«Рідна мова. Український Буквар» О. Базилевича. (1907, Полтава)

Педагогічний музей України

«Рідна мова. Український Буквар» О. Базилевича. (1907, Полтава)

Events in Август 2024

«Школа – моє життя»

V міський конкурс юних екскурсоводів-музеєзнавців

«Борець за освіту» (до 180-річчя від дня народження Миколи Олександровича Корфа)

КРУГЛИЙ СТІЛ «ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКИВИ»

Каталог музеїв при навчальних закладах України

Алла Дмитренко надала поради щодо розвитку музею Світязького ліцею

Інтерактивна екскурсія-квест «Скарби давнього Києва: послання археолога»

«Посвята у ліцеїсти» у стінах Національного музею літератури України

Запрошуємо до Національного музею Тараса Шевченка на «Культурний декрет»

Майстер-клас «Малювання на склі»

Майстер-класи зі створення маківки-брошки

Ексклюзивна екскурсія «Та неоднаково мені…. Сторінками доль П.Тронька та Л.Лук’яненка»

Музейний комплекс Підлісненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Олександрівського району Кіровоградської області

Вручення шкільної премії імені Олеся Гончара

Літературно-мистецький вечір «Боже великий, єдиний, нам Україну храни…»

All day: Максим Берлинський: 260 років

All day: Йоганн Готфрід Гердер: 280 років

All day: Павло Білецький-Носенко: 250 років

All day: Едвард Торндайк: 150 років

Національної академії педагогічних наук України

Posted on 28.01.202328.01.2023 by admin

Версия
Скачать 237
Размер файла 56.77 MB
Дата создания 28.01.2023
Завантажити

Popular
Recent
Random

«Школа – моє життя»
Posted on 27 сентября, 2014 Posted by admin
V міський конкурс юних екскурсоводів-музеєзнавців
Posted on 24 ноября, 2016 Posted by Валентина Єфімова
«Борець за освіту» (до 180-річчя від дня народження Миколи Олександровича Корфа)
Posted on 7 июля, 2014 Posted by admin
КРУГЛИЙ СТІЛ «ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКИВИ»
Posted on 17 ноября, 2012 Posted by admin
Каталог музеїв при навчальних закладах України
Posted on 17 ноября, 2012 Posted by admin

Алла Дмитренко надала поради щодо розвитку музею Світязького ліцею
Posted on 18 ноября, 2024 Posted by Валентина Єфімова
Інтерактивна екскурсія-квест «Скарби давнього Києва: послання археолога»
Posted on 18 ноября, 2024 Posted by Валентина Єфімова
«Посвята у ліцеїсти» у стінах Національного музею літератури України
Posted on 18 ноября, 2024 Posted by Валентина Єфімова
Запрошуємо до Національного музею Тараса Шевченка на «Культурний декрет»
Posted on 18 ноября, 2024 Posted by Валентина Єфімова
Майстер-клас «Малювання на склі»
Posted on 18 ноября, 2024 Posted by Валентина Єфімова

Майстер-класи зі створення маківки-брошки
Posted on 8 мая, 2017 Posted by Валентина Єфімова
Ексклюзивна екскурсія «Та неоднаково мені…. Сторінками доль П.Тронька та Л.Лук’яненка»
Posted on 21 августа, 2023 Posted by Валентина Єфімова
Музейний комплекс Підлісненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Олександрівського району Кіровоградської області
Posted on 15 ноября, 2014 Posted by admin
Вручення шкільної премії імені Олеся Гончара
Posted on 13 апреля, 2023 Posted by admin
Літературно-мистецький вечір «Боже великий, єдиний, нам Україну храни…»
Posted on 3 марта, 2024 Posted by Валентина Єфімова

