 |
Педагогічний музей УкраїниНаціональної академії педагогічних наук України |
 |
Хоча задокументованих матеріалів про діяльність Школи українознавства ім. Лесі Українки після 1990-х років збереглося небагато, маємо живі свідчення очевидців, які підтверджують: школа продовжувала працювати. Цей період збігся з історичними змінами – розпадом СРСР, становленням Незалежної України, економічною кризою – і відзначився особливими викликами як в Україні, так і за її межами. Про ті роки зі […]
«Ми, які народилися тут, на еміграції, маємо одне головне завдання, а саме – задержати і плекати нашу рідну українську мову, яку передали нам наші батьки», – згадує колишня учениця школи Оксана Яєчник (Збірник «Школа Українознавства ім. Лесі Українки в Ноттінгемі. 1955–1980 рр.»). Зі зведеного обліку учнів Школи дізнаємося про динаміку чисельного складу за 1955–80 рр. […]
Велика Британія, Ноттінгем, 20 лютого 1955 року Мрія батьків та дітей, які пішли до своєї української школи, а також мрія Управи Відділу Союзу Українців у Великій Британії (СУБ) здійснилася. Як і будь-яке подвижницьке починання, початок школи не був легким. Проф. Діонізій Фещур – єдиний учитель, яким стояла школа біля її витоків у Ноттінгемі. Він не […]
Засновники Школи українознавства ім. Лесі Українки в м. Ноттінгем добре усвідомлювали значення книжного письменства у навчанні та вихованні українських дітей на чужині. І саме бібліотека завжди була й залишається найдоступнішим джерелом формування національно-мистецьких смаків у вихованців української діаспори. Колишні учні/учениці школи, друге-третє покоління перших українців тут, сьогодні поважні Mrs.&Mr. громади, згадують (і що особливо цінно, […]
У ювілейному історико-мемуарному виданні до 25-літнього ювілею школи читаємо: «Через тих 25 років наполегливої праці українські вчителі й батьки виявили велику жертвенність. Вчителі з великою посвятою передавали учням знання української мови, історії, географії, релігії, літератури, співу та інших українознавчих предметів. Батьки приводили чи висилали своїх дітей на лекції. Тому Школа Українознавства в Ноттінґгамі осягнула великі […]
20 лютого 1955 р. в Ноттінгемі розпочала діяльність Школа українознавства імені Лесі Українки – один із найдавніших і найстабільніших осередків української освітньо-культурної діяльності у Великій Британії. Цей ювілей – не лише пам’ятна дата, а й нагода для глибшого осмислення унікального освітнього й культурного феномена. Це історія спадкоємності, де вчителі й учні разом творять живу традицію, […]
7 серпня 2025 року президент Національної академії педагогічних наук України, академік Василь Кремень особисто передав директору Педагогічного музею України Олександру Міхну п’ятитомне зібрання своїх праць «Освіта: ідеї, роздуми, досвід» (Київ: Грамота, 2025), яке поповнило музейні фонди. Педагогічний музей України щиро дякує за щедрий і змістовний дарунок. Це видання є вагомим інтелектуальним надбанням і цінним джерелом […]
Фонди Педагогічного музею України репрезентують цінне зібрання праць українських педагогів і психологів, які зробили вагомий внесок у розвиток освіти. Серед них – монографії, науково-популярні видання, методичні розробки, що відображають еволюцію педагогічної думки в контексті історико-культурного розвитку України. Ці джерела становлять важливу базу для наукових досліджень, експозиційної діяльності, освітніх та музейних ініціатив. Одним із напрямів використання […]
За 6 років – з 2019 по 2025 – у всеукраїнській газеті «Освіта і суспільство» вийшло 60 публікацій директора Педагогічного музею України, доктора педагогічних наук Олександра Міхна, більшість з яких – у межах авторської рубрики «Педагогічний календар». У кожному випуску – кілька нарисів, коротких біографічних статей, присвячених ювілеям українських і зарубіжних педагогів, учених, культурних діячів. […]
У вересні 2024 року до Педагогічного музею України звернулася Вікторія Ковальова – вчителька, методистка з науково-практичної роботи Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва з проханням надати доступ до музейних фондів. Метою звернення було проведення науково-дослідницької роботи з учнями на теми, пов’язані з історією педагогіки, а також підготовка статті на тему «Театральна та музейна педагогіка». Ми […]
