиня перша дослідила та подала докладний опис цілої серії майже невідомих до того часу кам’яних гробниць та інших мегалітичних споруд Південної України. Катерина Миколаївна систематизувала колекції старожитностей приватного музею О. Поля в Катеринославі. Брала участь в організації археологічних з’їздів у Києві (1899) та Харкові (1902). Інтереси дослідниці поширювались також на галузі історії та історичної географії. Відомі її статті, присвячені Івану Виговському, Павлу Тетері, Дем´яну Многогрішному, походам Михайла Дорошенка, а також нариси Поділля, Дністровського узбережжя. З 1930 починається найважчий у житті Катерини Миколаївни період, коли вона після «чистки апарату» Академії, де працювала бібліотекарем, була звільнена з роботи. Катерина Антонович-Мельник померла 12 січня 1942, похована у Києві на Байковому цвинтарі. Read more

8 All day: Катерина Ющенко: 100 років All day 08.12.2019 Катерина Ющенко народилася 8 грудня 1919 в м. Чигирин у сім’ї вчителів. Навчалася в Київському державному університеті ім. Т. Шевченка на фізико-математичному факультеті, в Середньоазіатському університеті у Ташкенті. З 1944 працювала вчителькою середньої школи на Житомирщині, потім у м. Стрий, а в 1946 розпочала наукову діяльність у системі Академії наук УРСР у Львівському відділенні Інституту математики. Катерина Логвинівна була першою в СРСР жінкою – докторкою фізико-математичних наук, якій цей ступінь був присвоєний за роботу з програмування. Вона, використовуючи досвід експлуатації МЕОМ(мала електронна обчислювальна машина), розробила одну з перших у світі мов програмування високого рівня «Адресна мова» з непрямою адресацією при програмуванні. Саме завдяки цій мові зникла залежність від місця розташування програми в пам'яті. Вона започаткувала першу школу теоретичного програмування в СРСР. Талановита програмістка, Катерина Логвинівна отримала 5 авторських свідоцтв. Вона є авторкою понад 200 наукових праць, у тому числі 23 монографій і навчальних посібників, частина яких була перекладена і видана в Німеччині, Чехії, Угорщині, Франції та Данії. Членкиня Наукової ради з проблеми «Кібернетика» НАН України, лауреатка Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1978, 1991), премії ім. В.Глушкова (1985). Померла Катерина Логвинівна 15 вересня 2001. Read more

9 All day: Олександр Черняхівський: 150 років All day 09.12.2019 150 років від дня народження Олександра Черняхівського (1869–1939),українського лікаря-гістолога, педагога, громадського діяча Олександр Григорович Черняхівський народився 9 грудня в 1869 в селі Мазепинці (Київщина). Після закінчення гімназії вступив на медичний факультет Київського університету, який закінчив у 1893. Далі залишився в університеті і працював на кафедрі фізіологічної хімії та в лабораторії загальної хімії під керівництвом професора Реформатського. В 1900 склав докторський іспит. 1911 по 1915 читав лекції в Київському Фребелівському інституті. З 1921 завідував кафедрою гістології та ембріології Київського медичного інституту. У 1921–1929 завідував такою ж кафедрою в Київському ветеринарному зоотехнічному інститут. З 1934 полишив викладацьку діяльність та перейшов на виключно дослідницьку роботу в Київський інститут експериментальної біології та патології та в Інститут клінічної фізіології УАН. Олександр Черняхівський володів французькою, іспанською та німецькою мовами, займався перекладами художньої та філософської літератури, здійснював переклади гістологічних підручників та передових наукових статей. Він був одним із першим науковців, які перекладали профільну літературу українською мовою. Разом зі своїм братом Євгеном вони працювали над формуванням українсько-російського медичного термінологічного словника. За його редакцією у 1925 вийшов словник української гістологічної термінології. Разом з братом, в період відновлення української державності, він був засновником Українського державного університету, а саме, його медичного відділення, а також Жіночого медичного університету. О. Черняхівський – невтомний популяризатор медицини, а головне, медицини українською. Разом із дружиною вони були представниками плеяди україномовної інтелігенції Києва. Його дружина, Людмила Черняхівська-Старицька була донькою одного з корифеїв українського театру – Михайла Старицького та племінницею композитора Миколи Лисенка. О.Черняхівський створив потужну київську гістологічну школу, яка прославилася на весь світ завдяки роботі професора-керівника. Його учні в різні часи завідували профільними кафедрами в Києві, Донецьку, Дніпрі. Починаючи з 1929 Україною прокоилася низка гучних сфабрикованих справ. За справою «СВУ» подружжя Черняхівських отримало по 5 років ув’язнення, яке потім замінено на відповідний термін заслання. Величезний авторитет О. Черняхівського вплинув на дозвіл займатись викладацькою та науковою роботою в Сталінському медичному інституті (сьогодні – Донецьк). У 1935 О. Черняхівський повернувся до Києва і працював у Київському інституті експериментальної біології і патології та в Інституті клінічної фізіології УАН. Але життя сім’ї Черняхівських в той час переповнене трагедією та стражданнями. В 1938 повторно заарештували їх єдину доньку, поетесу Вероніку. Приводом для затримання слугувало, нібито, шпигунство на користь Німеччини. В тому ж році її розстріляли в Києві, натомість батькам повідомили про її заслання до Сибіру. Подружжя намагалося зробити все, аби врятувати доньку, але численні листи та прохання не принесли результату. Помер Олександр Черняхівський 21 грудня 1939. Read more

