У фондах Педагогічного музею України зберігається колекція робітних книжок 1920-х – початку 1930-х років з різних навчальних предметів, зокрема математики, фізики, хімії, природознавства, української мови та літератури.
Робітні книжки як вид навчальної літератури з’являються в Україні в межах шкільної реформи 1919-1930-х років. Відповідно до цієї реформи зміст освіти визначався на засадах комплексності, а в педагогіку вводилися активні методи навчання – Дальтон-план, метод проєктів, бригадно-лабораторний метод та ін. Відтак у 1920-х роках в Україні почала діяти комплексна система навчання, а навчальні програми (теми-комплекси) будувалися за принципом синтетичного узагальнення всього навчального матеріалу за схемою: «Природа» – «Людина» – «Праця і суспільство».
Відповідно виникла необхідність у створенні нових підручників, які б мали наблизити навчальний матеріал до життя і забезпечити активну практичну діяльність учнів. У передмові до робітної книжки з української мови (Дога В. «Живе слово», 1928) читаємо: «Книжка «Живе слово» й має на меті прислужитися вчителеві та учневі в справі розвитку дитячої мови, в ролі підручної робочої книжки, тобто такої, що не стільки дає готовий матеріял, щоб розроблювати його, або висновки, щоб їх засвоювати, як претендує бути чинником, який разом з иншими чинниками організує педпроцес, допомагаючи учневі й учитетлеві вибрати найдоцільнішу форму праці й відповідно її скерувати. …Увесь матеріял кожної книжки відповідає дидактичному матеріялові комплексових тем, що їх подано в «Порадникові» Головсоцвиху..».
Перша половина 1920-х років в українському підручникотворенні була означена експериментаторством, новаторством і певною демократичністю. Робітні книжки цього періоду містили потужний методичний апарат, багато ілюстрацій, схем, таблиць, діаграм при незначній кількості теоретичного матеріалу з предмету, що вивчався. В підручниках чітко простежуються міжпредметні зв’язки, що було зумовлено застосуванням комплексної системи навчання. Завдання для практичного виконання у більшості підручників формулювались в межах таких тем, як «Природа», «Пори року», «Праця людей на селі», «Праця людей у місті», «Громадське й культурне життя людей». З огляду на зазначений історичний період, вагома роль відводилася також темам комуністичної ідеології.
Початок 1930-х років характеризувався посиленням експериментального складника навчання окремих дисциплін. Відповідно робітні книги цього часу містили: опис обладнання та устаткування, порядок та особливості проведення експерименту, що містив опис використання різних приладів, виконання вимірювань, занесення виміряних значень до таблиць, виконання розрахунків та аналіз результатів. Прикладом таких підручників є «Робітна книжка до лабораторних занять з фізики» (Харків, 1932) за редакцією Г. Бурдуна, в майбутньому доктора технічних наук, відомого вченого у галузі метрології. [1]
З деяких навчальних дисциплін (переважно фізика, хімія) паралельно з робочими книгами вчені-педагоги розробляли також робочі зошити. Прикладами таких робочих зошитів з фондів Педагогічного музею України є робочі зошити з фізики С. Піндіча (Харків, 1929). Зошити представлені трьома випусками, що розгортають комплексну тему «Обробна та видобувна промисловість». Робочий зошит був індивідуальними навчальним посібником, про що зазначалося на його титулі (вказувалося прізвище та ім’я учня, група навчання). Робота із зошитом привчала учнів правильно та акуратно вести записи та розрахунки, планувати етапи експерименту, опрацьовувати його результати, оцінювати точність вимірювань, виконувати малюнки та аналізувати їх. В робочому зошиті було спеціальне місце для запису результатів опрацювання навчальної літератури. Таким чином, робочий зошит перетворювався на своєрідний посібник із концентрованим навчальним матеріалом. У робочому зошиті також було подано кількість годин, що виділяються на опрацювання кожної теми. Це було дуже важливо для вчителя, оскільки в комплексних програмах не встановлювався розподіл часу в годинах на вивчення того чи іншого предмета. [1]
Варто зазначити, що окремі робітні книжки (здебільшого підручники для початкової школи) містили додатки з дидактичним матеріалом. Це могли бути літери, склади, цифри, малюнки тощо. Вчитель розрізав заготівки на частини і отримував готовий роздатковий матеріал для уроку. Прикладом такої робітної книги є буквар Л. Деполович (Харків, 1931).
