Продовжуємо рубрику «Музейне інтерв’ю». Сьогоднішня гостя — Тетяна Шуткіна, завідувачка Будинку-музею Дмитра Чижевського, що входить до складу Олександрійського музейного центру імені А. Худякової.

У музейному середовищі України найчастіше обговорюють розвиток комплексних краєзнавчих і спеціалізованих музеїв. Водночас, на нашу думку, меморіальні музеї — так звані «музеї особистостей» — лишаються поза належною увагою як з боку фахової спільноти, так і з боку широкої громадськості.

Із часу відкриття Будинку Дмитра Чижевського в місті Олександрія його команда активно розробляє й впроваджує освітньо-пізнавальні програми для дітей, підлітків і студентської молоді. Ці програми вирізняються змістовністю, сучасною формою подачі та орієнтацією на різні вікові аудиторії.

Саме тому ми з приємністю запрошуємо пані Тетяну до розмови — аби поговорити про досвід, виклики та потенціал сучасного меморіального музею

Ваш музей відносно молодий: його було відкрито у 2022 р. Можливо, більш детально познайомите наших читачів з особистістю Дмитра Чижевського, багатогранністю його діяльності. Чим ваш музей знаменитий і може бути цікавим широкому загалу.

Музейний відділ «Будинок Дмитра Чижевського» є структурним підрозділом Олександрійського міського музейного центру імені А. Ф. Худякової. Урочисте відкриття цього осередку відбулося 27 липня 2022 року.

Музей розташований у місті Олександрія за адресою: вулиця Шевченка, 66. Саме в цьому будинку, на розі сучасних вулиць Шевченка (колишня Центральна) та Бульварної, з 1904 по 1923 рік мешкала родина Чижевських.

У цьому будинку минули дитячі та юнацькі роки Дмитра Івановича Чижевського. Він успішно завершив навчання в Олександрійській чоловічій гімназії, отримавши срібну медаль. Вищу освіту здобув у Київському університеті Святого Володимира, де сформувалися його наукові інтереси, що згодом стали справою життя — філологія та філософія.

У 1921 році, з огляду на політичні обставини, Чижевський був змушений емігрувати до Європи. Протягом наступних десятиліть він жив, навчався й викладав у Німеччині, Чехословаччині та США.

Дмитро Іванович Чижевський — визнаний у світі філософ, філолог, славіст і релігієзнавець. Його науковий доробок становить майже тисячу праць, із яких близько двохсот присвячено українській філософії, історії та літературі.

 

На відміну від традиційних радянських назв на кшталт «художньо-меморіальний», «педагогічно-меморіальний» чи «літературно-меморіальний», що підкреслювали сферу діяльності особи, Музей Дмитра Чижевського має назву на європейський лад — Будинок-музей. Чи виникали суперечки або дискусії щодо вибору такої назви, яка, по суті, окреслює і характер, і напрями діяльності музею?

 

Музейний відділ розташовано в частині історичної будівлі, у якій колись мешкала родина Чижевських. На жаль, у зв’язку з воєнним станом наразі неможливо використовувати всю будівлю для музейних потреб.

Підготовка до створення музею відбувалася за участі спеціально сформованої робочої групи, до складу якої увійшли краєзнавці, працівники Олександрійського музейного центру, а також представники управління культури і туризму. Очолила цю групу Ірина Чемерис — заступниця міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

Під час роботи ми консультувалися з відомими науковцями та фахівцями: Ларисою Гайдою, Іриною Валявко, Олександром Чудновим. Чимало обговорень викликало й питання назви нового музею. У підсумку було прийнято рішення зупинитися на назві «Будинок Дмитра Чижевського», яка найповніше передає його меморіальний і водночас науково-просвітницький характер.

Творчі здобутки у галузі музейної педагогіки свідчать про високий рівень вашої професійної майстерності. Ви маєте досвід роботи вчителя історії, тож, як бачимо, з легкістю опанували форми роботи з цільовими категоріями – учнями й педагогами, гостями й колегами.

Музейний відділ функціонує майже три роки. Попри відносно короткий період діяльності, вже сформувалися певні традиції, а коло наших відвідувачів постійно розширюється. Ми реалізуємо різноманітні культурно-освітні заходи: інтерактивні екскурсії, творчі зустрічі, наукові конференції, педагогічні години, концерти тощо.

Щороку в співпраці з науковцями проводимо філософські зустрічі. Особливо плідною є творча співпраця з викладачами кафедри філософії та історії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Одним із напрямів нашої роботи стали філософські читання за участі учнів місцевих закладів освіти.

