Упродовж року, відповідно до Постанови Верховної Ради України про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026-2027 рр., Педагогічний музей України вшановує видатних діячів української науки, освіти та культури, чия діяльність формувала інтелектуальний і духовний простір країни. Музейне вшанування ювілярів є важливою складовою реалізації державної політики пам’яті, спрямованої на збереження, осмислення та актуалізацію національної освітньо-культурної спадщини.
Віртуальна вітрина «ЮВІЛЯРИ – 2026: праці з фондів» представляє цифровий експозиційний формат, що відкриває доступ до музейних колекцій і дозволяє віртуальному відвідувачу ознайомитися з педагогічним, науковим і просвітницьким доробком ювілярів. Книги, журнали та інші видання з фондів музею розкривають значення діяльності цих видатних постатей для розвитку української освіти, науки та культури.
130 років з дня народження Василя Касіяна (1896–1976)
Василь Касіян – видатний український графік і педагог. Упродовж десятиліть він викладав у Київському та Харківському художніх інститутах, стояв біля витоків мистецької освіти ХХ ст. й заснував власну школу української графіки. Педагогічну діяльність поєднував з активною просвітницькою працею: ілюстрував твори українських класиків, створюючи образи, що виховували естетичний смак і національну свідомість читачів.
У фондах Педагогічного музею України зберігаються видання, ілюстровані митцем. Серед них – «Школяр» А. Тесленка (1947), де художнє оформлення В. Касіяна доповнює педагогічний зміст і підсилює виховний потенціал книги.
Ювілей митця – нагода згадати його внесок у розвиток української мистецької освіти та культури книги.
150 років з дня народження Степана Гаєвського (1876–1975)
Степан Гаєвський – український літературознавець, мовознавець, церковний і громадський діяч, у житті якого педагогічна та освітня праця посідала важливе місце. Поряд із науковою й церковною діяльністю він викладав і створював навчальні праці для школи та самоосвіти.
Його книга «Теорія поезії для середніх шкіл і самоосвіти» (1921) укладена на основі наукових праць провідних філологів і літературознавців – О. Потебні, О. Веселовського, В. Шульговського, С. Смаль-Стоцького, Д. Овсяніко-Куликовського, а також Сіповського й Шалигіна. Це робить видання важливим зразком поєднання академічної науки з педагогічною практикою.
Книга зберігається у фондах Педагогічного музею України як цінне джерело з історії літературної освіти початку ХХ століття.
120 років з дня народження Авеніра Коломийця (1906–1946)
Авенір Коломиєць – український поет, прозаїк, журналіст, театральний режисер, редактор і видавець, у житті якого важливе місце посідала педагогічна та просвітницька діяльність. Він учителював у волинських селах, працював педагогом і режисером у Будинку піонерів у Дубні, укладав підручники з мови та літератури, писав навчальні посібники й активно працював для дитячої аудиторії.
Значну частину творчого доробку Авенір Коломиєць присвятив дітям: публікував поетичні й прозові твори у журналі «Світ дитини», писав п’єси та казки, редагував і видавав дитячі видання, зокрема часопис «Школярик». Його творчість поєднувала художнє слово з виховними та освітніми завданнями.
У фондах Педагогічного музею України зберігається книга А. Коломиєць. «Казки» (1946, Зальцбург) – видання, створене вже в еміграції, яке є важливим свідченням педагогічного й культурного служіння митця.
150 років із дня народження Мирона Кордуби (1876–1947)
Мирон Кордуба – український учений, історик, історіограф, публіцист, бібліограф і педагог, один із учнів Михайла Грушевського. Значну частину свого життя він присвятив науковій і освітній роботі, викладав історію та географію в гімназіях, працював у Львівському університеті, займався популяризацією історичних і географічних знань серед широкого загалу.
Важливе місце у діяльності М. Кордуби посідала просвітницька публіцистика, спрямована на формування історичної та національної свідомості. Саме з цією метою він друкувався в періодичних виданнях для народу, поєднуючи наукову точність із доступною формою викладу.
У фондах Педагогічного музею України зберігається журнал «Читальня. Місячник для просвіти народу». У числі за 1912 рік опубліковано статтю Мирона Кордуби «Де живуть українці», у якій автор у популярній формі окреслює простір українського розселення, поєднуючи історію, географію та освітні завдання.
Ця публікація є яскравим прикладом того, як наукове знання служило справі народної освіти.
140 років із дня народження Георгія (Юрія) Нарбута (1886–1920)
Георгій Нарбут – видатний український художник-графік, ілюстратор, педагог, один із творців українського графічного стилю початку ХХ століття. Автор перших українських державних банкнот і поштових марок УНР.
Активний діяч у сфері мистецької освіти. Як професор і один із засновників Української академії мистецтв, він формував нове покоління художників, поєднуючи європейський мистецький досвід із національними традиціями. Його педагогічна діяльність стала важливим чинником становлення української школи графіки.