17 All day: Максим Берлинський: 260 років All day 17.08.2024 Максим Берлинський народився 17 серпня 1764 в с. Нова Слобода поблизу Путивля на Сумщині в сім'ї священнослужителя. Походив з українського шляхетського роду Берлинських. У 1778-86 навчався у Києво-Могилянській академії до богословського класу. В 1789–1834 викладав у Київському головному народному училищі й став улюбленим педагогом кількох поколінь учнів. Його уроки з політичної та географічної історії в училищі, а також всесвітньої історії у Київській духовній академії суттєво відрізнялися від звичайних лекцій інших викладачів: він наповнював свої заняття маловідомими фактами, власними цікавими інтерпретаціями та ілюстрував їх виписками з архівних документів, які знаходив у різних монастирях і приватних збірках. Найвідомішою у доробку вченого за його життя стала праця «Короткий опис Києва» (1820), в якій він локалізував історичні райони міста і конкретні пам'ятки старовини, правильно визначив Старокиївську гору як перше місце перебування засновника Києва князя Кия тощо. Це було перше монографічне дослідження старожитностей Києва. На цей фундамент лягали наступні цеглини пізнання київської давнини. Є частка праці вченого й у створенні Київського університету Св. Володимира. Під час його заснування (1834) М. Берлинський займав посаду голови першого університетського правління, аж до приїзду до Києва М. Максимовича, який, до речі, дуже шанував уже немолодого дослідника київської історії і пізніше присвятив його творчості спеціальну статтю. Незмінним для вченого впродовж багатьох років було щоденне методичне анотування в окремий зошит даних про погоду в Києві. Сьогодні, саме завдяки його спостереженням, Гідрометеослужба України має дані про погодні умови та рівень води у Дніпрі, починаючи з кінця XVIII ст. У його записах, датованих 1826 р., знайдено свідчення про те, що на Подолі, поруч із горіховими і абрикосовими деревами, росли й каштани. Природознавці вважають, що це взагалі перше повідомлення про ці дерева в Києві. 1834 вийшов у відставку з посади інспектора Київської гімназії. Останні роки життя прожив скромно і досить самотньо в своєму будиночку на Липках, поблизу Кловського палацу, де тоді містилася Перша Київська гімназія. І в похилому віці продовжував займатися регулярними метеорологічними спостереженнями (вів їх практично безперервно понад півстоліття). Помер 6 січня 1848. Похований на старому Байковому цвинтарі. На відзнаку заслуг М. Берлинського одну з вулиць Києва 1962 р. названо його ім'ям. Read more