Загалом у фондах Педагогічного музею зберігається 25 примірників робітних книжок з різних навчальних дисциплін. Робітні книжки 1920-х – початку 1930-х років з фондів музею представлені як оригінальними виданнями, так і перекладними. Це 13 робітних книжок українських авторів виданих в Україні, 6 перекладних робітних книжок з російської мови та 6 україномовних підручників, виданих в Росії. Випуск україномовних підручників на теренах колишньої РРФСР був зумовлений проведенням радянською владою політики «українізації» («коренізації») Кубані, Ставропольського краю, частини Північного Кавказу, Курської та Воронезької областей, Далекого Сходу. Відтак маємо примірники робітних книжок, які були видані в Ростові на Дону, Воронежі, Хабаровську та Владивостоку.
Використання робітних книг як виду навчальної літератури на теренах України тривало недовго. Вже в середині 1930-х рр. завершується процес реформування системи освіти в СРСР, змінюється політика уряду і, відповідно, припиняється поступальний процес вітчизняного підручникотворення. Деякі підручники потрапляють під заборону, а їх автори зазнають репресій.
Однак, попри все, такий вид навчальної літератури, як робітні книги лишив помітний слід в історії вітчизняного підручникотворення. Ці навчальні посібники ще повною мірою не досліджені і лише побіжно згадуються в наукових розвідках з історії української педагогіки. Відтак робітні книги 1920-х років ще чекають на свого дослідника.
Перелік робітних книжок 1920-х – поч. 1930-х років з фондів Педагогічного музею України:
-
- Піндіч С. Робочий зошит з фізики. Завдання друге. Харків : ДВУ, 1929. 23 с.
- Піндіч С. Робочий зошит з фізики. Машини та їхня робота. Завдання третє. Харків : ДВУ, 1929. 27 с.
- Піндіч С. Робочий зошит з фізики. Машини та їхня робота. Завдання перше. Харків : ДВУ, 1929. 30 с.
- Кутовий О. Робоча книжка з рідної мови. 1-й рік навчання. Москва : ЦВН СРСР, 1930. 39 с.
- Робоча книжка з математики для 1-ї групи сільської трудшколи / за заг. ред. О. Астряба. Харків, Київ : ДВУ, 1930. 172 с.
- Робоча книжка з природознавства та географії. 3-й рік навчання / [уклад: Ваньков, Горовиц, Діброва, Жиліна та ін.] / за ред. Є. Фінкельштейна. Харків : ДВУ, 1930. 250 с.
- Робітна книжка з природознавства 4-й рік навчаня / [уклад: Горовіц П., Жиліна О., Крементуло Н., Липовецька Е. та ін.] / за ред. Є. Фінкельштейна. Харків : Радянкська школа, 1931. 190 с.
- Бойків Г., Кротевич Є., Трохименко М., Шевчук А. Робітна книга з української мови для ІІ концентру трудшкіл 5, 6, 7 року навчання. Москва : ЦВН СРСР, 1931. 208 с.
- Деполович Л. П., Музиченко О. Ф. Робітна книжка для 1-го року навчання: буквар. Харків : Радянська школа, 1931. 56 с.
- Робітна книжка з української мови та літератури. 5-й рік / Савченко Ю., Панів А., Зборовець В., Матяш С., Крилов І. Харків : Радянська школа, 1931. 131 с.
- Щербина А. Ф., Щербина М. К. Робітна книжка з природознавства 4-й рік навчаня. Вороніж : Комуна, 1932. 72 с.
- Робітна книжка до лабораторних заняттів з фізики / за ред. Г. Д. Бурдуна. Харків : ДВУ «Радянська школа», 116 с.
- Шаповалів М. Я, Головінова В. І. Робітна книга з математики для 5-го року ФЗС та ШКМ. Вип. 2 ; пер. з рос. Е. Рогоза. Ростов над Доном : Видавництво «Північний Кавказ», 1932. 50 с.
- .
- Щербина А. Ф., Щербина М. К. Робітна книжка з природознавства 3-й рік навчаня. Вороніж : Комуна, 1933. 47 с.
Окремі видання (10 примірників, виділених курсивом) оцифровані.
Література:
- Головко М. В. Становлення та розвиток теорії і методики навчання фізики в Україні (40-і роки XVII ст. – 30-і роки ХХ ст.) : монографія. Київ : Педагогічна думка, 2020. 480 с.
- Жосан О. Е. Тенденції розвитку шкільної навчальної літератури в Україні (20-і – 80-і роки ХХ ст.) : монографія. Кіровоград : Ексклюзив-систем, 2013. 656 с.
Матеріал підготувала
старша наукова співробітниця
Педагогічного музею України
Вікторія Бондаренко
