4 вересня 2025 р. у Краєзнавчому музеї історії сіл Суботцівської сільської ради, що на Кіровоградщині, відбулася інформаційна година-спогад «Видатні земляки: Історія в обличчях – Олександр Маринич», присвячена видатному вченому, державному і громадському діячеві, міністру освіти України (1971–1979), фундаторові сучасної української географічної науки, багаторічному президентові Українського географічного товариства Олександру Мефодійовичу Мариничу (1920-2008). Важливою складовою заходу стала […]
«Яка користь з книжки, подумала Аліса, – якщо в ній немає ні малюнків, ні розмов?» Л. Керролл. Пригоди Аліси в країні чудес У колекції художньої літератури для дітей з фондів Педагогічного музею України представлені унікальні, а, часом, і рідкісні, видання, що засвідчують розвиток української книжкової ілюстрації від середини ХІХ до кінця ХХ століття. Це […]
28 серпня 2025 р. директор Педагогічного музею України, доктор педагогічних наук Олександр Міхно узяв участь в інтелектуальній бесіді в межах проєкту «Биківнянський злочин: пошук правди, пам’ять», започаткованого Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили». У своєму виступі О. Міхно стисло окреслив процеси, які відбувалися в українській освіті у 1920–30-х роках. Цей період позначений суперечливими тенденціями: з одного […]
20 лютого 1955 р. в Ноттінгемі розпочала діяльність Школа українознавства імені Лесі Українки – один із найдавніших і найстабільніших осередків української освітньо-культурної діяльності у Великій Британії. Цей ювілей – не лише пам’ятна дата, а й нагода для глибшого осмислення унікального освітнього й культурного феномена. Це історія спадкоємності, де вчителі й учні разом творять живу традицію, […]
7 серпня 2025 року президент Національної академії педагогічних наук України, академік Василь Кремень особисто передав директору Педагогічного музею України Олександру Міхну п’ятитомне зібрання своїх праць «Освіта: ідеї, роздуми, досвід» (Київ: Грамота, 2025), яке поповнило музейні фонди. Педагогічний музей України щиро дякує за щедрий і змістовний дарунок. Це видання є вагомим інтелектуальним надбанням і цінним джерелом […]
За 6 років – з 2019 по 2025 – у всеукраїнській газеті «Освіта і суспільство» вийшло 60 публікацій директора Педагогічного музею України, доктора педагогічних наук Олександра Міхна, більшість з яких – у межах авторської рубрики «Педагогічний календар». У кожному випуску – кілька нарисів, коротких біографічних статей, присвячених ювілеям українських і зарубіжних педагогів, учених, культурних діячів. […]
У вересні 2024 року до Педагогічного музею України звернулася Вікторія Ковальова – вчителька, методистка з науково-практичної роботи Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва з проханням надати доступ до музейних фондів. Метою звернення було проведення науково-дослідницької роботи з учнями на теми, пов’язані з історією педагогіки, а також підготовка статті на тему «Театральна та музейна педагогіка». Ми […]
У 2025 році, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 21 грудня 2023 року № 3536-IX “Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024-2025 роках”, на державному рівні відзначають 110 років від дня народження Петра Тимофійовича Тронька – видатного українського історика, академіка НАН України, невтомного популяризатора національної спадщини. Його ім’я стало символом служіння науці, культурі […]
У новому спецвипуску науково-методичного журналу «Освіта Закарпаття» (№ 35, 2025), присвяченому ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Особистість у культурно-освітньому просторі: педагог – державотворець, воїн, митець», представлено одразу три публікації співробітників Педагогічного музею України: Олександр Міхно «Онлайн-проєкт “Українські педагоги – учасники Другої світової війни”: концепція, контент, реалізація» (с. 115–121) У статті висвітлено ідею, зміст і реалізацію мультимедійного […]
25 червня 2025 року Педагогічний музей України долучився до події в Музеї видатних діячів української культури — публічної розмови в межах виставки «Справа СВУ: страсна весна 1930-го», яка присвячена масовим репресіям проти української інтелігенції. Тема розмови — трагічні долі українських педагогів, яких було оголошено “учасниками підпільної організації СВУ”, зокрема Першої української гімназії імені Тараса Шевченка […]