25 All day: Йоганн Готфрід Гердер: 280 років All day 25.08.2024 Йоган Готфрід Гердер (Johann Gottfried Herder, 1744–1803), німецький філософ, письменник-просвітитель, педагог Йоганн Готфрід Гердер народився 25 серпня 1744 у м. Морунгені у Східній Пруссії (нині м. Моронг у Польщі) у сім'ї бідного паламаря лютеранської церкви, водночас дзвонаря, півчого та шкільного вчителя; сім'я жила бідно, і юному Гердеру довелося пережити чимало поневірянь. Він хотів стати лікарем, але знепритомнівши в анатомічному театрі, відмовився від цього наміру. У 1760 Гердер став студентом богословського факультету Кенігсберзького університету. Його жартома називали ходячою книжковою лавкою – таким вражаючим був багаж знань 18-річного юнака. У студентські роки на нього звернув увагу І. Кант і посприяв його інтелектуальному розвитку. Після закінчення університету в 1764 Гердер переїжджає до Риги, де на нього чекала викладацька посада в церковній школі, а пізніше він став пастирським помічником. Працюючи в Ризі, він дотримувався своєї методики викладання: навчання має виходити із світогляду та здібностей учня, не через покарання різкою, не через сліпе запам’ятовування, а через спокійне уявлення, відчуття, самовідкриття, логічне самостійне думання. Як викладач і проповідник, красномовний Гердер вміло володів словом і став досить відомою особою. Крім того, саме в Ризі почалася його літературна діяльність. У 1769 він їде подорожувати і відвідує Німеччину, Голландію, Францію. У 1770 в Гамбурзі Гердер знайомиться знайомство з Лессінгом, а трохи пізніше доля звела його ще з однією яскравою особистістю – молодим Гете, який тоді був ще студентом. Гердер справив величезний вплив на його формування як поета. Рушієм суспільного прогресу Гердер вважав культуру. Він стверджував, що «гуманність – це скарб і нагорода за всі праці людські». Вельми показовим з позицій педагогічної культури є його твердження про те, що «виховання гуманності є справою, якою слід займатися невпинно; в іншому випадку ми всі повернемося до тваринного стану, до тваринної грубості». Досліджуючи фольклор, Гердер був першим німецьким фольклористом і вважав, що кожна нація має свою літературну традицію, яка пов'язується з міфологією. Неабияку наукову цінність становлять мовознавчі дослідження Гердера «Дослідження про походження мови» (1772) та історична чотиритомна праця «Ідеї до філософії історії людства» (1784–1791). Історичний погляд на мистецтво дозволив Гердеру зробити висновки про те, що не існує народів більш чи менш талановитих, усі народи мають своє неповторне обличчя, і цією неповторністю визначається місце кожного народу в історії культури. У праці «Щоденник моєї подорожі в 1769 році» Гердер пророкував Україні велике майбутнє: «Україна стане колись новою Грецією: прекрасне небо цього народу, весела вдача, музичний хист, родюча земля та ін., колись прокинуться: так із багатьох диких народів, якими також були колись греки, постане культурна нація і її межі простягнуться до Чорного моря, а звідти на весь світ». Помер Йоганн Готфрід Гердер 18 грудня 1803 у Веймарі. Read more

27 All day: Павло Білецький-Носенко: 250 років All day 27.08.2024 Павло Білецький-Носенко (1774–1856), український педагог, письменник Павло Білецький-Носенко народився 27 серпня 1774 в м. Прилуки на Чернігівщині у дворянській сім’ї, що походила з давнього козацько-старшинського роду. Коли хлопчикові виповнилося п’ять років, його записали до відділення для малолітніх Імператорського шляхетського сухопутного кадетського корпусу в Санкт-Петербурзі, де він навчався упродовж чотирнадцяти років. У 1793 закінчив навчання і був направлений в чині поручика до 1-го батальйону Катеринославського єгерського корпусу. У 1801 організував невеликий пансіон для дітей у власному маєтку в селі Лапинцях на Прилуччині, який діяв близько 40 років. За цей час у ньому навчалося понад 100 дітей. Як педагог прагнув виховувати гармонійно освічених людей, розвивати в учнів природні здібності та естетичний смак. Усі предмети викладав сам. Заслуговує на увагу розклад занять пансіону: п’ять разів на тиждень з ранку до обіду відбувалися заняття з латинської, французької, німецької і російської мов, переклад текстів з російської мови і навпаки; ранок у четвер відводився для занять живописом; після обіду в понеділок і середу вивчали арифметику і геометрію; у четвер, п’ятницю й суботу – географію Європи та Азії; у вівторок, середу, четвер, п’ятницю й суботу вивчали історію стародавнього світу, загальну і російську історію; у святкові та вихідні дні педагог знайомив вихованців з Біблією і найкращими творами світової літератури. Влітку а в пансіоні навчалися по 8 годин, а взимку по 7. Вставали завжди о 7-й. З 8-ї до 12-ї – навчання, потім прогулянки і знову навчання. О 9-й вечора кожен вихованець мав записати до журналу все, що вивчив за день, та про свою поведінку. Батьки, переглядаючи журнал, мали повну уяву про поведінку і успіхи в навчанні своєї дитини. Знаючи здібності й нахили кожного вихованця, П. Білецький-Носенко нерідко не погоджувався з батьками дітей, які визначали їхнє майбутнє, керуючись власними уподобаннями. У 1807–09 працював штатним помічником попечителя прилуцького благодійного закладу, з 1810 – штатним наглядачем повітового училища, а з 1812 – почесним наглядачем училищ Прилуцького повіту. 1838 став співробітником газети «Полтавські губернські відомості», де впродовж 1838–41 надрукував чимало матеріалів з різних галузей знань, які й сьогодні не втратили свого історико-пізнавального значення. Багато уваги приділяв художній літературі. З-під його пера з’явилося понад 300 байок, 15 балад, драма «Іван Золотаренко», з якої до нас дійшов лише невеликий уривок. Особливе місце в його творчому доробку посідають казки, в яких широко використано український фольклор. Уперше в українській літературі запровадив жанр віршованої казки. П. Білецький-Носенко пережив дружину, старших синів і двох молодших доньок. Помер 23 червня 1856 р. в Лапинцях. Похований у своєму саду поряд з дружиною, доньками та двома синами. На жаль, ні його садиба, ні прекрасний сад, ні могили родини не збереглися. Read more

