Історія букваря в Італії

 Дж. Трентіні. Вперед, Нова Італія! (1923) / Avanti Italia Nuova (Giovanni Trentini, 1923)

Підручник, який використовувався в усіх регіонах Італії до і під час підйому італійського фашизму в 1922 році. У 1923 році після прийняття реформи Джентіле було заборонено навчання будь-якими іншими мовами, крім італійської. Реформа стосувалася шкіл з німецькою мовою викладання в Південному Тіролі, шкіл зі словенською та хорватською мовами в Юлійській Марці та французьких шкіл в долині Аоста. Книга містить багато згадок про італійську королівську сім’ю, описує основні події, що призвели до об’єднання Італії в 1861 році та вшановує пам’ять героїв, полеглих за Королівство Італія.

Ф. Сапорі, К. Тесті. Любов до батьківщини (1937-1938) / Amor di Patria (Francesco Sapori, Carlo Testi, 1937-1938)

Назва книги влучно відображає основну мету її створення – «Любов до Батьківщини» – і є одним із численних підручників, створених для навчання грамоти та пропаганди фашистської ідеології. Книга містить фашистські зображення та тексти, що підтримують тоталітарну, націоналістичну  ідеологію. У Південному Тіролі теперішні італійські обов’язкові школи були не тільки установами, що пропагували фашистські ідеї, але й одним із найважливіших засобів італізації німецько- та ладинськомовного населення регіону.

Х. Делуггі. Німецька ілюстрована книга (1930-ті – 1940-ві рр.) / Deutsches Bilderbuch (Heinz Deluggi, 1930’s – 1940’s)

Після укладення Південно-Тірольської угоди 1939 року корінне населення, що розмовляло німецькою та ладинською мовами і до 1919 року входило до складу Австрійської імперії, мало вибір: або емігрувати до сусідньої нацистської Німеччини, або залишитися у фашистській Італії з усіма її репресивними заходами, спрямованими на завершення процесу італізації. Цей посібник був опублікований німецькою мовою (що в іншому випадку було заборонено) щоб краще підготувати населення до еміграції до Німецького Рейху. Він містить нацистські графічні зображення та символи в поєднанні з традиційними образами.

Посібник (виданий Офіційним німецьким управлінням з питань імміграції та репатріації, (1943) / Fibel (Amtliche Deutsche Ein– und Rückwandererstelle , 1943)

Книга була видана установою, створеною для сприяння еміграції ладинсько- та німецькомовного населення Південного Тіролю до Німецького Рейху. Підручник належав до серії високоідеологізованих націонал-соціалістичних шкільних підручників, покликаних підготувати учнів до того, щоб вони «стали більш німецькими» для свого майбутнього в Німеччині. Підручник вийшов друком в Південному Тіролі в 1943 році, після його включення до Оперативної зони передгір’їв Альп, нацистської німецької зони окупації.

Читай і вчись (Власні вчителі, 1960) / Lies und Lerne (Eigene Lehrkräfte, 1960)

Після Другої світової війни німецька, італійська та ладинська мови були оголошені офіційними мовами, а зростаючий рівень самоврядування забезпечив три окремі системи шкільної освіти. Ці підручники були створені «вчителями для батьківщини» німецькою мовою. Тексти та ілюстрації відображають основні елементи місцевої традиції: тирольські пейзажі, католицьку релігію, сільське господарство, ремесла та рукоділля. В підручниках згадуються історичні постаті, тісно пов’язані з реаліями Австро-Угорщини та Південного Тіролю, такі як Андреас Гофер або імператриця Марія Терезія.

Читай і вчись (Власні вчителі, 1972) / Lies und Lerne (Eigene Lehrkräfte, 1972)

Серія книг під назвою «Читай і вчись» продовжувалася протягом багатьох років. Видання 1970-х, має деякі відмінності від видання 1960-х років. Зміст поєднує «нові технології», такі як, наприклад, телефон, з традиційними місцевими та релігійними елементами. Історична частина присвячена місцевим асоціаціям, таким як пожежники – важлива інституція в багатьох невеликих селах – та іншим сучасним реаліям праці, таким як пошта чи фабрика, що демонструвало повільний перехід від натурального господарства та ремесла до нових джерел доходу.