За фахом я — вчитель історії, маю значний педагогічний досвід, тому із зацікавленням провела бінарний урок разом із молодою, проте досвідченою колегою — Тетяною Узловою, учителем ліцею № 10. Тематика уроку була безпосередньо пов’язана з науковими інтересами Дмитра Чижевського й мала назву «Творчість Григорія Сковороди».

У музейній експозиції представлено цінний експонат — першодрук праці Дмитра Івановича Чижевського «Філософія Г. С. Сковороди», виданої 1934 року у Варшаві. Видання надруковане в друкарні Львівського відділення Наукового товариства імені Шевченка.

Серед інших форм роботи — організація учнівських дослідницьких конкурсів, таких як: «Історію творять особистості. Олександрійщина», «Скарби предків», «Історія моєї вулиці». Ці ініціативи викликають активну зацікавленість з боку учнівської молоді громади.

Важливим фактором розвитку музею є підтримка місцевої влади. В Олександрії ви разом організовуєте наукові конференції, присвячені життю й діяльності Дмитра Чижевського, формуючи таким чином своє коло прихильників і дослідників. Як виникла ідея їх проведення та хто її розробляв? Як ви оцінюєте значення таких зібрань для подальшого розвитку музею?

Музейний відділ користується суттєвою підтримкою з боку Олександрійської міської влади, що забезпечує стабільне фінансування ремонтних робіт, придбання меблів, сучасного технічного обладнання та поповнення музейного фонду новими експонатами.

Знаковою подією 2024 року стало створення пам’ятної марки, присвяченої 130-річчю від дня народження Дмитра Чижевського. Автором ескізу виступив заслужений художник України Олександр Охапкін, а випуск здійснено коштом Укрпошти.

Ідея проведення наукових конференцій виникла майже одразу після відкриття музейного відділу. Такий формат не лише сприяє науковій комунікації між дослідниками, педагогами, краєзнавцями та істориками, але й забезпечує поширення актуальних знань про постать Дмитра Чижевського. Отримані в межах конференцій матеріали педагоги успішно інтегрують у навчальний процес, зокрема під час уроків, виховних заходів та позакласної роботи зі школярами і студентами.

 

На вашу думку, в чому полягає особливість діяльності музею, присвяченого одній особі? Як  на сьогодні може «працювати» його колекція?

Григорій Сковорода слушно зауважив: «Знамениті земляки є нашими духовними орієнтирами, вчителями, нашою духовною опорою і гордістю перед усім світом». Саме таким духовним орієнтиром для Олександрії є постать Дмитра Івановича Чижевського.

Попри всі виклики сьогодення, музейний відділ «Будинок Дмитра Чижевського» було успішно створено. Сьогодні він виконує роль просвітницького центру, на базі якого, окрім екскурсійної діяльності, організовуються виставки картин, вишивок, книжкових видань і приватних колекцій. Простір музею став місцем для культурного діалогу та взаємодії громади.

Родина Чижевських зробила вагомий внесок у розвиток міста: подарувала книжковий фонд для дитячого відділення публічної бібліотеки, активно сприяла розбудові місцевої освіти, культури та охорони здоров’я.

Серед основних завдань музейного відділу — популяризація імені Дмитра Чижевського, ознайомлення співвітчизників з його науковою спадщиною, а також з його життєвим і творчим шляхом. Дмитро Чижевський по праву вважається фундатором історико-філософського українознавства. В умовах сучасних суспільних трансформацій особливо актуальним є формування нової якості філософського мислення. Тож важливо, аби на малій батьківщині цього видатного мислителя його ім’я посіло належне місце в колективній культурній пам’яті.

Чи потрібне вам творче спілкування з колегами з меморіальних музеїв? Які питання з ними ви хотіли б обговорити?

Так, я вважаю творче спілкування з колегами з меморіальних музеїв надзвичайно важливим. Така взаємодія сприяє обміну досвідом, взаємному збагаченню ідей та запозиченню сучасних форм і методів музейної роботи. У колі професійного діалогу я б із задоволенням обговорила питання організації тематичних виставок, підходів до інтерпретації постаті в експозиційному просторі, інтерактивних форматів роботи з молоддю, а також новітніх освітніх практик у меморіальних музеях.

Фотогалерея: 

Розмову вела Лариса Гайда,

провідна наукова співробітниця

Педагогічного музею України.