11 All day: Еллен Кей: 170 років All day 11.12.2019 Еллен Кей народилася в м. Сундхольм в Швеції 11грудня 1849. Її батько був політичним діячем і відомий як засновник Шведської аграрної партії. Освіту вона отримувала вдома; мати навчала її грамоті та арифметиці, а гувернантка – іноземним мовам. У 1974 Еллен переїжджає в Данію, де починає займатися викладацькою діяльністю в народних інститутах. Вона мріяла про заснування народного інституту на батьківщині в Швеції, але її ідея не реалізувалась. З 1880 працює викладачкою в коледжі для дівчаток в Стокгольмі. У літературній діяльності Е. Кей зверталася до таких тем: права та обов’язки жінки, взаємовідносини між старшим і молодшим поколіннями. Писала про материнські почуття, про взаємодію особистості і суспільства тощо. Її головні праці — «Любов і шлюб») та «Вік дитини») З метою поширення своїх Кей подорожувала по Німеччині і Австрії, де читала лекції про проблеми виховання дітей. Її погляди стали основою для багатьох педагогів. Еллен Кей —авторка концепції вільного виховання. Нововведення, які вона привнесла в педагогіку і сьогодні залишаються актуальними. Її методологія виховання передбачала надання дитині можливості розвиватися відповідно до її характеру та особистісних особливостей. Ключовим моментом у вихованні Еллен Кей вважала роль матері в розвитку дитини. Тільки домашнє виховання, на її думку, дає простір розвитку індивідуальності дитини. Розкриття здібностей вихованця — покликання педагога. Свобода у виборі наук і відмова від нецікавих предметів для вивчення є основою концепції вільного виховання Кей. У фондах Педагогічного музею зберігається одна з головних праць педагогині — «Век ребенка» (2-ге вид.,1910). Померла Еллен Кей у 1926. Read more

18 All day: Теодюль Рібо: 180 років All day 18.12.2019 Теодюль Рібо народився 18 грудня 1839 в Бретані в м. Генгані. Навчався в ліцеї міста Сен-Брійо, а пізніше став членом його адміністрації. Через два роки переїхав до Парижа.У столиці Франції закінчив Вищу нормальну школу і отримав докторський ступінь в 1875. У 1876 заснував журнал «Філософський огляд» («Revue philosophique»), у якому друкувалися праці не тільки французьких, а й іноземних авторів. У 1885 Рібо заснував в Парижі товариство фізіологічної психології і став професором в Сорбонні, в 1888 році отримав професуру в Колеж де Франс, де незабаром став директором першої психологічної лабораторії. У 1889 в Парижі організував I Міжнародний психологічний конгрес з метою зміцнення міжнародних зв'язків і співпраці психологів різних країн. На думку Жана Піаже: «Від Рібо у французьких психологічних школах починається традиція широкого застосування в якості експериментального матеріалу патологій і хворобливих станів». Праці Рібо з психології відрізняються легкістю викладу, великою кількістю строго перевірених медичних фактів і обережністю у висновках. Як психолог-емпірик, Рібо намагався сформувати психологію як науку точну, в якій особисті світоглядні стереотипи дослідника будуть зайвими. Вчений ставив перед науковою психологією завдання дослідження конкретних фактів психічного життя людини та їх зв'язків із фізіологічними та соціальними умовами і вважав, що психологія має бути експериментальною. Т. Рібо досліджував розвиток творчого мислення у зв'язку з розвитком уяви і встановив три періоди цього розвитку: перший охоплює дитинство, підлітковий вік, іноді і наступні роки; в цей період уява суб'єктивна, незалежна від розуму. Другий період характеризується антагонізмом між чистою суб'єктивністю уяви і об'єктивністю розумових прийомів. У третьому періоді уява стає раціоналізованою і «зникають юнацькі мрії». Лише у деяких людей, в результаті збагачення уяви розумовими прийомами, вона не згасає, а набуває рис творчого характеру. Зіставляючи сутність уяви та волю, Т. Рібо зазначав: «Воля і уява мають телеологічний характер, діють тільки з огляду на яку-небудь мету ... Творча уява в своїй довершеній формі прагне проявитися в зовнішньому світі, виявитися у творінні, яке існувало б не лише для творця, але і для всіх. І навпаки, у простих мрійників уява залишається всередині у вигляді невиразного абрису, вона не втілюється в естетичне або практичне творіння». Праці Рібо значною мірою вплинули на подальший розвиток французької психології та таких психологів як П'єр Жане, Анрі Валлон, Андре Омбердан та ін. Теодюль Рібо відомий також своєю руховою теорією довільної уваги та уявлення, а також роботами про психологію почуттів. Помер Теодюль Рібо 9 грудня 1916. Read more

