Василь Каюков (1945-2001)

Василь Іванович Каюков – заслужений учитель України, кандидат педагогічних наук, організатор однієї з перших національних шкіл у незалежній Україні, віце-президент Всеукраїнського благодійного фонду лицарського виховання ім. Петра Сагайдачного.

Народився 25 січня 1945 року, був круглим сиротою. Виховувався у дитячих будинках та школах-інтернатах Кіровоградщини. У 1964 р. вступив до Кіровоградського педагогічного інституту на українське відділення філологічного факультету, який закінчив з відзнакою в 1968 р. Працював на посадах учителя, організатора позакласної роботи, директора школи, успішно викладав українську мову й літературу, історію, українську етнопедагогіку, козацьку педагогіку, географію. трудився у таборах праці й відпочинку.

Любов до України, прагнення зберігати мовні й культурні традиції, надбання свого народу зародилися в душі В. Каюкова ще у складні для україністики 1960-ті. Вже тоді він, сповнений духом шістдесятництва, сміливо стверджував патріотичні константи, які пізніше так талановито розвивав у своїй діяльності. У 1990 р. очолив Кіровоградську загальноосвітню школу № 21, яка стала першою в області українською національною школою на засадах козацько-лицарського виховання. Її ще називали «школою виховання національної гідності». На практиці тут діяла оригінальна система учнівського самоврядування – «Козацька паланка імені Івана Сірка».

У 1996 р. захистив дисертацію «Патріотичне виховання учнів загальноосвітньої школи на героїчних традиціях українського народу», здобувши науковий ступінь кандидата педагогічних наук. За сумісництвом працював доцентом на кафедрі педагогіки та психології Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Разом з групою учителів розробляв, апробував і вдосконалював систему національного виховання учнів у загальноосвітній школі. У школі діяли 15 музеїв та кімнат, серед яких: музеї Т.Шевченка і М.Смоленчука, літературні світлиці І.Карпенка-Карого та В.Винниченка, музей історії навчального закладу та інші. Свій творчий доробок В.  Каюков узагальнив у працях: «Школа козацького виховання» (1996), «Лицарське виховання» (1997), «Виховуємо патріотів України» (1998) та численних публікаціях у періодиці. За досвідом до В.Каюкова приїздили з усієї України. Мав відзнаки: Знак «Кращий вчитель року України» (1992, 1995), Почесне звання «Заслужений учитель України» (1996), Орден «Козацький хрест» (2000), Медаль «Будівничий України» (2000), Орден святого Архистратига Михаїла (2011).

Помер 11 листопада 2001  р., похований у Кіровограді (нині Кропивницький).

Джерело: https://tinyurl.com/yrz8mu6h