Ряппо Ян Петрович (1880–1958) – радянський діяч і педагог, співтворець системи народної освіти УРСР, голова редакційної колегії журналу «Путь просвещения» («Шлях освіти»). Ряппо Я.П. народився 30 березня (11 квітня) 1880 р. у Вероському повіті (тепер Вируський район) Естонії в селянській родині. Юнаком переїхав до Санкт-Петербурга, де з 1899 до 1904 рр. працював на заводі Вестінгауза, саме там долучився […]
27 лютого 2015 р. виповнилося б 90 років видатному українському мовознавцю, методисту, відомому в Україні і за її межами, члену-кореспонденту НАПН України, докторові педагогічних наук, професору Біляєву Олександру Михайловичу. Народився Олександр Михайлович 27 лютого 1925 р. у смт Нововоронцовка Нововоронцовського району Херсонської області. У 1944 – 1945 рр. служив у Червоній армії. Брав активну участь у бойових […]
Музей було започатковано відразу після того, як пішов із життя знаний в усьому тодішньому СРСР та за його межами педагог – Василь Олександрович Сухомлинський. Спочатку це був меморіальний куточок, створений у школі за ініціативою вчителів, учнів та сім’ї педагога. Далі розпочався збір документів, фотографій та інших матеріалів про життя та діяльність видатного педагога-земляка. Багато ентузіастів […]
Протягом 2015 р. щотижня на сайті музею з’являтиметься коротка розповідь про одне видання, яке побачило світ сторіччя тому – у 1915 році. Усі представлені книги входять до складу наукового об’єкта «Колекція стародруків Педагогічного музею України» (рукописи, стародруки та рідкісні видання 1477–1923 рр.), що становить національне надбання.
2015 року минає 130 років від часу виходу у світ унікального освітнього періодичного видання — журналу «Бібліотека для молодіжи». Журнал «Бібліотека для молодіжи», згодом (з 1890 чи 1891 року до 1894) — «Ілюстрована бібліотека для молодіжи, селян і міщанства» видавався товариством «Руська Бесіда» в Чернівцях. Редактором журналу був Омелян Попович. Журнал видавався щомісячно і мав […]
(до 200-річчя словенського математика і педагога) Ім’я Франца Мочніка (1814–1892), провідного викладача математики Центральної Європи ХІХ ст., автора численних підручників і методичних посібників, які заклали фундамент сучасної математичної освіти, у вітчизняній науковій літературі досі майже не згадувалося. А між тим, його життєвий і творчий шлях безпосередньо пов’язаний з нашою країною: він викладав у Львові […]
Формування краєзнавства як науки та його складової – шкільного краєзнавства відбувалось упродовж тривалого часу, вчені виділяють такі етапи: І. – Кінець ХVІІІ – до 60-х років ХІХ століття, коли закладався фундамент краєзнавства та регіоналістики. Краєзнавчі дослідження здійснювались здебільшого у вигляді статистично-географічних описів, а доповненням були етнографічно-фольклорні розвідки з елементами історичних знань. ІІ. – 70-90 роки […]
( до 135- річчя від дня народження Олександра Матвійовича Астряба)Астряб Олександр Матвійович методист-математик, педагог, заслужений діяч науки України, організатор науково-педагогічної школи методики математики в Україні, лауреат премії ім. К.Д. Ушинського. Олександр Астряб народився в м. Лубни Полтавської губернії в сім’ї учителя-лемка. Закінчив Лубенську гімназію (1899) та фізико-математичне відділення природничого факультету Київського університету, викладав у Комерційному училищі […]
(до 210-річчя від дня народження Михайла Олександровича Максимовича) «Рідко коли вчений минулого століття зберігав таку доброзичливу близькість з молодими поколіннями, як Максимович» І. Житецький Михайло Олександрович Максимович (3.09.1804 – 10.11.1873) народився на хуторі Тимківщина Золотоніського повіту Полтавської губернії (нині с. Богуславець Черкаської обл.) У 1819 р. закінчив Новгород—Сіверську гімназію, а в 1823 р. – Московський університет. Був залишений при […]
Мета: представити відвідувачам історію, сучасний стан та перспективи розвитку шкільного краєзнавства в Україні Завдання: ознайомити гостей музею з теоретико-методологічним засадами освітянського краєзнавства та діяльністю сучасних українських науковців; розкрити структуру та зміст шкільного краєзнавства в Україні, визначити його особливості, тенденції, специфіку, окремішність та оригінальність; сприяти обміну та популяризації кращого досвіду роботи в галузі шкільного краєзнавства, формуванню […]
