Інтерактивна історія, або як гуртківці пізнають українські традиції

Історія – це не лише дати й події. Це насамперед пам’ять поколінь, культура, яку найкраще пізнавати через дотик, відчуття, власний досвід. Саме на такому підході ґрунтується робота історичного гуртка Національного заповідника «Гетьманська столиця», де інтерактивні заняття з елементами майстер-класів сприяють глибшому пізнанню українських традицій, розвитку творчих здібностей дітей та формуванню національної ідентичності.

На заняттях історичного гуртка діти знайомляться з різними жанрами декоративно-ужиткового мистецтва – вишивкою, писанкарством, плетіння з трав та інших матеріалів, вибійкою на тканині тощо. Під час таких занять діти не лише слухають розповіді про народні ремесла, а самі беруть активну участь у створенні виробів. Так, наприклад, на занятті «Дитячі забави та ігри в Батурині в ХІХ-ХХ ст.» гуртківці слухали про традиційні ігри своїх однолітків минулих століть і виготовили ляльку-мотанку з запашних трав. До свята Івана Купала відбулося заняття, на якому діти дізнавалися про дівочі головні убори, що побутували на Чернігівщині, а потім із захопленням власноруч сплели купальські вінки з польових квітів. А напередодні Великодня відбувся майстер-клас з розпису писанок восковою технікою, що дав змогу дітям відчути себе причетними до одного з найдавніших сакральних мистецтв українського народу.

 Окрему зацікавленість викликали у дітей заняття, присвячені традиційному народному жіночому вбранню Чернігівщини ХІХ ст. Сьогодні український національний костюм став невичерпним джерелом натхнення та гордості за рідну країну. Споконвіків народний стрій виконував не лише практичну функцію, а й ніс у собі певний інформаційний код, був засобом соціальної, сімейної та вікової ідентифікації. Під час таких занять керівник гуртка розповідає про символіку, функції та естетичне значення елементів народного костюма, а для візуалізації обирає кількох дівчат, яких поетапно вдягає в автентичний одяг кінця ХІХ – початку ХХ ст. – від вишитої сорочки до намиста та головного убору. Такий підхід дає змогу учасникам не лише побачити, а й відчути на собі дух того часу.

Отже, інтерактивна форма занять сприяє формуванню у дітей цікавості до історії, виховує повагу до національних цінностей, розширює їхній світогляд та формує патріотичні почуття. Це не лише навчання, а й захоплива подорож у світ традицій, яка залишає яскраві емоції та незабутні враження.

Наталія Пільтяй

науковий співробітник

Національний заповідник

«Гетьманська столиця»