 |
Педагогічний музей УкраїниНаціональної академії педагогічних наук України |
 |
Віртуальні виставки Педагогічного музею України
У фондах Педагогічного музею України зберігається колекція граматок та букварів українських авторів, яка нараховує 100 одиниць зберігання. Колекція містить видання різних історичних періодів. Найдавніші букварі – це рідкісні видання середини ХІХ ст.: «Буквар новим способом зложений для домашньої науки» Йосафата Кобринського (1842) та «Буквар южнорусский» Тараса Шевченка (1861). Серед букварів початку ХХ ст. у фондовій […]
Скоріше за все, набравши у пошуковику «Олександр Бершадський», ви не знайдете нічого, хіба що коротку довідку про його рідного брата Сергія. Але у фондах Педагогічного музею України зберігається персональний комплекс матеріалів Олександра Бершадського (близько 30 одиниць зберігання). Матеріали передала музею на постійне зберігання у 1998 р. киянка Ірина Бєлякова. У цьому персональному комплексі багато цікавих […]
Журнал «Педагогіка Толерантності» видавався у Києві у 1997-2017 рр. Засновником і незмінним головним редактором часопису був Ярослав Антонович Береговий (1933-2017). Народився він 1933 на Чернігівщині. В 1956 закінчив Київський інженерно-будівельний інститут і 32 роки працював за фахом на різних посадах. Ще в студентські роки захопився педагогікою і впродовж десятиліть наполегливо займався психолого-педагогічною самоосвітою, вивчав твори, […]
4 березня 1992 р. Президент України Л. Кравчук підписав Указ «Про заснування Академії педагогічних наук України». На виконання Указу 16 червня 1992 р. Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №335 «Питання Академії педагогічних наук України», в п. 1 якої зазначено: «Призначити Ярмаченка М.Д. Президентом – організатором Академії педагогічних наук України. Затвердити дійсними членами – засновниками Академії […]
На початку березня ми відсвяткували 207 річницю від дня народження Тараса Шевченка. Але в одного з його останніх, причому – педагогічних творів цього року ювілей – 160 років! Маленька книжечка у 24 сторінки вартістю 3 копійки. «Буквар Южноруський»! Відео – https://youtu.be/QZCdje9wyNA PDF-формат – https://cutt.ly/xxYBlfg Текстовий формат – https://cutt.ly/jxYBpi8
Єржківський Микола Миколайович народився 1 січня 1894 року в родині священика на Полтавщині. Середню освіту здобув у Прилуках, а вищу — на фізико-математичному факультеті Київського університету (1917 р.). Педагогічну діяльність розпочав у 1917 р. в середніх школах Полтавщини. Викладав математику в Баришівській, Березанській гімназіях, а згодом, у Березанській 7-річній трудовій школі(1920) та на Березанських 3-річних […]
Школа для глухонімих дітей у Харкові була найбільшою серед подібних спеціальних закладів у ХІХ ст. на території України. Перша спроба організувати школу для глухонімих дітей у Харкові була зроблена 1868 глухонімими Андрієм Бахметьєвим та Олександром Прозоровим. 27 листопада 1868 приватна школа для глухонімих офіційно почала функціонувати і розташовувалася за адресою: Вознесенський провулок, 16. Спочатку […]
«Радянська Освіта» – громадсько-педагогічний місячник, орган Народного комісаріату Освіти УРСР. Виходив у Харкові з 1923 українською мовою, спершу за головного редактора О. Шумського (1925), пізніше М. Скрипника (1928). Перший номер журналу вийшов у листопаді 1923. У 1925 простежуються зміни в концепції часопису: з’являється прагнення до зміцнення в ньому елементів всеукраїнського значення – бути органом не […]
Віртуальна виставка «Київ Сухомлинського» – спільний проект Педагогічного музею України та Національного авіаційного університету; створений на основі дипломної роботи за темою «Теоретико-методологічні засади віртуальної виставки «Київ Сухомлинського». Мета проекту – популяризація музею шляхом виведення його на новий технологічний етап в інформаційному просторі з використанням сучасних веб-технологій. Віртуальна виставка доступна за посиланням
українського педагога, методиста української літератури, літературознавця Бандура Олександра Михайлівна народилася 7 листопада 1917 р. в селі Гамiвка, нині Приазовського району Запорізької області. Початкову освіту здобула в сусідньому селі Жадран. Від голоду 1932—1933 рр. сім’я врятувалася, переїхавши до м. Сталіно (Донецьк), де О. Бандура навчалася у 7-річній школі №10. У неповні 16 років закінчила тримісячні педагогічні […]