31 All day: Едвард Торндайк: 150 років All day 31.08.2024 Едвард Торндайк (Edward Thorndike; (1874–1949), американський психолог і педагог Народився 31 серпня 1874 у м. Вільямсбург, штат Массачусетс. Навчався в Університеті Веслі. В студентські роки захопився психологією, прочитавши книгу В. Джеймса «Основи психології. Натхнений ідеями Джеймса, Торндайк перевівся до Гарвардського університету і тут прослухав його курс. У 1898 захистив докторську дисертацію «Інтелект тварин» в Колумбійському університеті. З 1899 – викладач психології в педагогічному коледжі Колумбійського університету; проводив психологічні дослідження проблем навчання, а також тестування інтелекту. З 1904 – професор Колумбійського університету, в якому пропрацював 50 років. Автор 507 публікацій. З 1912 – президент Американської психологічної асоціації. У 1939 подав у відставку, проте активно продовжував наукову діяльність аж до смерті. Один із засновників біхевіоризму, який розглядає поведінку людини як результат взаємодії організму з навколишнім середовищем. Науковий статус Торндайка зміцнився після видання трьох томів «Педагогічної психології» (Educational Psychology, 1913–14), що стали класичними і справили суттєвий вплив на теорії навчання ХХ ст. На основі своїх досліджень вивів кілька законів научіння: закон вправи (пропорційний зв’язок між ситуацією і реакцією на неї щодо частоти їх повторення, тобто для закріплення зв'язку між стимулом і реакцією необхідне повторення цього зв'язку, інакше він зникає); закон готовності (зміна готовності організму до проведення нервових імпульсів, пов’язаних з вправами); закон асоціативного зсуву (при реакції на один певний подразник з декількох, що діють одночасно, інші подразники, які брали участь в даній ситуації, надалі викликають таку ж реакцію); закон ефекту (будь-яка дія, що викликає задоволення в певній ситуації, асоціюється з нею і надалі підвищує ймовірність повторення даної дії в подібній ситуації; невдоволення ж (або дискомфорт) при дії, асоційованій з певною ситуацією, призводить до зниження ймовірності скоєння цього акту в схожій ситуації; це передбачає, що в основі научіння лежать також деякі полярні стани всередині організму, з чого можна зробити висновок, що «пряник» працює краще, ніж «батіг»). У 1920 вперше ввів поняття соціального інтелекту, який описав як «здатність розуміти чоловіків, жінок, хлопчиків та дівчат, уміння діяти розумно у відносинах з людьми». З 1924 – співредактор часопису «Journal of Genetic Psychology», a з 1926 – «Genetic Psychology Monographs». У 1920-х публікувався в українській фаховій педагогічній періодиці. Так, у журналі «Шлях освіти» (1925, №10) вміщено його статтю «Виміри в педагогіці». Помер 10 серпня 1949 в м. Монтроз, штат Нью-Йорк. Read more