8 червня 2025 р., у суботу, українська громада Ноттінгема відзначила 70-річний ювілей Школи українознавства імені Лесі Українки. Хоча ювілейний рік розпочався ще 20 лютого, вчительство традиційно підбиває підсумки наприкінці навчального року – саме на цю дату. Тож вирішили поєднати обидва святкування.

У цей день до Української домівки завітали англійці українського походження, українські родини з дітьми та почесні гості.

Серед присутніх були колишні управителі й учителі: Одарка Іванчук, Мирослав Бучок, Данута Фалькевич, а також педагогині, які працювали у перший рік війни: Ірина Кирило та Наталія Саманкова. На святі був присутній і мер району Ґедлінґ у Ноттінґемі Кайл Робінсон-Пейн (Councillor Kyle Robinson-Payne), а також Артур Селімов – соціальний працівник депутата від Лейбористської партії у Палаті громад Великої Британії.

Свято розпочала Ліна Максимук:

 «Шановна громадо, дорогі вчителі, батьки, учні та поважні гості!

Сьогодні ми зібралися тут, аби відзначити величну дату – 70-річчя нашої рідної Української школи ім. Лесі Українки в Ноттінгемі. Сім десятиліть – це не просто плин часу. Це жива історія, сповнена наполегливої праці, незламної віри та безмежної любові до України. Наша школа народилася з мрії та потреби перших українських поселенців, які після лихоліть Другої світової війни знайшли свій новий дім тут, у Великій Британії. Вони привезли з собою найцінніший скарб – свою культуру, свою мову, свою національну ідентичність. І вони розуміли, що для збереження цього скарбу для майбутніх поколінь потрібен був осередок українства. Таким осередком і стала наша школа…»

 

Присутні мали змогу переглянути огляд-презентацію онлайн-проєкту «70 років Школі українознавства імені Лесі Українки в Ноттінгемі: історія, спадок, майбутнє», що реалізується у межах Угоди про сторічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством, яка передбачає, зокрема, зміцнення культурної та освітньої співпраці між двома країнами.

Під звуки пісні-гімну українських емігрантів «Журавлі», створеної братами Богданом та Левком Лепкими, гості, Управа центру, батьки, діти та педагоги вшанували пам’ять управителів, учителів і вихователів, які відійшли у вічність.

Запрошуючи до слова колишніх учителів, Ліна Максимук урочисто вручила їм подяки та квіти з нагоди ювілею. Особливо запам’яталися слова Мирослава Бучок, який, згадуючи історію школи й колег, торкнувся особистого спогаду: «…Наші батьки (полонені, яких фашисти вивозили до Європи під час Другої світової війни – прим. авт.) сиділи на валізах до 1959 року, маючи надію повернутися в Україну…»

Із надзвичайною теплотою, приємними спогадами та вірою в подальший розвиток школи прозвучали виступи Одарки Іванчук та Данути Фалькевич.

Одарка Іванчук у залі під час святкування ювілею (перша справа)

Данута Фалькевич під час вручення Подяки

На завершення виступів Ліна Максимук подякувала усім причетним до творення та життєдіяльності школи та презентувала гобелен, спеціально виготовлений до ювілею символ школи – Соняшник, на пелюстках якого розмістилися світлини основних подій життя сучасної школи та навколо якого всі охочі могли залишити автографи-месиджі, а також свої побажання.

Учні та учениці, вчителі, традиційно прозвітувавши про роботу за минулий навчальний рік, залишили свої послання майбутнім поколінням у своєрідній капсулі часу, якою стала українська скриня.

 

Після урочистої частини глядачі отримали мистецьку насолоду від перегляду концертної програми шкільного музичного гурту нашої школи Ukrainian School Band під керівництвом Ірини Мухи.

Українська громада Ноттінгема заслужено пишається Школою Українознавства, яка виконала й продовжує виконувати своє завдання, незважаючи на нелегкі обставини, за яких вона працювала і працює. «…Сімдесят років – це велична історія. Історія, яку творили всі ми: вчителі, батьки, учні, волонтери. Дивлячись у майбутнє, я бачу нашу школу такою ж квітучою, сповненою енергії та відданою своїй великій меті – бути українським серцем у Ноттінґемі. Я вірю, що за 30 років у школі буде так само гамірно й весело, і так само лунатимуть дитячі голоси – неважливо, у якій кількості, але завжди – українською.

З ювілеєм, Рідна Школо! Многая літа!

Слава Україні!

Героям слава!

Директорка 2017-2025 рр.

Ліна Максимук (Lina Maksymuk)»

Презентація-звіт про роботу 5-6 класів за 2024/25 н. р.	Презентація-звіт про роботу дошкільнят за 2024/25 н. р.
Презентація-звіт про роботу 3-4 класів за 2024/25 н. р.	Учителька школи Оксана Тетерська (м. Київ) залишає в капсулі часу свою книгу про пережиті моменти з початку війни

P.S. Насамкінець на подвір’ї школи відбувся щорічний благодійний ярмарок, де, як завжди, можна було скуштувати й українські народні страви.

 

… Хочеться висловити впевненість, що Школа українознавства в Ноттінгемі відсвяткує ще не один ювілей і випустить ще не одне покоління свідомих українців. А ювілей такий вже зовсім близько, адже 20 лютого 2026 року виповниться 55 років з дня охрещення, а саме присвоєння школі імені Лесі Українки.

 

Підписи до фото

1 Ювілейний виступ директорки школи Ліни Максимук

2 Відкриття свята у святковій залі

3 Вручення подяки Мирославу Бучок

4 Одарка Іванчук у залі під час святкування ювілею (перша справа)     

5 Данута Фалькевич під час вручення Подяки

6 Кайл Робінсон-Пейн (Councillor Kyle Robinson-Payne), мер району Ґедлінґ в Ноттінґемі, залишає свій автограф із побажаннями на символічному гобелені із зображенням емблеми школи – Соняшника.

7 Учні та учениці 5-6 класу наповнюють капсулу часу своїми посланнями.

8 Групова світлина. У центрі – Кайл Робінсон-Пен (Councillor Kyle Robinson-Payne), мер району Ґедлінґ в Ноттінґемі.

9 Виступ Мирослава Бучок

10 Урочистості з нагоди 70-річчя школи

11 Презентація-звіт про роботу 5-6 класів за 2024/25 н. р.

12 Презентація-звіт про роботу дошкільнят за 2024/25 н. р.

13 Презентація-звіт про роботу 3-4 класів за 2024/25 н. р.

14 Учителька школи Оксана Тетерська (м. Київ) залишає в капсулі часу свою книгу про пережиті моменти з початку війни.