23 жовтня 2026 року науковці Педагогічного музею України взяли участь у Всеукраїнській науковій конференції «Інтелектуальна еліта України: внесок жінок у культуру, науку та громадське життя», організованій Українським інститутом національної пам’яті та Музеєм видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького.
Захід зібрав понад п’ятдесят науковців з різних регіонів України — істориків, літературознавців, педагогів, музеєзнавців, — щоб осмислити інтелектуальний внесок жінок у формування українського культурного, наукового та освітнього простору.
Педагогічний музей України був представлений двома доповідями.
На пленарному засіданні виступив директор музею, доктор педагогічних наук Олександр Міхно з доповіддю «Освіта як простір жіночої інтелектуальної свободи: український досвід ІІ половини ХІХ – першої половини ХХ століття». У виступі було розглянуто, яким чином освітня діяльність — заснування шкіл, написання підручників, формування педагогічних концепцій, участь у науковому дискурсі — ставала для українських жінок простором реалізації інтелектуальної свободи та громадянської позиції. На матеріалах фондів Педагогічного музею України було представлено конкретні постаті: Христина Алчевська, Софія Русова, Марія Грінченко, Лідія Деполович, Олександра Єфименко, Наталя Лубенець, Антоніна Гендрихівська та ін. Доповідь продемонструвала, що жіноча педагогічна біографіка є окремим і досі недостатньо дослідженим напрямом в українській науці.
У програмі конференції були також представлено доповідь провідної наукової співробітниці Педагогічного музею України, кандидатки педагогічних наук Оксани Матвійчук «Українські педагогині другої половини ХІХ – першої половини ХХ століття в топоніміці Києва: комеморація та актуалізація (за матеріалами онлайн-проєкту «Педагогічна мапа Києва»)».
Участь Педагогічного музею України в цій конференції є свідченням послідовної роботи з вивчення та популяризації внеску жінок в українську освіту і культуру. Фонди музею зберігають унікальні документальні, іконографічні та книжкові пам’ятки, що відображають педагогічну діяльність українських жінок-інтелектуалок і стають щоразу більш затребуваним джерелом для дослідників цієї теми.
Щиро дякуємо організаторам — Українському інституту національної пам’яті та Музею видатних діячів української культури — за запрошення, за уважно складену програму і за можливість долучитися до цього наукового діалогу.
