Хоча задокументованих матеріалів про діяльність Школи українознавства ім. Лесі Українки після 1990-х років збереглося небагато, маємо живі свідчення очевидців, які підтверджують: школа продовжувала працювати. Цей період збігся з історичними змінами – розпадом СРСР, становленням Незалежної України, економічною кризою – і відзначився особливими викликами як в Україні, так і за її межами.

Про ті роки зі щирістю й теплотою згадує Данута Фалькевич (Danuta Falkiewicz) – учителька хімії та біології родом зі Львова. Після п’яти років педагогічної роботи в Україні вона змушена була виїхати за кордон у пошуках заробітку й оселилася в Англії, де живе й працює досі:

«Про те, що тут є Український клуб, я дізналася під час мовних курсів від тодішньої вчительки й директорки Марії Семак. Саме вона й запросила мене до волонтерської роботи в суботній школі. Пам’ятаю, директорами тоді також були Богдан Степанович Іванський, а згодом – Юрій Інарт. Їхні діти також навчалися в школі. Було нелегко: всі вчителі мали основну роботу, багато хто працював позмінно. У п’ятницю – до півночі, кілька годин сну, в суботу – підготовка й проведення уроків, а потім знову – на зміну.

 

Безкоштовних обідів не було – батьки самі приносили їжу, організовували спільні трапези після занять. Коли мала змогу відвідати Україну, привозила книжечки, диски з мультфільмами. Ми багато співали з дітками українських пісень.

Старшокласників було мало, тому класи для них не відкривали. Але діти мали велике бажання продовжувати навчання. Їм пропонували допомагати вчителям – і це було чудовим стимулом.

Покоління, яке тоді навчалося, вже було народжене в Англії. Українську мову знали здебільшого на розмовному рівні: залежно від того, чи зберігалася вона в родинах. Головною проблемою була відсутність сучасних навчальних і методичних матеріалів, тому намагалися зацікавити дітей усім, чим могли.

А коли з’явилася пані Ліна, вона взяла справу в свої руки. Українську почали вивчати як другу іноземну мову. Як вона з усім цим справлялася, не знаю, бо вже не працювала. Але чула, що Ліна почала писати книжки, щоб зробити навчання ефективнішим».

Катерина Арлачова (Kateryna Arlachova).  Родом з Вінниці. Працює в Англії за фахом (медик). Волонтерка в Пласт Станиця Ноттінґгам з 2022 р.: титул – сеньйорка праці; виховниця юнацького (7-11років) гуртка «Робін Гуди»; референт безпеки дітей. Заступниця станичної (Пластовий край Великобританії має 3 станиці: Лондон, Манчестер, Ноттінгем).

В Англії пані Катерина з 2004 р. З 2009 – у Ноттінгемі. Усі троє дітей Арлачових змалку навчалися в Українській школі. Сама пані Катерина 4 роки працювала виховницею у садочку з часу прибуття до міста. З початком війни пані Катерина знову на деякий час приходить на допомогу школі, аби підтримати українських дітей. І це, як вона згадує, була повністю волонтерська робота, як зрештою, і тепер у пласті, де разом зі своїм чоловіком вони вже четвертий рік поспіль проводять  неймовірно цікаві, захоплюючі патріотичні заняття та заходи з молоддю. До слова, старша донька Арлачових Олександра вже також виховниця у пласті.

Родина Арлачових під час Свята весни у пласті

Свято Першої Присяги пластунів. Посередині – Катерина Арлачова

Учні школи, вони ж пластуни, з Катериною Арлачовою (верхній ряд зліва)

Ліна Максимук (Lina Maksymuk). Директорка Школи українознавства ім. Лесі Українки у м. Ноттінгемі з 2018 р. Володіє японською, французькою та англійською мовами, англійська філологиня, викладачка, перекладачка. Членкиня Управи Спілки Українських Учителів у Великій Британії. Членкиня Світової координаційної виховно-освітньої ради Світового Конгресу Українців (СКВОР СКУ). Співавторка серії українознавчих воркбуків «Глина. Українознавчі воркбуки» https://www.facebook.com/hlyna.workbooks

У нашому дописі про бібліотеку наведено спогади Ліни Максимук про нагальну потребу школи в оновленій книгозбірні — питання, яким вона зайнялася одразу після призначення на посаду й тримає на особливому контролі донині. Як справедливо згадує Данута Фалькевич, з приходом пані Ліни школа отримала новий подих. Вона стала натхненницею для вчителів і батьків, мотиваторкою для дітей, ініціаторкою українознавчих ідей. Освітня програма під її керівництвом ґрунтується на тристоронній інтеграції: українська мова й література, історія, мистецтво — і вже кілька років успішно функціонує на цій основі.

 

З 1 лютого 2020 р. Ліна Максимук адмініструє Facebook-сторінку школи Nottingham Ukrainian School, де регулярно висвітлює шкільне життя. Про школу пані Ліна говорить з особливою теплотою:

 «Від дня свого заснування школа не зачиняла дверей жодного разу. Минав час, змінювалися покоління, були злети й падіння. Школа пережила два карантини під час пандемії 2020 року, але навіть тоді працювала онлайн. Попри всі труднощі, школа залишалася живою, а її місія – незмінною.

