Київ освітній: архітектори-педагоги на мапі міста

12 лютого 2026 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбувся спільний захід «Київ освітній: архітектори-педагоги на мапі міста», організований у межах онлайн-проєкту «Педагогічна мапа Києва», який реалізують Інститут післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка та Педагогічний музей України.

Розпочала захід Світлана Шостак, завідувачка відділу соціокультурної діяльності. З вітальним словом до учасників звернулася директорка Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного Наталія Світла.

Зустріч стала спробою подивитися на Київ як на місто, в якому архітектура і педагогіка тісно переплітаються.

Оксана Матвійчук, канд. пед. наук, доцентка  Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, представила серію публікацій онлайн-проєкту «Педагогічна мапа Києва», окресливши методологію роботи над матеріалами: поєднання біографічного підходу, аналізу архітектурної спадщини та освітнього контексту; акцентувала, що проєкт покликаний не лише популяризувати імена архітекторів, а й показати місто як відкритий освітній текст, який можна «читати» через будівлі та біографії їхніх творців; зосередила увагу на викладацькій діяльності Вікентія Беретті, Олександра Вербицького та Олександра Кобелєва, зокрема йшлося про їхній внесок у становлення системної архітектурної освіти та підготовку інженерно-архітектурних кадрів.

Олександр Міхно, директор Педагогічного музею України, доктор педагогічних наук, підкреслив, що архітектори-педагоги – це особлива когорта діячів, які не лише проєктували простір міста, а й формували професійні школи, передавали знання, закладали традиції української архітектурної освіти. Окремий блок виступу був присвячений постаті Павла Альошина – автора будівлі Педагогічного музею України. Промовець окреслив історію будівлі музею як пам’ятки архітектури, розповів про ідею виникнення музею наприкінці XIX століття, участь педагогічної громади та меценатів та відкриття будівлі закладу у 1912 році. Особливу увагу було приділено архітектурним рішенням Павла Альошина.

Книжкова виставка

Паралельно в читальній залі бібліотеки діяла книжкова виставка «Київські зодчі-педагоги: Вікентій Беретті, Павло Альошин, Олександр Вербицький, Олександр Кобелєв». Експонати знайомили відвідувачів із педагогічною діяльністю видатних архітекторів, демонстрували видання, що висвітлюють їхню наукову та викладацьку спадщину.

У заході взяли участь понад близько 30 педагогів, бібліотечних та музейних працівників, а також широке коло зацікавлених у розвитку освітнього й культурного простору столиці.

Захід став ще одним кроком у розгортанні «Педагогічної мапи Києва» – проєкту, що відкриває місто як простір освітніх сенсів і повертає в колективну пам’ять імена тих, хто формував його інтелектуальний та культурний ландшафт.

Дякуємо Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного за гостинність і підтримку, завдяки якій подія об’єднала численних фахівців і поціновувачів педагогічної та архітектурної спадщини Києва.

Фото: Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного