Цьогорічний ювіляр–журнал «Рідна школа» – упродовж ста років відіграє особливу роль у консолідації освітянських, науково-педагогічних, громадських сил довкола ідеї створення національної системи освіти на основі найкращого вітчизняного та зарубіжного досвіду.
У травні 2022 «Рідна школа» святкує своє 100-річчя. Спочатку це був журнал «Шлях освіти (Путь просвещения)» – щомісячний науково-педагогічний журнал, орган Народного комісаріату освіти УСРР, який був заснований та видавався у Харкові з 1922 по 1930 рік. (детальніше: http://pmu.in.ua/virtual-exhibitions/hliah_osvitu_95_rokiv/). Назва журналу змінювалася кілька разів: у 1931-1941 він виходив під назвою «Комуністична освіта», з 1945 – «Радянська школа», а з 1991 і до сьогодні – «Рідна школа».
У фондах Педагогічного музею України зберігаються примірники журналу усіх років видання, тож ми вирішили розповісти не просто історію становлення та розвитку часопису, а заглянути за лаштунки, а саме: познайомити вас з тими, хто завжди чи не найбільше вболівав за журнал – головними редакторами. Головний редактор – це людина, яка керує редакцією журналу і контролює робочий процес підготовки видання до друку. Крім того, головний редактор має бути хорошим психологом, оскільки під його керівництвом знаходиться багато людей творчої професії (журналісти, дизайнери, коректори), тому до кожного з них потрібен особливий підхід.
Першим редактором журналу у 1922-1927 був Астерман Михаїл Львович (1888– ?), завідуючий видавництвом «Шлях освіти» при Народному комісаріаті освіти УСРР.
В цей час головою редакційної колегії журналу був Ряппо Ян Петрович(1880-1958). З біографією Я. Ряппо можна ознайомитися за посиланням http://pmu.in.ua/virtual-exhibitions/riappo_135_rokiv/.
В 1932 (№1 та №2) редакцію журналу «Комуністична освіта» очолював Полоцький Олександр Аркадійович (1886-1938), український політичний діяч. У 1928–1931 обіймав посаду заступника народного комісара освіти УСРР, опікувався роботою музеїв, органів охорони пам’яток, інших культурно-освітніх закладів. У 1935 засуджений до 10 років ув’язнення. У 1937 вдруге заарештований та засуджений до страти, вирок виконано 10 лютого 1938. Реабілітований 1956. Автор таких статей: «За єдиний культурний план» (1931. №4), «Стан і перспективи ВУЗ’ів» (1928. №7), «Культурна п’ятирічка» (1929. №5) та ін.
Наступним відповідальним редактором протягом півтора року був Карпеко Олександр Олександрович (1891-1969), український педагог, перший заступник наркома освіти УСРР (1931-1933).До сфери наукових інтересів О. Карпеко входили класична філологія, організація системи освіти, педагогіка. Опублікована наукова спадщина О. Карпеко складає понад 100 праць. Статті його авторства у журналі: «Система і організація народної освіти на Україні в другій п’ятирічці» (1932. №7-8), «До підсумків 1-го триместру в політехнічній школі» (1933. №1).
Боданський Григорій Михайлович (1900-1937) був наступником О.Карпеко та відповідав за журнал до червня 1934. Г. Боданський був заступником народного комісара освіти УСРР (1934-1935). Автор статей: «Нові програми і підручники» (1933. №7), «Про новий навчальний рік» (1934. №7).
Хаїт Ізраїль Абрамович (1894-1938) був відповідальним редактором протягом 4 років. В1922–1925 працював завідувачем Одеського губернського відділу народної освіти, редактором газет. З1вересня 1925 до 15 березня 1926 обіймав посаду ректора Одеського інституту народної освіти. В 1934–1936 рр. виконував обов’язки директора Українського науково-дослідного інституту педагогіки (УНДІП). З серпня 1933до лютого 1937 виконував обов’язки заступника Народного комісара освіти Української РСР, опікувався навчально-виховними питаннями, підвищення кваліфікації дошкільних кадрів, розробкою навчальних планів, підготовкою бібліотечних працівників. Репресований. І. А. Хаїт розстріляний 12 вересня 1938 в Києві. Статті І. Хаїта: «Про знахарів, які претендували на звання учених (1936. №7), «Чудовий рух чудових дітей» (1935. №3), «Виховна робота школи» (1935. №4-5).