І сьогодні, у цей складний для України час, ця місія набула особливої ваги. З весни 2022 року кількість дітей у школі виросла у 5 разів. А сама школа стала безпечним прихистком і рідним мовним середовищем для десятків дітей-переселенців. У той час, як ворог намагається стерти нашу ідентичність, ми тут, у Ноттінґемі, робимо все, щоб її зберегти та примножити. Наше завдання, як ніколи раніше, – запобігти тому, щоби ці діти розчинились та загубились в іншій культурі, зберегти цих дітей та втримати їхню українську ідентичність.

І подивіться, якою сильною та живою наша школа увійшла у своє 70-річчя! В наших класах навчається біля 70 дітей. Ми ростемо і розвиваємось: ми відкриваємо нові класи, і щороку наша садочкова група повна нових малюків. Це свідчить про те, що українська громада живе і має майбутнє!

Серцем нашої школи є, безумовно, наші вчителі. Це команда з 8 відданих своїй справі професіоналів, які мають не лише педагогічну освіту та досвід, а й велике серце. Цього року до нас долучився логопед, а наша шкільна психологиня вже третій рік поспіль надає надважливу підтримку родинам.

День Соборності

 

Життя в школі вирує! Ми бережемо і продовжуємо традиції попередніх поколінь та додаємо нових. Ми разом створюємо “живий ланцюг” до Дня Соборності, співаємо на Шевченківському концерті разом з усією громадою, вшановуємо пам’ять жертв Голодомору. Наші діти відвідують виставки українського мистецтва в Лондоні, беруть участь у мовних конкурсах, святкують День козацтва та влаштовують неймовірні свята до Дня Матері та Святого Миколая.

Ми розуміємо, як важливо дбати про всебічний розвиток дитини. Наш шкільний гурт “Ukrainian School Band USB” під керівництвом талановитої Ірини Мухи є гордістю громади. Наші юні футболісти під наставництвом досвідченого тренера Володимира Джуглея вдосконалюють свою майстерність та виборюють трофеї на місцевих турнірах. А для творчих підлітків працює гурток фотографії під керівництвом Олени Павлової.

Ukrainian School Band – це ті школярі, які обожнюють співати українські пісні різних жанрів та пропагують наше музичне мистецтво разом з Іриною Мухою. Дитячий хор USB мав велику честь виступати під час Civic Service у величному Southwell Minster з нагоди інавгурації Councillor Jan Goold, Madam Chairman of Nottinghamshire County Council. Це була офіційна церемонія, організована з великою повагою до традицій і громадської служби. Ми щиро вдячні за можливість бути частиною цього важливого заходу та представити українську культуру в такій урочистій атмосфері.

 

І що може краще символізувати домашній затишок, аніж аромат українських страв? Цього року наш новий проєкт – гарячі обіди щосуботи – це не просто їжа. Це частинка дому, турботи й тепла, які ми даруємо нашим дітям.

Звісно, ми б не змогли досягти цього всього без надійної підтримки. Ми щиро вдячні нашим партнерам – передусім міській раді Ноттінгема та раді графства Ноттінґемшир, чия допомога є справді неоціненною.

Ми об’єднуємо зусилля з іншими українськими школами Великої Британії та усього світу. Цього року Уряд України затвердив Порядок визнання результатів навчання учнів за кордоном та розпочав процес реєстрації українських суботніх та недільних шкіл в діаспорі. Активно йде робота на рівні Міністерства освіти Великої Британії з питання відновлення іспиту GCSE з української мови».

 

Фотогалерея

9-13 Українська вибійка. Два в одному: й урок, і виготовлення подарунків до Дня матері

15-16 Цьогорічна весняна конференція СУВ у Великій Британії на базі Школи українознавства ім. Лесі Українки в Ноттінгемі.

17 Нагородження переможців 2 етапу Міжнародного конкурсу знавців рідної мови ім. П. Яцика

18-20 Шевченківський тиждень  – щорічне  Свято поетичного Слова. 

21-24 Святий Миколай, як завжди, в народних традиціях, а цьогоріч – ще й в театралізованій композиції книги психологині Світлани Ройз “Сміховисько”, де головну роль Фіолетової Феї виконувала сама директорка школи.

25-26 На виставці Українського модернізму в Лондоні.

27-28 Коли вивчаємо Княжу добу України

29-35 Запрошуємо до театру за мотивами поеми “Лісова пісня” Лесі Українки

36-39 Участь у різноманітних конкурсах та нагородження

40 Косівська кераміка. Урок ремісницької майстерності.

41-43 “А вже весна, а вже красна…” Як зустрічали весну наші предки, тепер ми знаємо.

46 Щорічний благодійний ярмарок

50 Українська геральдика захоплює

52-53 Звертаємо вашу увагу: українські леви з Донеччини тут у безпеці. Допоможемо разом врятувати від війни інших тварин!

54-55 Наші учні й учениці – учасники мітингів