Упродовж року, відповідно до Постанови Верховної Ради України про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026-2027 рр., Педагогічний музей України вшановує видатних діячів української науки, освіти та культури, чия діяльність формувала інтелектуальний і духовний простір країни. Музейне вшанування ювілярів є важливою складовою реалізації державної політики пам’яті, спрямованої на збереження, осмислення та актуалізацію національної освітньо-культурної спадщини.
Віртуальна вітрина «ЮВІЛЯРИ – 2026: праці з фондів» представляє цифровий експозиційний формат, що відкриває доступ до музейних колекцій і дозволяє віртуальному відвідувачу ознайомитися з педагогічним, науковим і просвітницьким доробком ювілярів. Книги, журнали та інші видання з фондів музею розкривають значення діяльності цих видатних постатей для розвитку української освіти, науки та культури.
130 років з дня народження Василя Касіяна (1896–1976)
Василь Касіян – видатний український графік і педагог. Упродовж десятиліть він викладав у Київському та Харківському художніх інститутах, стояв біля витоків мистецької освіти ХХ ст. й заснував власну школу української графіки. Педагогічну діяльність поєднував з активною просвітницькою працею: ілюстрував твори українських класиків, створюючи образи, що виховували естетичний смак і національну свідомість читачів.
У фондах Педагогічного музею України зберігаються видання, ілюстровані митцем. Серед них – «Школяр» А. Тесленка (1947), де художнє оформлення В. Касіяна доповнює педагогічний зміст і підсилює виховний потенціал книги.
Ювілей митця – нагода згадати його внесок у розвиток української мистецької освіти та культури книги.
150 років з дня народження Степана Гаєвського (1876–1975)
Степан Гаєвський – український літературознавець, мовознавець, церковний і громадський діяч, у житті якого педагогічна та освітня праця посідала важливе місце. Поряд із науковою й церковною діяльністю він викладав і створював навчальні праці для школи та самоосвіти.
Його книга «Теорія поезії для середніх шкіл і самоосвіти» (1921) укладена на основі наукових праць провідних філологів і літературознавців – О. Потебні, О. Веселовського, В. Шульговського, С. Смаль-Стоцького, Д. Овсяніко-Куликовського, а також Сіповського й Шалигіна. Це робить видання важливим зразком поєднання академічної науки з педагогічною практикою.
Книга зберігається у фондах Педагогічного музею України як цінне джерело з історії літературної освіти початку ХХ століття.
120 років з дня народження Авеніра Коломийця (1906–1946)
Авенір Коломиєць – український поет, прозаїк, журналіст, театральний режисер, редактор і видавець, у житті якого важливе місце посідала педагогічна та просвітницька діяльність. Він учителював у волинських селах, працював педагогом і режисером у Будинку піонерів у Дубні, укладав підручники з мови та літератури, писав навчальні посібники й активно працював для дитячої аудиторії.
Значну частину творчого доробку Авенір Коломиєць присвятив дітям: публікував поетичні й прозові твори у журналі «Світ дитини», писав п’єси та казки, редагував і видавав дитячі видання, зокрема часопис «Школярик». Його творчість поєднувала художнє слово з виховними та освітніми завданнями.
У фондах Педагогічного музею України зберігається книга А. Коломиєць. «Казки» (1946, Зальцбург) – видання, створене вже в еміграції, яке є важливим свідченням педагогічного й культурного служіння митця.
150 років із дня народження Мирона Кордуби (1876–1947)
Мирон Кордуба – український учений, історик, історіограф, публіцист, бібліограф і педагог, один із учнів Михайла Грушевського. Значну частину свого життя він присвятив науковій і освітній роботі, викладав історію та географію в гімназіях, працював у Львівському університеті, займався популяризацією історичних і географічних знань серед широкого загалу.
Важливе місце у діяльності М. Кордуби посідала просвітницька публіцистика, спрямована на формування історичної та національної свідомості. Саме з цією метою він друкувався в періодичних виданнях для народу, поєднуючи наукову точність із доступною формою викладу.
У фондах Педагогічного музею України зберігається журнал «Читальня. Місячник для просвіти народу». У числі за 1912 рік опубліковано статтю Мирона Кордуби «Де живуть українці», у якій автор у популярній формі окреслює простір українського розселення, поєднуючи історію, географію та освітні завдання.
Ця публікація є яскравим прикладом того, як наукове знання служило справі народної освіти.
