30 жовтня 2026 року в спеціалізованій школі № 310 «Творчість» міста Києва відбувся семінар «„Школа під голубим небом“ Василя Сухомлинського: педагогіка природи в історії та сьогоденні». Участь у ньому взяли представники Педагогічного музею України, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, школи № 310 «Творчість» та Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Семінар став нагодою поєднати наукове осмислення педагогічної спадщини Василя Сухомлинського з досвідом її використання у шкільній практиці та професійному розвитку педагогів. У центрі уваги — ідея «Школи під голубим небом», значення природи у вихованні дитини та можливості актуалізації педагогічних ідей Сухомлинського в сучасній освіті.
Директор Педагогічного музею України, доктор педагогічних наук Олександр Міхно у доповіді «Кардіограма живої природи у книзі Василя Сухомлинського „Серце віддаю дітям“» представив результати кількісного аналізу згадок рослин і тварин у тексті книги та їхнього розподілу за сторінками. Графічна візуалізація частотного розподілу дала змогу простежити інтенсивність згадування образів живої природи в різних частинах твору й отримала назву «кардіограма живої природи».
Історико-педагогічний контекст теми розкрила Леся Сухомлинська, доктор філософії, старший дослідник, старший науковий співробітник відділу сухомлиністики ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. Її доповідь «Педагогіка природи: „Школа під голубим небом“ у світовій традиції» дала змогу розглянути ідеї українського педагога в ширшому контексті педагогічної думки.
Директор школи Оксана Барбазюк ознайомила учасників із діяльністю початкової школи № 310 «Творчість». Практичний вимір професійного розвитку педагогів представили Оксана Матвійчук, доцент кафедри освітнього лідерства, та Наталія Петрощук, доцент кафедри історичної та громадянської освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Вони презентували освітню програму підвищення кваліфікації «Формування національно-культурної ідентичності особистості засобами етнопедагогіки».
Участь представників різних установ засвідчила, що таке партнерство відкриває перспективи для спільних проєктів, у яких історико-педагогічні дослідження стають ресурсом сучасної освіти, а ідеї Василя Сухомлинського — предметом подальшого вивчення, професійного обговорення та практичного осмислення.