У фондах Педагогічного музею України зберігається «Український буквар Ярина» (Кам’янець на Подолі, 1918), зложене А. Воронцем. Обкладинка – Георгія Нарбута. Художнє оформлення видання є яскравим прикладом того, як мистецтво графіки слугувало справі національної освіти, створюючи естетично довершений образ української навчальної книги.
190 років із дня народження Василя Гнилосирова (1836–1900)
Василь Гнилосиров – український журналіст, письменник, етнограф, педагог і громадський діяч, представник національно-просвітницького руху другої половини ХІХ століття. Його діяльність поєднувала літературну творчість, публіцистику та активну працю в галузі освіти.
Як педагог і просвітник, обстоював ідеї народної школи, розвитку освіти рідною мовою. У своїх статтях і громадській діяльності порушував питання культурного поступу, виховання молоді, формування національної самосвідомості.
У фондах Педагогічного музею України зберігається навчальний посібник «Українська педагогіка в персоналіях: у 2 кн. Кн. 1 / за редакцією О. В. Сухомлинської» (2005), у якому міститься стаття Наталії Побірченко про Василя Гнилосирова (с. 385–392), яка висвітлює його внесок у розвиток української педагогічної думки та громадсько-освітній рух ХІХ ст.
120 років із дня народження Оксани Іваненко (1906 – 1997)
Оксана Іваненко – українська письменниця й перекладачка, у творчості та житті якої педагогічна діяльність і робота з дитячою аудиторією посідали особливе місце. Вона працювала у сфері дошкільної та шкільної освіти, була безпосередньо пов’язана з педагогічними установами, а свою літературну працю розглядала як важливий засіб виховання дитини.
Її твори для дітей поєднують художню образність із чіткою виховною спрямованістю, формують у юного читача уявлення про добро, справедливість, взаємодопомогу та повагу до світу навколо.
У фондах Педагогічного музею України зберігається книжечка Іваненко О. «Черевички» (1933) – зразок української дитячої літератури міжвоєнного періоду, що поєднує художній текст із виразним педагогічним змістом.
180 років із дня народження Івана Верхратського (1846–1919)
Іван Верхратський – український мовознавець, фольклорист, письменник і педагог, а також відомий природознавець: ботанік, зоолог, мінералолог і громадський діяч. У його багатогранній діяльності педагогіка посідала особливе місце, адже він прагнув зробити наукові знання доступними й зрозумілими для учнів середньої школи.
Яскравим прикладом такого підходу є підручник «Ботаніка на низші класи середніх шкіл». Починається він з образної, майже казкової розповіді, що вводить читача у світ рослин, і далі послідовно знайомить з їхньою будовою, життєдіяльністю, розмноженням, хворобами, історією розвитку, географічним поширенням і класифікацією. Окрему увагу приділено рослинним угрупованням та їх розміщенню на земній кулі.
У фондах Педагогічного музею України зберігається друге видання цієї книги (Львів, 1922), опрацьоване й упорядковане Іваном Сметанським і видане вже після смерті І. Верхратського. Видання щедро ілюстроване: від зображень кореневої системи до прикладів росту рослин у природному середовищі, що посилює його навчальну цінність.
190 років із дня народження Сидора (Ізидора) Воробкевича (1836–1903)
Сидір (Ізидор) Воробкевич – український письменник, композитор, диригент, редактор, священник і педагог. Значну частину свого життя він присвятив шкільній освіті: викладанню, укладанню навчальних текстів і створенню творів, призначених для читання та виховання молоді.
Як педагог і літератор, активно працював для шкільної аудиторії, нерідко використовуючи псевдоніми, зокрема Данило Млака. Саме під цим іменем він публікував окремі твори для дітей.
У фондах Педагогічного музею України зберігається видання «Рідні колоски», у якому твори Сидора Воробкевича подано під псевдонімом Данило Млака. Зокрема, до збірки входить твір «Муштрований кінь».
100 років із дня народження Володимира Роменця (1926–1998)
Володимир Роменець – український психолог, історик психології, мислитель, у науковій діяльності якого питання виховання, творчості та розвитку особистості посідали провідне місце. Його праці суттєво вплинули на становлення психологічної науки та психологічної освіти в Україні, а ідеї активно використовували в педагогічній практиці.
Значну увагу приділяв проблемам творчої уяви, естетичного сприймання та їх ролі у формуванні особистості, які розглядав у контексті навчання, виховання та розвитку людини, поєднуючи психологічну теорію з освітніми завданнями.
У фондах Педагогічного музею України зберігається Республіканський науково-методичний збірник «Психологія» (1966, вип. 3), в якому опублікована стаття В. Роменця «Творча уява та естетичне сприймання». Публікація є важливим джерелом для осмислення ролі творчості й естетики в педагогічному процесі.