22 All day: Олександр Ведміцькицй: 125 років All day 22.12.2019 Олександр Ведміцький народився 22 грудня 1894 в Прилуках Полтавської губернії, в сім’ї робітника-пожежника. У 1917 закінчив Полтавський учительській інститут і з того часу вчителював у містечку Городищі на Полтавщині та в Прилуках. Літературну діяльність розпочав з 1920-х рр., писав за власним прізвищем, а також під псевдонімами О. Метеорний, Метеор та ін.. У 1922—1930 мешкав у Прилуках, очолював філію селянських письменників «Плуг».Тут же вийшли і його перші збірки віршів та гуморесок: «Під загравами повстань» (спільно з Хоменком і Станком, 1923), «В ореолі» (1924), «З ліхтарем по селах» (1925). Скоро після того твори О. Ведміцького стали виходити і в Харкові. Одна за одною з’являються збірки віршів і оповідань«Шумить тополя»(1927), «Агітатори»(1927), «Покоси»(1929), «Халабуда і Стрибунець»(1930), «Вугіль»(1931). З 1930 Олександр Микитовичжив уХаркові. Навчаючись в аспірантурі Інституту літератури імені Т.Шевченка, його все більш захоплювалолітературознавство. В 30-хрр. ХХ ст. ім’я Ведміцького, як і багатьох інших письменників, все рідше з’являється на сторінках української періодики й нарешті зовсім зникає. Деякий часвінпрацював у Інституті літератури імені Т.Шевченка. В 1938 захистив при Ленінградському педагогічному інституті імені Герцена кандидатську дисертацію, а в 1939 одержав кафедру російської літератури в Ставропольському педагогічному інституті. Там О.Ведміцький залишався до 1950, коли, уникаючи репресій, перебрався в Орськ, у Закаспій. В Орському педагогічному інституті він читавкурси «Вступ до літературознавства», «Фольклор», «Методика літератури». В останні роки завідував кафедрою російської і зарубіжної літератур. О.Ведміцький вивчав життя Т.Шевченка на засланні. В «Ученых записках» Орського педагогічного інституту та в місцевих газетах з’являються його численні статті і розвідки. В 1960 виходить з друку монографія про перебування Кобзаря в Оренбурзькому засланні, яка мала лягти в основу його докторської дисертації. Він готувався захищати її в Україні, у Києві.В Орську О.Ведміцький проводив широку громадсько-педагогічну роботу: читав лекції для вчителів, керував гуртком методики літератури, виступав з літературознавчими лекціями. ПомерОлександрВедміцькийв 1961 в Орську, де похованийна старому міському кладовищі. Read more

26 All day: Юліан Кобилянський: 160 років All day 26.12.2019 Юліан Кобилянський народився 26 грудня 1859 в м.Ґурагумора на Буковині (нині м. Ґурагумора, Румунія). Брат відомої письменниці Ольги Кобилянської. Навчався в Сучавській гімназії, Чернівецькому та Ягеллонському університетах. Працюваву гімназіях у містахРадівці, Сучава (нині обидва в Румунії), Чернівці таКоломия.У 1897—1922 професор у 2-й Чернівецькій гімназії. Юліан Юліанович — укладач українсько-німецько-латинських словників. Написав праці «Педагогіка для педагогічних училищ» (1900), «Естетичне виховання в гімназії» (1901) та інші; підручники з класичних мов для українських гімназій. Займався перекладом творів Генріха Гейне, Фрідріха Шиллера. Очолював українське шкільне товариство «Сковорода». У фондах Педагогічного музею зберігається праця педагога — «Латинсько-український словар для середніх шкіл» (1912). Помер Юліан Кобилянський11 вересня 1922 в м. Чернівці. Read more