 |
Педагогічний музей УкраїниНаціональної академії педагогічних наук України |
 |
Історія букваря в Італії Дж. Трентіні. Вперед, Нова Італія! (1923) / Avanti Italia Nuova (Giovanni Trentini, 1923) Підручник, який використовувався в усіх регіонах Італії до і під час підйому італійського фашизму в 1922 році. У 1923 році після прийняття реформи Джентіле було заборонено навчання будь-якими іншими мовами, крім італійської. Реформа стосувалася шкіл з німецькою мовою […]
12 лютого 2026 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбувся спільний захід «Київ освітній: архітектори-педагоги на мапі міста», організований у межах онлайн-проєкту «Педагогічна мапа Києва», який реалізують Інститут післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка та Педагогічний музей України. Розпочала захід Світлана Шостак, завідувачка відділу соціокультурної діяльності. З вітальним словом […]
10 лютого 2026 р. у межах онлайн-проєкту «Педагогічна мапа Києва» відбувся вебінар «Педагогічна мапа Києва: провулок Юрія Матущака», присвячений постаті Юрія Матущака (1987–2014) — учителя історії, громадського діяча, одного з організаторів донецького Євромайдану, добровольця батальйону «Дніпро-1», ім’я якого закарбоване в топоніміці столиці як знак пам’яті про педагога, що поєднав професійне служіння з громадянською відповідальністю. Під […]
Перші букварі в Естонії Вважають, що перша друкована абетка була видана єпископом Йоахімом Єрингом у 1641 р. за зразком шведської абетки. Проте вона не збереглася. Найдавнішою з тих, що збереглися, є абетка Форселіуса, надрукована в Ризі в 1694 р. Книга кладаєтьсяз трьох частин. У першій частині літери надруковані великим шрифтом, слова поділені на склади, а […]
Міжнародна віртуальна виставка «ABC-book as a Mirror of Society» / «Буквар як дзеркало суспільства» є цифровим продовженням однойменного виставкового проєкту, відкритого 23 жовтня 2025 року в Ризькому шкільному музеї (Латвія). Виставка об’єднує матеріали музеїв історії освіти шести європейських країн — Естонії, Італії, Латвії, Німеччини, Словенії та України, представляючи їхні національні традиції букваристики в єдиному порівняльному […]
29 січня 2026 року у школі I–III ступенів № 36 імені С. П. Корольова м. Києва відбулася перша зустріч у межах освітнього проєкту «Київський музейно-педагогічний ХАБ: трикутник інновацій». Подія відкрила першу тематичну вершину проєкту — «Персоналії», присвячену українським педагогам, чиї імена закарбовані в топоніміці Києва. Під час зустрічі було презентовано онлайн-проєкт «Педагогічна мапа Києва», що […]
14 січня 2026 р. у Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка відкрили аудиторію-музей, присвячену людині, ім’я якої вписане в історію закладу й пов’язане з долями багатьох поколінь викладачів і студентів – Сергію Мельничуку, педагогу, доктору педагогічних наук, професору. Сергій Гаврилович народився 14 січня 1931 р. у селі Червоний Кут, нині Чорний Кут Ширяївського району Одеської області, був сьомою […]
До фондів Педагогічного музею України надійшло цінне книжкове видання української педагогічної думки в еміграції – праця Григорія Ващенка «Виховання волі і характеру» (частина перша: «Психологія волі і характеру»). Видання побачило світ у 1952 році в Лондоні у Видавництві Спілки української молоді та було приурочене до п’ятдесятиліття педагогічної, наукової й громадської діяльності автора. Книга містить авторську […]
Педагогічний музей України дедалі частіше стає простором наукового пошуку для учасників Малої академії наук України. Звернення учнів до музейних фондів як до освітнього ресурсу є важливим свідченням актуальності музейної педагогіки в сучасному освітньому процесі. Під час підготовки учнівської науково-дослідницької роботи МАН на тему «Освітній потенціал музейної педагогіки в навчанні української літератури» авторка дослідження — Опашна […]
20 січня 2026 року відбувся вебінар «Педагогічна мапа Києва: вулиця Григорія Сковороди», присвячений осмисленню постаті Григорія Сковороди (1722–1794) у філософсько-педагогічному та культурному контекстах, а також символічній присутності мислителя в київській топоніміці як формі збереження педагогічної пам’яті. Центральною подією вебінару став виступ Григорія Васяновича, доктора педагогічних наук, філософа, поета, автора монографії «Християнсько-філософський персоналізм Григорія Сковороди» (2022). […]
