• Фонди Педагогічного музею України поповнилися новими виданнями з історії України та Голодомору

  • Подяка Послу Угорщини Анталу Хеізеру та пані Єві Хеізерне Хегедюш

  • Нові надходження до фондів Педагогічного музею України

  • 10 років партнерства: Педагогічний музей України та Музей історії Фахового коледжу інформаційних технологій та землевпорядкування НАУ

  • Методичні діалоги: Руслана Джахман про сучасні практики природничої музейної освіти

  • Участь директора Педагогічного музею України в міжнародній конференції «Childhood in Times of Unfreedom»

  • Нові надходження: наука, історія та філателія в одному експонаті

  • Що слухали вчителі та учні до появи інтернету?

  • Педагогічний музей України долучився до фахового обговорення історії бібліотечної справи

  • Біографія через бібліографію: доповідь Олександра Міхна на ХХІІ Біографічних читаннях

  • Вебінар «Педагогічна мапа Києва: вулиця Омеляна Пріцака»

  • Стежками Василя Сухомлинського: візит до Павлиша

  • У ритмі хвиль: життя і педагогічний шлях Олександра Бабенка (1881-1959)

  • Особистість Василя Сухомлинського в листах до сучасників: епістолярна спадщина та музейна інтерпретація

  • Конкурс на заміщення посади директора Педагогічного музею України

Solidarity to Ukraine. Дякуємо колегам зі Шкільного музею Нюрнберга Schulmuseum Nürnberg за підтримку України!

Solidarity to Ukraine Дякуємо колегам зі Шкільного музею Нюрнберга Schulmuseum Nürnberg за підтримку України!   “Шановний пане Міхно! наші серця з вами, і ми хочемо запевнити вас у нашій повній солідарності. Злочинна російська війна проти України сколихнула нас усіх тут, у Німеччині. Це розмова дня всюди. Наші думки спрямовані до українського народу та його боротьби […]

5 іменних правописів

Упродовж розвитку нашої мови з’являлося чимало варіантів правопису. Деякі з них, запропоновані відомими людьми, починали асоціюватися саме з ними і часто носили їх імена. До таких правописів відносимо: максимовичівку, шашкевичівку, кулішівку, гатцуківку, драгоманівку, желехівку, грінченківку, скрипниківку та інші. Деякі з них набули широкого вжитку, деякі – використовувалися лише локально. А сьогодні до вашої уваги – […]

Участь у Другій міжнародній науково-практичній конференції «Історико-культурний туризм: міжнародний та світовий досвід»

11 лютого 2022 р. провідна наукова співробітниця музею Лариса Гайда взяла участь у роботі Другої міжнародної науково-практичної конференції «Історико-культурний туризм: міжнародний та світовий досвід», запропонувавши учасникам доповідь-презентацію «Музеї педагогів у туристичному просторі України». У виступі було зроблено акцент на створенні та наповненні контентом інформаційного ресурсу «Педагогічно-меморіальні музеї України» на сайті музею. Також доповідачка проаналізувала причини […]

Книжкова подорож у 1922 рік – «Український правописний словник» «Граматка» та ін.

Книга – це дивовижна річ, чарівний засіб, який допомагає нам подорожувати у часі та просторі. Сьогодні наша подорож – у далекий 1922 рік. Це рік, коли відзначали 200-річчя від дня народження Григорія Сковороди, почав виходити педагогічний часопис «Шлях освіти», Лесь Курбас створив у Києві студію-театр «Березіль», засновано ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління).  У 1922-му була зроблена перша […]

Участь вебінарі «Використання потенціалу музейної педагогіки в сучасній освіті»

3 лютого 2022 директор музею Олександр Міхно взяв участь у роботі вебінару “Використання потенціалу музейної педагогіки в сучасній освіті”, виступивши з доповіддю «Педагогічний музей України – вчителю». Доповідач розповів про онлайн-проєкти музею, які  можуть бути корисними вчителю у його діяльності:   Електронний інформаційний ресурс «Музейна педагогіка» https://pmu.in.ua/category/museum_pedagogics/ #ПедагогічнийКалендар2022 #Цитата_від_Музи_педагогіки #Фотобанк_Педагогічного_музею #доступні_фонди_педмузею #Аудіофонди_педмузею #100річні_книжкові_і100рії #Cковорода300 #Педагогічна_мапа_Києва […]

Григорій Сковорода – педагог: 10 книг з фондів Педагогічного музею України

У творах Григорія  Сковороди знаходимо чимало слушних міркувань з приводу морального, трудового, фізичного, естетичного та  розумового виховання. Його педагогічна спадщина викликає інтерес не лише у педагогів, але й філософів, істориків та краєзнавців. 3 грудня 2022 виповнюється 300 років від дня народження славетного філософа  і педагога. У межах проєкту «Сковорода 300» представляємо стислі анотації та електронні […]

Музейне інтерв’ю: Світлана Івлєва

Продовжуємо рубрику «Музейне інтерв’ю»: наша гостя – дніпрянка Світлана Івлєва, засновниця та керівниця музейної студії «Жива глина», що багато років діє при Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Дмитра Яворницького. Повідомлення про діяльність студії неодноразово з’являлись у публікаціях та на сайті музею, а досвід презентувався під час широковідомих в Україні Музейних фестивалів. Пані Світлано, розкажіть про себе, як […]

Педагогічна мапа Києва

Пам’ять про людину, яка залишила помітний слід у житті суспільства, найчастіше виявляється у назвах вулиць, навчальних закладів, відкритті пам’ятника чи пам’ятної дошки. Сьогодні у Києві є 2061 вулиця, 532 провулки, 59 площ і майданів. На фасадах київських будівель встановлено понад 1000 меморіальних дошок, майже стільки ж пам’ятників державним, політичним, релігійним, військовим та культурно-освітнім діячам України. […]

Життєдайна сила афоризмів Григорія Сковороди (презентація виставки дитячих малюнків до афоризмів)

Ювілейні дати мають свою психологію. Ми вдивляємося в образи великих ювілярів ніби в дзеркало, щоб побачити самих себе. Яків Мамонтов 25 січня 2022 р. у рамках проєкту «Ідемо за Сковородою» педагогами творчих об’єднань «Творчість» (керівник Новодворська Таміла Володимирівна), «Мистецтвознавці» (керівник Апанасенко Юлія Євгеніївна), «Палітра» (керівник Войтенко Ольга Олександрівна), «Фантазія»(керівник Боклан Софія Валеріївна), «Петриківочка» (Новік Тетяна […]

До 100-річчя журналу «Студент революції» (1922 – 1933)

«Студент революції» — громадсько-політичний та літературно-науковий журнал, що виходив у Харкові у 1922 – 1933 рр. Орган Всеукраїнської ради пролетарського студентства. Часопис виходив спочатку російською, а від 1924 р. українською й російською мовами; спершу як місячник, потім двотижневик (1930 р.), а у 1931 – 1932 рр. щодекади. Видавався Центральним і Харківським Бюро Пролетарського Студентства України, […]