Український науковець, педагог, математик
Народився О. Хмура 5 лютого 1923 року у місті Єлисаветграді (нині Кропивницький) у сім’ї робітника. У 1940 році закінчив з відзнакою Кіровоградську середню школу № 4 та вступив на фізико-математичний факультет Одеського державного університету. Будучи студентом, виявляв зацікавленість до науки, брав активну участь у роботі наукових студентських товариств.
Війна перервала навчання, і в липні 1941 року Олександр — у лавах захисників Батьківщини. Він – пілот-винищувач на Північному Кавказі, постійно в горнилі військових дій. Далі – поранення, лікування в шпиталі в Узбекистані: Ташкент, Самарканд; служба у сфері обслуговуванні військово-повітряних сил.
У листопаді 1945 року О. Хмура був демобілізований і повернувся у рідне місто до батьків. Опалена війною мрія стати вчителем нарешті здійснюється: він продовжує навчання в Кіровоградському державному педагогічному інституті (нині Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка). По його закінченню в 1948 році отримав спеціальність вчителя математики й фізики. Працював у школі робітничої молоді, завучем у Кіровоградських школах № 5 та № 18.
У 1954 році Олександр Олексійовича запрошують до Кіровоградського обласного інституту удосконалення вчителів (нині КЗ «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського») на посаду завідувача кабінету математики і фізики, а в червні 1959 року призначають заступником директора.
У цей час О. Хмура починає плідно працювати як науковець та методист, стає науковим кореспондентом Науково-дослідного інституту педагогіки Української РСР, проводить наукові дослідження. Саме тоді проявляються його високі організаторські здібності – він веде змістовну методичну роботу з підвищення кваліфікації вчителів, багато уваги приділяє відповідності методів навчання завданням розумового розвитку та структурі уроків, взаємозалежності їх різних етапів.
Не залишаючи роботу вчителя в середніх школах № 6 та № 24 міста Кіровограда, одночасно започатковує науковий експеримент, перевіряючи задумане власною системою викладання математики. Розглядаючи в 1950–1960-х роках проблему раціональної організації педагогічного процесу в старших класах і шляхи її розв’язання, Олександр Олексійович створив навколо себе школу педагогів-експериментаторів.
Теоретичне дослідження, розробка та вдосконалення методики викладання математики О. Хмура проводив з 1956 по 1959 рік у Кіровоградських середніх школах № 5, № 18, а з 1959 по 1961 рік — у середніх школах № 6, № 27, № 34 міста Кіровограда та Заваллівській середній школі. Під його керівництвом проводились дослідження і експериментальна перевірка методичних рекомендацій з удосконалення викладання математики в старших класах. Після досліджень у цих школах була розроблена система організації навчання з уточненнями і змінами, яка перевірялась ще в сорока загальноосвітніх школах і чотирьох вечірніх школах. Створюючи свою унікальну лекційно-практичну модель викладання математики, Олександр Олексійович об’єднує навколо себе творчих математиків-експериментаторів, до яких згодом долучаються вчителі з інших областей України, білорусі, росії, Молдови, Литви, Естонії. Багато з тих, хто був у школі авторської математичної думки, згодом стали науковцями, відомими в колах математиків-методистів і вчених на теренах України та за її межами.
За спогадами вчительки математики Любові Афанасіївни Ткаченко, учениці Заваллівської середньої школи (вчитель С.Хазін), де проводився експеримент: «Спочатку проводилась лекція, під час якої детально розглядалась тема й поетапний розбір деталей; далі, на наступних уроках, учні самостійно виконували завдання різних ступенів складності (вони могли консультуватись у вчителя, який повертався до питань, що виникали, звертаючи увагу на труднощі; оцінювання проводилось у формі контрольної роботи на 45 хвилин. Матеріал засвоювався значно краще, оскільки учень був співучасником опанування теми на практиці за умови консультування з учителем. Лекційно-практична система була результативною – практично всі учні нашого класу вступили на навчання у технікуми та інститути».
Найважливішим науковим досягненням О. Хмури на ті роки було завершення роботи над дисертацією «Організація і методика навчальних занять з математики в старших класах середньої школи». У 1965 році відбувся її успішний захист в Науково-дослідному інституті загального і політехнічного навчання АПН РРФСР. Рішенням наукової ради від 29 квітня 1966 р. йому присвоєно вчений ступінь кандидата педагогічних наук (Диплом № 007146 МКД, М., 29.07.1966).
