Перші букварі в Естонії Вважають, що перша друкована абетка була видана єпископом Йоахімом Єрингом у 1641 р. за зразком шведської абетки. Проте вона не збереглася. Найдавнішою з тих, що збереглися, є абетка Форселіуса, надрукована в Ризі в 1694 р. Книга кладаєтьсяз трьох частин. У першій частині літери надруковані великим шрифтом, слова поділені на склади, а […]
Міжнародна віртуальна виставка «ABC-book as a Mirror of Society» / «Буквар як дзеркало суспільства» є цифровим продовженням однойменного виставкового проєкту, відкритого 23 жовтня 2025 року в Ризькому шкільному музеї (Латвія). Виставка об’єднує матеріали музеїв історії освіти шести європейських країн — Естонії, Італії, Латвії, Німеччині, Словенії та Україні, представляючи їхні національні традиції букваристики в єдиному порівняльному […]
29 січня 2026 року у школі I–III ступенів № 36 імені С. П. Корольова м. Києва відбулася перша зустріч у межах освітнього проєкту «Київський музейно-педагогічний ХАБ: трикутник інновацій». Подія відкрила першу тематичну вершину проєкту — «Персоналії», присвячену українським педагогам, чиї імена закарбовані в топоніміці Києва. Під час зустрічі було презентовано онлайн-проєкт «Педагогічна мапа Києва», що […]
14 січня 2026 р. у Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка відкрили аудиторію-музей, присвячену людині, ім’я якої вписане в історію закладу й пов’язане з долями багатьох поколінь викладачів і студентів – Сергію Мельничуку, педагогу, доктору педагогічних наук, професору. Сергій Гаврилович народився 14 січня 1931 р. у селі Червоний Кут, нині Чорний Кут Ширяївського району Одеської області, був сьомою […]
До фондів Педагогічного музею України надійшло цінне книжкове видання української педагогічної думки в еміграції – праця Григорія Ващенка «Виховання волі і характеру» (частина перша: «Психологія волі і характеру»). Видання побачило світ у 1952 році в Лондоні у Видавництві Спілки української молоді та було приурочене до п’ятдесятиліття педагогічної, наукової й громадської діяльності автора. Книга містить авторську […]
Педагогічний музей України дедалі частіше стає простором наукового пошуку для учасників Малої академії наук України. Звернення учнів до музейних фондів як до освітнього ресурсу є важливим свідченням актуальності музейної педагогіки в сучасному освітньому процесі. Під час підготовки учнівської науково-дослідницької роботи МАН на тему «Освітній потенціал музейної педагогіки в навчанні української літератури» авторка дослідження — Опашна […]
20 січня 2026 року відбувся вебінар «Педагогічна мапа Києва: вулиця Григорія Сковороди», присвячений осмисленню постаті Григорія Сковороди (1722–1794) у філософсько-педагогічному та культурному контекстах, а також символічній присутності мислителя в київській топоніміці як формі збереження педагогічної пам’яті. Центральною подією вебінару став виступ Григорія Васяновича, доктора педагогічних наук, філософа, поета, автора монографії «Християнсько-філософський персоналізм Григорія Сковороди» (2022). […]
(з досвіду роботи Обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю Сумської обласної ради) У сучасних умовах педагогам-позашкільникам доводиться швидко переосмислювати своє призначення в освіті та місцевій громаді, постійно шукаючи нові форми роботи та ефективної комунікації. Музейна педагогіка як міждисциплінарний науковий напрям активно розвивається в Україні завдяки натхненній праці науковців, працівників музеїв та, безперечно, […]
До фондів музею передано понад 40 видань з особистими коментарями автора Фонди Педагогічного музею України поповнилися цінним даром – авторськими виданнями від відомого українського педагога, філософа, поета, доктора педагогічних наук, професора Григорія Васяновича. Передані книги охоплюють різні періоди його наукової, педагогічної та творчої діяльності й репрезентують багатогранність інтелектуального доробку автора. Особливу музейну цінність цьому надходженню […]
13 січня 2026 року відбувся вебінар «Педагогічна мапа Києва: вулиця Петра Курінного», присвячений життю й діяльності Петра Курінного (1894–1972) — археолога, історика, педагога, організатора музейної та пам’яткоохоронної справи, однієї з ключових постатей у формуванні наукової та музейної інфраструктури України у першій половині ХХ століття. Персоналія Петра Курінного є надзвичайно важливою для осмислення взаємозв’язку педагогіки, науки, […]