140 років із дня народження Костянтина (Костя) Широцького (Шероцького) (1886–1919)
Костянтин Широцький – український фольклорист, етнограф, краєзнавець, мистецтвознавець і громадський діяч.
Особливе місце у його діяльності посідали питання мистецької освіти. У своїх публікаціях він наголошував на необхідності створення й розвитку національних освітніх інституцій, здатних формувати художній смак і культурну самосвідомість.
У фондах Педагогічного музею України зберігається журнал «Вільна Українська Школа» (1917, №3–4), в якому – стаття К. Широцького «Про академію мистецтв». У цій публікації автор розглядає питання організації мистецької освіти та значення академії мистецтв у культурному житті України.
90 років від дня народження Івана Прокопенка (1936–2021)
Іван Прокопенко – український педагог, організатор освіти, академік, один із провідних теоретиків і практиків розвитку вищої педагогічної школи України. Його наукова й управлінська діяльність була спрямована на осмислення сучасних освітніх процесів, оновлення змісту освіти та підготовку педагогічних кадрів відповідно до викликів часу.
Значну увагу приділяв взаємозв’язку освіти з соціально-економічним розвитком суспільства, зокрема впливу технологічних змін на освітню сферу. Наголошував на необхідності модернізації навчального процесу, орієнтації освіти на інновації та формування компетентностей, затребуваних у сучасному світі.
У фондах Педагогічного музею України зберігається журнал «Рідна школа» (2016, №4), в якому – стаття І. Прокопенка «Технологічні уклади та сучасна освіта» (с. 14–19). Публікація відображає погляди автора на розвиток освіти в умовах технологічних трансформацій.
120 років із дня народження Петра Андрусіва (1906–1981)
Петро Андрусів – український графік, художник, іконописець, педагог і громадський діяч, представник покоління митців, для яких мистецтво було не лише формою творчого самовираження, а й засобом виховання, духовного та естетичного формування особистості.
Значну частину свого життя присвятив педагогічній діяльності. Як викладач і наставник, формував у молоді художній смак, повагу до національних традицій та розуміння мистецтва як складової культури й освіти. Його творчість поєднує професійну майстерність, увагу до деталей і глибоке відчуття образу, що було надзвичайно важливим для ілюстрування навчальної й художньої літератури.
У фондах Педагогічного музею України зберігається книга Е. Бренерт «Маленька вдова» (1932), художнє оформлення якої виконав П. Андрусів. Ілюстрації митця не лише доповнюють текст, а й допомагають читачеві глибше зрозуміти емоційний зміст твору, що відповідає педагогічному завданню книги.
160 років із дня народження Модеста Левицького (1866–1932)
Модест Левицький – багатогранна постать української культури й освіти початку ХХ століття: письменник, публіцист, перекладач-поліглот, мовознавець, композитор, дипломат, лікар, педагог і громадський діяч.
Особливе місце в його житті посідала педагогічна та просвітницька діяльність. Як учитель і інтелектуал, послідовно обстоював ідею національної школи, навчання рідною мовою, виховання молоді в дусі гуманізму, відповідальності й служіння суспільству.
У фондах Педагогічного музею України зберігається книга М. Левицького «Петрусів сон» (1919). Цей твір є прикладом художнього слова, спрямованого на осмислення долі людини й народу в складні історичні часи та може розглядатися як літературний засіб морального й громадянського виховання.
170 років із дня народження Омеляна Поповича (1856–1930)
Омелян Попович – український письменник, публіцист, педагог, політичний і державний діяч. Його діяльність поєднувала літературну творчість, активну публіцистику та послідовну працю в галузі освіти й громадського виховання.
Як педагог і просвітник, розглядав слово як важливий інструмент формування національної свідомості, моральних цінностей і громадянської позиції. Його вірші та статті були зорієнтовані не лише на художнє осмислення дійсності, а й на виховання читача, популяризацію ідей народної освіти, культури
У фондах Педагогічного музею України зберігається видання Омеляна Поповича «Ластівка» (1894), а також вірші та статті його авторства, спрямовані на розвиток читацької культури й національного самоусвідомлення.
170 років із дня народження Івана Франка (1856–1916)
Іван Франко – письменник, учений, літературний критик, публіцист, перекладач, громадський і політичний діяч, одна з центральних постатей української національної культури. Його багатогранна діяльність суттєво вплинула на розвиток освіти, науки й суспільної думки в Україні.
Особливе місце у творчості І. Франка посідала тема школи й виховання молоді. Він глибоко розумів значення освіти для формування особистості та національної свідомості й у своїх творах неодноразово звертався до проблем навчання, взаємин учителя й учня, умов шкільного життя.
У фондах Педагогічного музею України зберігається видання повісті І. Франка «Грицева шкільна наука» (Київ, 1981). У цьому творі письменник із тонким гумором і психологічною проникливістю змальовує перші кроки дитини в школі, передає атмосферу народного навчання та порушує важливі питання тогочасної педагогіки.
