«Ми, які народилися тут, на еміграції, маємо одне головне завдання, а саме – задержати і плекати нашу рідну українську мову, яку передали нам наші батьки», – згадує колишня учениця школи Оксана Яєчник (Збірник «Школа Українознавства ім. Лесі Українки в Ноттінгемі. 1955–1980 рр.»).

Зі зведеного обліку учнів Школи дізнаємося про динаміку чисельного складу за 1955–80 рр. Найменше учнів зафіксовано в перший 1955/56 навч. рік. Уже з 1957/58 н. р. і аж до 1975/76 спостерігається відчутне зростання кількості охочих навчатися. Найвищого показника школа досягла у 1963/64 н. р.  – 192 учні та учениці. Це був пік активності Школи, яка охоплювала садок, підготовчу школу та 1–10 класи.

Усього за 25 років існування школу відвідували 467 дітей. З них 49 учнів і учениць закінчили 10 клас і склали випускні іспити.

З 1974/75 н. р. в школі впроваджено шестирічний курс української мови, спрямований на підготовку до складання державного іспиту «0 level» (звичайний рівень). Курс охопив 123 студентів, більшість із яких успішно склали іспит.

На жаль, відомості про чисельний склад школи після 1980 р. відсутні. Та попри це, Школа Українознавства навіть через 70 років має своїх вихованців і вихованок, якими можна по-справжньому пишатися. Вони – не просто колишні учні, а приклад справжнього зв’язку й наступності поколінь. Адже кожен і кожна з них не лише навчалися у цій школі та були пластунами, а й є дітьми тих, хто започатковував українське життя в еміграції, творив громаду та закладав підвалини національної освіти за кордоном.

Запрошуємо і вас познайомитися з цими людьми.

Оксана Голод (Oksana Holod) – одна з вихованок Школи Українознавства ім. Лесі Українки в Ноттінгемі, яка зберігає з нею тісний зв’язок і донині. Тут навчався її син, а нині навчається донька. Пані Оксана, рідна сестра вже згадуваної Одарки Іванчук, ось уже понад 20 років разом із чоловіком Михайлом очолює Український Культурний Центр у Ноттінґемі – подружжя є його управителями. У громаді про неї кажуть: «Вона – серце нашої української домівки!» Пані Оксана – надзвичайно відкрита, доброзичлива й енергійна жінка, яка щиро віддана справі збереження української культури. Разом із чоловіком вона уміло організовує життєдіяльність центру, підтримує в ньому затишок, гостинність і теплу атмосферу. Будинок, у якому розміщено центр, у громаді ласкаво називають «домівкою» – і це повною мірою відображає той дух єдності, який тут панує.

На базі Культурного центру тісно співпрацюють школа та громада. Тут проводять різноманітні культурні й освітні заходи: майстер-класи, зустрічі з митцями та науковцями, кіноперегляди, концерти, національно-патріотичні ігри, конкурси, а також «чай-клуб» – простір для спілкування, знайомств та взаємодопомоги.

З початком повномасштабної війни в Україні діяльність центру ще більше активізувалася. Було організовано системну підтримку новоприбулих українців: консультації від роботодавців, представників місцевої влади, Червоного Хреста, психологів; волонтерська допомога; підготовка, організація та проведення мітингів і благодійних акцій. Уся робота Центру – виключно на волонтерських засадах. Ці зусилля координує пані Оксана разом зі своєю командою – Управою центру. Проте її вклад не обмежується адміністративною діяльністю. Усією родиною – з чоловіком Михайлом, сином Стефаном і донькою Евою – вони активно беруть участь у кожному заході, підтримуючи єдність громади та допомагаючи Україні.

Афіші подій Українського культурного центру в Ноттінгемі

Лев Юрків (Lev Jurkiw) – колишній учень Школи Українознавства ім. Лесі Українки в Ноттінгемі, який послідовно виявляє активну громадянську позицію, особливо з початком повномасштабної війни в Україні. Його діяльність охоплює підтримку українських біженців, організацію гуманітарної допомоги та участь у волонтерських ініціативах, спрямованих на зміцнення української громади за кордоном і підтримку України в час війни..