Педагогічний музей України у своєму фондовому зібранні має унікальний експонат – оригінал дисертації (авторський примірник).
У 1964 році Олександра Олексійовича Хмуру було призначено на посаду директора Кіровоградського обласного інституту удосконалення вчителів. Він був першим з директорів інститутів удосконалення вчителів України, який захистив дисертацію та отримав науковий ступінь.
Але на цьому вчений не зупиняється і творчо розвиває ідею багатоступінчастого навчання, суть якого полягала в диференційованій роботі з учнями при вивченні математики. О. Хмура добре відчував запити вчителів, видав на допомогу їм низку книг, зокрема:
1957 – «Збірник задач з математики практичного змісту для V-Х класів середньої школи»;
Кіровоградський обласний відділ народної освіти. Обласний інститут удосконалення вчителів.
Тираж 2000 пр.
У збірнику вміщено ряд задач виробничого змісту, складених за матеріалами, взятими із сільського господарства, промисловості, залізничного транспорту тощо.
Розв’язування таких задач дає учителям можливість краще ознайомити учнів з практичним застосуванням арифметики, алгебри, геометрії та тригонометрії, сприяє глибокому засвоєнню цих дисциплін і розширенню світогляду учнів.
У зв’язку з тим, що в існуючих збірниках майже відсутні задачі практичного змісту, цей посібник може бути з успіхом використаний учителями для повсякденної роботи в класі, а також на заняттях математичних гуртків.
Під час складання збірника передбачалось, що ці задачі будуть додатком до основних типів задач з математики. Зміст багатьох задач допускає варіації заміни шуканої величини іншою величиною, від неї залежної, і учитель, таким чином, має змогу без зайвої витрати часу скласти задачі подібного змісту.
1960 – «Позакласна робота з математики в школі» (методичний посібник для вчителів);
Кіровоградський обласний інститут удосконалення учителів.
Тираж 5000 пр.
Немало школярів вважали і вважають математику нецікавим, сухим предметом. Інтерес учнів до цього предмету можна викликати якісним викладанням його та шляхом проведення продуктивної системи позакласних заходів.
Позакласні заняття дають можливість ширше пропагувати значення математичної науки, вона є важливим засобом для пробудження інтересу до знань; дозволяють поглибити цей інтерес, прививають любов до математики.
Правильно організована позакласна робота з математики сприяє більш глибокому засвоєнню учнями програмного матеріалу, бо вона дає можливість організувати розв’язування цікавих і досить важких задач, що розвивають кмітливість й математичне мислення учнів, вивчати елементи історії математики, знайомити учнів з життям і діяльністю славетних математиків, з питанням вищої математики, доступними для учнів, питаннями практичного застосування математики тощо.
Вчитель математики не повинен обмежувати свою діяльність лише навчально-виховною роботою на уроці, а й організувати різноманітні позакласні заняття учнів.
Даний посібник є спробою узагальнити досвід роботи математичних гуртків, організації та проведення математичних вечорів і олімпіад в школах: №6 (вчителі Зеленецька і Сідова) і №11 (вчителі Єлісаветська і Марущак) м. Кіровограда; №1 (вчитель Покладович) і №2 (вчитель Львовський) м. Олександрії; Богданівській СШ,Знам’янського району (вчителі Ткаченко і Шевченко); Онуфріївській СШ (вчитель Голіцин); Червонокам’янській СШ (вчитель Куженко).
1965 – «Урок з математики в середній школі»;
Видавництво «Радянська школа», Київ.
За редакцією кандидата педагогічних наук Т.Я. Нестеренко.
Тираж 11000 пр.
У книзі узагальнено досвід автора і кращих учителів м. Кіровограда та Кіровоградської обл. із запровадження нових методів і форм раціональної організації викладання математики в старших класах.
Особливу увагу приділено методам активізації розумової діяльності учнів, узагальненням, установленню логічних зв’язків, систематизації, практичному застосуванню виучуваного матеріалу.
У книзі подано багато прикладів розробок окремих уроків, класних і домашніх завдань (у трьох варіантах відповідно до оцінок 5, 4 і 3) з методичними вказівками.
Книга розрахована на вчителів математики старших класів.
1968 — «Позакласна робота з математики в школі», у співавторстві з доктором фізико-математичних наук (в минулому викладачем Кіровоградського педінституту) В.І.Кобою.
Видавництво «Радянська школа», Київ.