Від №6 1937 до №7 1938 відповідальним редактором журналу був Г.І. Онуфрієв. Відомостей про нього наразі знайти не вдалося.
У 1938-1940 відповідальним редактором журналу був Редько Федір Андрійович (1905-1981), український історик і літературознавець. Наприкінці 1930-х – член редакційної колегії ювілейного, до 125-річчя, видання «Кобзаря» – повної збірки поезій Тараса Шевченка (разом із О. Корнійчуком, П. Тичиною, М. Рильським, Д. Копицею).З 1938 до квітня 1939 – заступник народного комісара освіти Української РСР. З 2 квітня 1939 по 28 травня 1940 – народний комісар освіти Української РСР.З 28 травня 1940 по 30 червня 1942 – заступник голови Ради Народних Комісарів Української РСР. Статті Ф. Редька у журналі: «До нових перемог» (1939. № 9), «Іспити в школах» (1939. № 7), «Про практичну підготовку випускників середніх шкіл» (1939. № 8), «Про роботу двокомплектних початкових шкіл» (1938. №8), «Заочна освіта вчителів» (1938. №12).
У 1940-1941 відповідальним редактором журналу «Комуністична освіта» був Лобер Дмитро Євдокимович (1904 — ?), український педагог, у 1930-1932 – аспірант Українського науково-дослідного інституту педагогіки в Харкові. 1934-1939 – директор середньої школи №102 м. Харків. 1939-1940 – директор Харківського обласного Інституту удосконалення кваліфікації вчителів. 1940-1944 заступник Наркома освіти УРСР. 1944-1952 – директор і завідувач кафедри педагогіки Запорізького педагогічного інституту. 1952-1957– директор і завідувач кафедри педагогіки Ізмаїльського педагогічного інституту. 1961-1965 – завідувач кафедри педагогіки Бердянського державного педагогічного інституту імені П.Д. Осипенко. Автор статей «Про виховання свідомої дисципліни і заходи впливу в школі» (1940. №2), «Про іспити в школі» (1941. №3).
В 1945 журнал «Радянська школа» писав: «Журнал «Радянська школа» продовжуватиме кращі традиції свого попередника –«Комуністична освіта». Журнал міститиме такі статті з теорії педагогіки і психології, так і статті, що висвітлюватимуть кращу педагогічну практику, передовий педагогічний досвід шкіл та інших дитячих установ. Належне місце буде відведене також інформації про стан освіти і педагогічної думки і інших країнах».
Першим головним редактором журналу «Радянська школа» (1945-1947) був Костюк Григорій Силович (1899-1982), видатний український психолог, професор Київського педагогічного інституту (з 1935), член-кореспондент Академії педагогічних наук РРФСР(з 1947), дійсний член АПН СРСР(з 1967), директор науково-дослідного інституту психології УРСР у 1945-1973 (нині Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України), З біографією Г. Костюка можна ознайомитися за посиланням http://pmu.in.ua/nogroup/kostyk/. Статті Г. Костюка в журналі: «Про психологічні основи програмування навчання» (1964. №5), «Психологічні питання виховуючого навчання»(1965. №9), «Психологічні дослідження в дев’ятій п’ятирічці» (1976. №2).