Пан Лев є ініціатором, організатором та ведучим щомісячної інформаційної програми «Новини з передової», яку проводить у приміщенні Українського Культурного Центру в Ноттінгемі. Паралельно з цим він став співзасновником волонтерської ініціативи «Вантажні волонтери». У 2022 р. він написав у соцмережах:

Лев Юрків з дружиною

Лев Юрків під час протесту

«90 літ після трагедії Голодомору історія повторюється:
▪ знову лютий ворог намагається винищити народ, викреслити нашу культуру, знищити країну, переписати історію;
▪ зима наближається — і люди бідують;
▪ від початку війни наша громада вже відправила 30 вантажівок до України;
▪ цього тижня плануємо вислати ще три — до Полтави, Сум і Херсона; але для цього потрібна ваша допомога».

Станом на липень 2025 р. кількість відправлених вантажівок з гуманітарною допомогою сягнула вже 57.

Пан Лев за фахом – лікар-стоматолог, працював у клініці Smile Style Dental. Попри медичну спеціалізацію, він реалізував себе і в культурній сфері  як автор і продюсер документального фільму «Громада Засланців» про своїх батьків та багатьох інших українців, як полонених, так і втікачів від переслідування КГБ, доля яких закинула далеко від рідної землі. Сам Лев Юрків дає таку анотацію до фільму: «… він описує причини і спосіб створення Української громади в Ноттінгемі, як зразок усіх громад Українських у Великі Британії». 

Афіша програми Лева Юрківа «Новини з передової»

Справи важливіші за слова: Лев Юрків поруч із гуманітарним вантажем

Заклик Лева Юрківа до стоматологів Великобританії – стояти за Україну, допомагаючи їй медичними стоматологічними матеріалами

Мар’яна Джус (Mariana Dzus) – донька Михайла Джуса, випускниця Школи українознавства імені Лесі Українки в Ноттінгемі – у своєму дописі, яким вона поширила публікацію про батька (https://tinyurl.com/muzwy5uf), зазначила:

«Моя школа українознавства, Ноттінгем, Велика Британія. Я там провела десять років науки. My Ukrainian school in Nottingham, UK. I spent ten years in that school».

Мар’яна Джус зі своїм нареченим Cтефаном Галіком у головних ролях власних театральних інсценізацій

Мар’яна вільно володіє трьома мовами: англійською, німецькою та українською. Вона вирізняється креативністю, активною життєвою позицією та глибокою зацікавленістю всім, що стосується України. Професійно працює як фотограф і цифрова ілюстраторка у власному проєкті Kalynaphotography.co.uk.

Її спосіб життя – це вияв свідомої підтримки української культури, традицій і державності. У власному відеоархіві та цифрових проєктах вона зберігає пам’ять про свою родину, українське коріння, побут і духовність. Особливе місце в її діяльності посідає YouTube-канал https://www.youtube.com/@ukrainiandiasporacomedycha133, через який вона популяризує українські народні звичаї, традиції, ремесла, а також створює політичні шаржі та театралізовані гумористичні інсценівки, у яких сама виконує ролі разом зі своїм нареченим.

М. Джус зі своїм нареченим C. Галіком у головних ролях власних театральних інсценізацій

Мар’яна Джус  у сукенці праворуч

У 2014 р. пані Мар’яна виконала пісні «Алилуя» та «Україно, з нами Бог!», записи яких доступні на її YouTube-каналі: https://www.youtube.com/watch?v=x2wWK-zITOs ,   https://www.youtube.com/watch?v=vtqzWiQNMPk

• «Алилуя»: музика і англомовний текст – відомий американський поет, композитор і співак Леонард Коен (Leonard Cohen). Український переклад – Ірина Терлецька, заступниця Голови Союзу Українців у Великій Британії (СУБ).
• «Україно, з нами Бог!»: слова й музика – композитор Тарас Ященко (поет, піаніст), син Леопольда Ященка (музикознавець, композитор, диригент хору «Гомін»).

Попри те, що пані Мар’яна мешкає у Лестерширі, вона завжди цікавиться новинами рідної школи та життям української громади в Ноттінгемі.

 

Отець Давид Сеник (David Senyk). Син Павла Сеника. Колишній учень Українознавчої Школи в Ноттінгемі. Британський католицький священник українського походження (British born Ukrainain Catholic Priest). Адміністратор парафії Ноттінгема. Скарбник єпархії в Українській католицькій єпархії Святої Родини Лондона з 2005 року (Parish Administrator for Nottingham. Eparchy Treasurer у Ukrainian Catholic Eparchy of the Holy Family of London). 30 липня 2024 року на фейсбук-сторінці СУМ читаємо: « Спілка Української Молоді у Великій Британії має нового капелана! Ним став священник Української Католицької єпархії Пресвятої Родини в Лондоні о. Давид Сеник. Вітаємо отця Давида і сумівців Ukrainian Youth Association in Great Britain з цим призначенням та бажаємо плідної праці на славу Бога й України!» І це не випадково. Варто лише бачити простір церковної парафії, де о. Давид служить Богу, людям і Україні: поряд з прапором Великої Британії – прапор України, виступи дорослого і дитячого хорів громади, мітинги на честь історичних подій у храмі, співпраця з пластунами… І над усім цим – Молитва за Україну достойного сина свого батька, справжнього патріота й духовного наставника о. Давида.   