Тираж 48 700 пр.
У цій книзі подано плани роботи математичних гуртків для учнів V-VI, VII-VIII, IX-X класів, наведено зразки проведення багатьох занять, вказано літературу до кожного заняття, вміщено багато конкретного матеріалу, який вчитель може використати при проведенні гурткової роботи, зокрема, елементи теорії ймовірностей, математичної логіки, лінійного програмування тощо.
Крім того, у виданні висвітлено організацію інших видів позакласної роботи з математики; проведення математичних вікторин, олімпіад, вечорів, випуск математичних стінгазет.
Книга буде корисним посібником для вчителів математики восьмирічної і середньої школи.
Також у цей період виходить низка публікацій Олександра Хмурив журналах «Советская педагогика», «Народное образование», «Математика в школе», (1962, 1966), «Радянська школа» (1960, 1961) низка наукових статей в академічних збірниках «Викладання математики в школі» (1962), «Підвищення ефективності викладання математики» (Мінськ, 1963), методичних вісниках Міністерства освіти Української РСР, обласних інститутів удосконалення вчителів, інших педагогічних виданнях України.
Особливістю діяльності О. Хмури є те, що він творчо працював не тільки як методист-науковець, а й як активний популяризатор своєї авторської моделі та досвіду колег-однодумців. Однією з популярних форм презентації та поширення перспективного педагогічного досвіду в 60-х роках ХХ століття був ПЛАКАТ. На ті часи були дуже обмежені можливості для друку будь-якої літератури, методичної зокрема. Саме плакат надавав змогу на одному листі викласти зміст, проілюструвати його фотографіями та віднайти оригінальне художнє оформлення.Плакати широко використовувались і в інших галузях та були однією з головних форм пропаганди в умовах тодішньої ідеологічної системи. Поширювалися вони на різних заходах: курсах, семінарах, заняттях школи передового педагогічного досвіду, засіданнях методичних об’єднань тощо. Їх розміщували в кабінетах математики, методичних кабінетах, учительських. І оскільки плакати мали зазвичай великий наклад, то кожен вчитель-предметник намагався отримати його у свою методичну папку.
У фондовому зібранні Педагогічного музею України зберігається чотири плакати, автором яких є Олександр Олексійович Хмура:
 «Лекційно-практична система навчання» Новому змісту освіти – досконалу методику |
 «Основа успіху – творчість» |
 «Лекційно-практична система у школі дорослих» |
 «Шлях до знань» |
Представлені матеріали дають підстави для висновку, що Олександр Олексійович Хмура як науковець, методист і педагог-математик був непересічною творчою особистістю: він створив власну лекційно-практичну модель викладання математики та школу авторської математичної думки; зумів систематизувати свій доробок й викласти його у дисертації; підготував і видав низку посібників для різних цільових категорій педагогів, а також для широкого загалу любителів математики, які видавались значними накладами (до 50 тисяч примірників); мав численні публікації у фахових виданнях та активно популяризувавматематичні й методичні здобутки.
На сьогодні його життя і творча діяльність мало вивчена і чекає на свого дослідника.
Олександр Олексійович Хмуратрагічно загинув у 1970 році; його поховано на центральній алеї Далекосхідного цвинтаря у місті Кропивницькому.
Нагороди та відзнаки О. Хмури:
- 1960 – знак «Відмінник народної освіти УРСР».
- 1960 – медаль А.С.Макаренка.
- 1966 – Орден «Знак пошани».
- 1968 – почесне звання «Заслужений вчитель школи Української РСР»
- 1970 – медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», інші медалі за участь у німецько-радянській війні.
В пам’ять про видатного педагога-земляка у КЗ «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»у 2004 році було започатковано і щорічно організовуються Хмурівські методичні читання «Технологія фахової майстерності» та видано книгу «Олександр Хмура: повернення у сучасність».
Література:
- Вікіпедія: https://uk.wikipedia.org/wiki/Хмура_Олександр_Олексійович
- Олександр Хмура: повернення у сучасність: Збірник статей за редакцією Т. Гришиної. – Кіровоград, 2004. –75 с.
ФОТОГАЛЕРЕЯ
(джерело: Олександр Хмура: повернення у сучасність: Збірник статей за редакцією Т.Гришиної. – Кіровоград, 2004. — 75 с.)
Лариса Гайда,
провідна наукова співробітниця,
Тетяна Полюхович,
головний зберігач фондів