Чавдаров Сава Христофорович (1892-1962), український педагог, дослідник дидактики, методист початкової і середньої освіти, професор, заслужений діяч науки УРСР, член-кореспондент АПН РРФСР, директор Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР, автор підручників з української мови. С. Чавдаров зазначений як тимчасово виконуючий обов’язки головного редактора лише у №6 за 1946, але він упродовж тривалого часу був у редколегії журналу та активно писав статті: «Шкільний інспектор і інспектування школи» (1938. №3), «Стан і завдання науково-дослідної роботи з педагогіки» (1939. №6), «Школа в Західній Україні» (1939. №11), «К.Д. Ушинський – великий педагог нашої Батьківщини» (1946. №1-2), «Деякі уваги про роботу з підручниками української мови в початковій школі» (1948. №3), «Кожен урок має бути повноцінним» (1958. №7) та ін. З біографією С. Чавдарова можна ознайомитися за посиланням http://pmu.in.ua/virtual-exhibitions/chavdarov/.
Філіпов Олексій Михайлович (1902–1955), український педагогічний діяч, працював редактором журналу в 1947-1951. Народився він у с. Дмитрівка на Кіровоградщині. У 1923 закінчив Вищі педагогічні курси в Києві. Працював учителем у трудових школах Зінов’євська, інспектором шкіл Одеського міського та окружного відділів народної освіти. У 1930 закінчив Одеський інститут народного господарства. У 1934-1937 – директор Харківського зоотехнічного, у 1937-1938 – Київського педагогічного інститутів. У 1938-1941 – начальник управління, заступник наркома освіти УРСР. З 1944 до 1955 – перший заступник міністра народної освіти УРСР. Статті О. Фліпова в журналі: «Завдання органів народної освіти в підготовці шкіл, до нового навчального року» (1948. №3), «Науково-дослідні інститути Міністерства освіти УРСР у першій післявоєнній п’ятирічці» (1954. №11).
У 1951-1958 роках головним редактором журналу був Мазуркевич Олександр Романович (1913–1995), український педагог, літературознавець, славіст, доктор педагогічних наук (1964), академік Академії педагогічних наук СРСР (1968) і НАПН України (1992). Автор статей: «До оцінки педагогічної діяльності і творчої спадщини Х. Д. Алчевської» (1958. №3), «Творчість Т.Г. Шевченка в педагогічній спадщині передових діячів російської школи» (1954. №11), «Виховна роль творчості М. О. Островського» (1954. №11) та ін. З біографією та творчою діяльністю О.Мазуркевича можна ознайомитися за посиланням http://pmu.in.ua/exhibitions/exhibition_mazurkevich/
У 1958-1973 рр. головним редактором журналу був Хлоп’ячий М.А.
У 1973-1975 обов’язки головного редактора виконував Мороз В.В.
Василькова Марія Михайлівна була головним редактором журналу з 1975 до 1992 року. З №10 1991 року і дотепер журнал називається «Рідна школа».
З 1992 до 2007 року на посаді головного редактора журналу працював Щербатенко Іван Савич(1938-2014). Народився в с. Стара Оржиця Згурівського району на Київщині. Закінчив філологічний факультет Київського університету ім. Т.Г. Шевченка. У журналістиці – понад 50 років. Працював у виданнях: «Вечірній Київ» (завідуючий відділу літератури і мистецтва), «Українська мова і літератури в школі» (відповідальний секретар), «Радянська освіта» (головний редактор).
З 2007 року головним редактором журналу є Пугач Анжеліна Володимирівна, кандидат педагогічних наук, фахівець з історії педагогіки. Авторка статей зі становлення української педагогічної періодики 1920-х рр. («Журнал «Шлях освіти» в контексті міжнародних зв’язків українських педагогів» (1920-ті рр.)», №9–10, 2017); медіаосвіти («Розвиток шкільної медіаосвіти як національний пріоритет», №3, 2021); численних інтерв’ю з видатними особистостями («Освіта в інформаційному суспільстві: виклики та покликання. Інтерв’ю з доктором філософських наук, професором, академіком НАН України, президентом НАПН України Василем Кременем», №3, 2021) та ін.
Матеріали підготувала
наукова співробітниця
Тетяна Полюхович