о. Давид Сеник та урочистості у його парафії з нагоди державних свят

 

Пластуни передають Вифлеємський вогонь миру

 

Юрій Бучок (Yurey Buczok) – колишній учень Української школи в Ноттінгемі, брат п. Мирослава та п. Романа, про родину яких уже йшлося. Юрій Бучок і сьогодні – постійний активний і небайдужий учасник усіляких івентів, які організовують школа та Український центр.

Пана Юрія часто можна побачити на шкільних святах, культурних програмах, під час «Новин із передової», де він не просто споглядач, а й щедрий донатор у нашу Перемогу. Юрій Бучок завжди радий підтримати сім’ї, у яких є українські діти. Так, нещодавно пан Юрій подарував квитки на циркову виставу учням Української суботньої школи.

Якщо означити поле його діяльності – це культурно-мистецька стихія: бандурист, танцюрист, хорист. Родинне «Тріо бандуристів». Незмінний учасник Українського Танцювального Ансамблю «Чуплак» під керівництвом С. Чупляка, де виконував також і найскладніші трюки українського гопака. Співак у «Хорі Дружинників СУМ» та «Боян». Сам Юрій Бучок із сумом констатує той факт, що мало тих, з ким починав, залишилося. Попри активну участь у житті громади, пан Юрій з притаманною йому скромністю наголошує, що не варто робити його постать помітнішою, ніж вона є, бо, за його словами, «інші зробили більше». Але ж… Яка колоритна постать споглядає на нас із цієї світлини!!! Сам пан Юрій ніби мовить кожному своїм мовчазним поглядом: «Пам’ятайте, що ми – козацького роду!» 

Юрій Бучок

На задньому плані: Юрій Бучок – гість під час Шевченківських читань

 

Федір Курляк (Fedir Kurlak) – британець українського походження, колишній учень суботньої Української школи в Ноттінгемі, який досяг вагомих результатів у своїй професійній та громадській діяльності. Незважаючи на свої 65,  він і далі обіймає керівні посади в низці українських організацій у Великій Британії.

Центральним напрямом його діяльності є Союз Українців у Великій Британії (СУБ) – найбільша українська громадська організація у Великій Британії. З 1985 р. Федір Курляк працює в головному офісі СУБ, який розташовано в Ноттінґ-Гілл, Лондон. У 1989 р. він був обраний до складу Правління Союзу на посаду секретаря, а нині є його головним виконавчим директором і членом Правління.

У коло його повноважень входять щоденне адміністративне управління, координація роботи головного офісу, виконання рішень Правління, зв’язок з регіональними відділеннями та зовнішніми партнерами. Пан Курляк також опікується стратегічним плануванням та розвитком організації.

Окрім цього, він пов’язаний із ТОВ «Асоціація Українців у Великобританії», де обіймав або обіймає щонайменше п’ять керівних посад. Також виконував обов’язки директора ТОВ «Українська інформаційна служба» – важливого інформаційного ресурсу української громади у Великій Британії.

На фото – Федір Курляк під час зустрічі 13.08.2015 року з доктором Іриною Рибінкіною з організації «Захист патріотів». Завдяки їхнім щедрим пожертвам (разом з американською, канадською та австралійською діаспорою, серед інших), організація «Захист патріотів» забезпечила 20 000 українських солдатів та парамедиків аптечками екстреної медичної допомоги на полі бою та провела навчання з рятувальних навичок. Їхня робота продовжується, є плани щодо подальшого навчання медиків та наборів для підтримки життя у разі травми.

Федір Курляк під час одного зі своїх патріотичних виступів в Українській католицькій церкві Ноттінгема (Ukrainian Catholic Church Nottingham)

Співробітники штаб-квартири СУБ у Единбурзькому відділенні з головою Майком Остапком готові зареєструвати делегатів на загальні збори. На задньому плані – Федір Курляк

Федір Курляк (у центрі фото справа, 1 ряд) під час акції “Велосипед миру”