170 років від дня народження Фелікса Кляйна (Felix Christian Klein, 1849—1925), німецького математика, педагога, реформатора математичної освіти

Фелікс Кляйн народився 25 квітня 1849 в Дюссельдорфі. Тут він закінчив гімназію і в 1865 вступив в Боннський університет. Дисертацію з геометрії Кляйн захистив у 1868 р. З початку своєї кар’єри Ф. Кляйн проявив рідкісне поєднання творчих і організаторських здібностей, а також яскраво виражене прагнення руйнувати бар’єри між чистою і прикладною наукою. Його інтереси стосувалися всієї математики. Геометрія, теорія чисел, теорія груп, алгебра і теорія інваріантів — усе було залучено до його головної роботи — розвитку й завершенню великих ідей Рімана в геометричній теорії функцій. Вінцем цієї роботи була його теорія автоморфних функцій.

Фелікс Кляйн був не тільки видатним ученим, талановитим популяризатором математики, але й визначним реформатором математичної освіти світового масштабу, одним з авторів так званих «Меранських програм». Суть цих програм: викладання математики має будуватися на основі врахування психологічних закономірностей засвоєння математичного знання; увесь навчальний матеріал має бути пройнятий ідеєю функціональної залежності величин у їх геометричному освітленні; учні мають систематично знайомитись з прикладними питаннями математики. Проекти реформування шкільного й університетського викладання математики, розроблені під керівництвом і за особистою участю Ф. Кляйна, загальновизнані. Кращі його ідеї реалізовані, але деякі принципово важливі, наприклад, щодо розумного розподілу навчального часу між гуманітарним і природничо-математичними циклами дисциплін, залишаються актуальними до цього часу.

Ф. Кляйн був прихильником ширшої, ніж це було тоді, математичної освіти. Він уважав необхідним у викладанні приділяти увагу розкриттю логічних основ курсів, історичних зв’язків, ідей, фактів, методів, рекомендував іншим, зокрема майбутнім учителям: «…вказувати на історичний розвиток науки, на досягнення її великих основоположників».

Многогранна організаторська і громадська діяльність Кляйна. Майже 50 років він був головним редактором одного з основних математичних журналів «Mathematische Annalen», багато зробив для створення «Енциклопедії математичних наук».

Своєрідною лебединою піснею Кляйна були його «Лекції про розвиток математики в XIX столітті», які він читав у 1914—1919. У передмові до видання цих лекцій подано характеристику його творчості і самої особистості Кляйна. «Ці лекції є зрілим плодом багатого життя, проведеного в центрі наукових подій, виразом зворушливої мудрості і глибокого історичного розуміння, високої людської культури і майстерного дару викладу».

22 червня 1925 року Ф. Кляйн помер. На його могилі – простий напис: «Фелікс Кляйн. Друг, Щирий і Незмінний».

Детальніше про реформування шкільної математичної освіти можна дізнатися за посиланнями:

http://mat.1sep.ru/view_article.php?ID=200900206

http://www.mathnet.ru/links/76f1ab92eae7b69e5287904bb7239dd2/mo402.pdf