11 березня 2025 р. відбувся вебінар, присвячений видатному художнику та педагогу Віктору Зарецькому (1925–1990). Захід об’єднав 17 науково-педагогічних, педагогічних, бібліотечних і музейних працівників з Києва та Кропивницького, які обговорили внесок митця в мистецьку освіту та педагогіку.

Основні теми вебінару:

• вулиця Віктора Зарецького в Голосіївському районі Києва як частина педагогічної мапи столиці;
• життя і творчість митця: навчання в Київському художньому інституті, монументальні роботи, творче становлення;
• педагогічні принципи В. Зарецького: фундаментальний підхід до навчання, індивідуальна робота з учнями, поєднання мистецтва та педагогіки.

Провідні аспекти педагогічної діяльності Віктора Зарецького.

Фундаментальність: Зарецький наголошував, що навчання мистецтву має базуватися на міцних технічних знаннях. Він вважав, що «навчати художній творчості безглуздо — навчати потрібно основі».

Індивідуальний підхід: під час викладання в Київському художньому інституті (1953–57) та у власній студії (від 1978) він аналізував слабкі місця робіт учнів, детально пояснював помилки та допомагав їх долати.

Приватна школа живопису: його майстерня на вул. Філатова стала місцем підготовки молодих митців. На перший 1978–79 навчальний рік у студії було семеро учнів, на другий — чотирнадцять. Пізніше їхня кількість перевищила сотню.

Наставництво і творчий вплив: Алла Горська була найважливішою ученицею та водночас соратницею Віктора Зарецького. Їхній союз – це історія не лише особистої, а й творчої співпраці. Він підтримував її як художницю, допомагав шукати свій стиль, але й водночас залишав простір для її індивідуальності. Саме Зарецький був тим, хто привів Горську до розуміння глибокої ролі мистецтва в суспільстві. Їхня спільна діяльність у Клубі творчої молоді, робота над монументальними творами, стали символом мистецького опору радянській системі.

Коли в 1970 р. Аллу Горську було жорстоко вбито, життя Зарецького розділилося на «до» і «після». Це була не просто трагедія особистого масштабу – це був удар по його внутрішньому світові, який назавжди змінив його творчість. Відтоді його полотна стали ще більш експресивними, пронизаними символізмом, сповненими болю і водночас містичної краси.

Спікери вебінару

• Наталя Петрощук – к. пед. н., доцентка Інституту післядипломної освіти Київського університету ім. Бориса Грінченка.
• Оксана Матвійчук – к. пед. н., доцентка Інституту післядипломної освіти Київського університету ім. Бориса Грінченка.
• Олександр Міхно – д. пед. н., директор Педагогічного музею України.

Організатори: Інститут післядипломної освіти Київського університету ім. Бориса Грінченка, Педагогічний музей України.