Events in Квітень 2025
ПнПонеділок | ВтВівторок | СрСереда | ЧтЧетвер | ПтП’ятниця | СбСубота | НдНеділя |
---|---|---|---|---|---|---|
31.03.2025
|
01.04.2025
|
02.04.2025
|
03.04.2025(1 event) All day: Борис Степанишин: 100 років All day ![]() Борис Степанишин (1925-2004), педагог, літературознавець, фахівець з методики викладання української літератури Борис Степанишин народився 3 квітня 1925 у с. Ратинів на Холмщині (тепер Польща). Закінчив Львівський університет імені Івана Франка (1952). Викладав українську мову та літературу в школах Львівщини та Рівненщини (1952–71). У 1972–82 – доцент кафедри української літератури Рівненського державного педагогічного інституту (РДПІ). Кандидат педагогічних наук (1975, дисертація «Система самостійної роботи учнів з літератури та її вплив на ефективність навчального процесу»). 1982 за прояви так званого «буржуазного націоналізму» звільнений з роботи. З 1991 – професор кафедри української літератури РДПІ. У 1991–97 – голова Рівненської обласної організації товариства «Просвіта». Автор близько 500 проблемних статей, рецензій, нарисів у різних часописах, 52 підручників та науково-методичних праць. Укладач хрестоматії з української літератури для учнів 9 класу «Джерела пружно б’ють», яка в 1995–2003 рр. витримала 5 видань. Посилаючись на авторитет В. Сухомлинського, аргументував тезу про необхідність поєднання «інтелектуального входження у світ із розвитком морально-естетичної культури» учнів-читачів. У 1990-х запропонував методичну концепцію організації самостійної роботи учнів у процесі вивчення української літератури, яка мала сформувати їхню здатність самотужки пізнавати. Стверджував, що успішне самонавчання залежить від уміння учнів без чиє-небудь допомоги здобувати знання та практично їх застосовувати, що є життєвою необхідністю кожної людини. Наголошував на важливості формування спеціальних читацьких умінь для адекватного сприйняття художніх творів: мислити художніми образами, розуміти метафоричну мову літературного твору, відчувати асоціативне багатство слова, сприймати умовність художньої форми, поетичний домисел. Рекомендував види учнівської діяльності, які переважно стосувалися її змістового аспекту та потребували розширення в діяльнісному напрямі: вивчення біографії письменника, робота над текстом художнього твору, опрацювання додаткових джерел інформації тощо. Визначив види самостійної роботи: самостійно-репродуктивна, репродуктивно-критична і критично-творча. Концепція Б. Степанишина стала підґрунтям для реалізації принципів розвивального шкільного літературного навчання, на ідеях якого удосконалюється методична наука в ХХІ ст. Лавреат Державної премії України в галузі науки і техніки за підручник «Українська література» для учнів 9 класу загальноосвітньої школи (1995), який упродовж 1992–98 витримав 5 видань. Своєрідним підсумком педагогічної й науково-методичної діяльності Б. Степанишина є його остання праця «Дума про школу: літературна освіта й естетичне виховання учнів 5-12 класів загальноосвітніх шкіл» (Рівне, 2004). Помер 8 серпня 2004 у Рівному. Олександр Міхно |
04.04.2025
|
05.04.2025
|
06.04.2025
|
07.04.2025
|
08.04.2025
|
09.04.2025
|
10.04.2025
|
11.04.2025
|
12.04.2025
|
13.04.2025
|
14.04.2025
|
15.04.2025
|
16.04.2025
|
17.04.2025
|
18.04.2025
|
19.04.2025
|
20.04.2025
|
21.04.2025
|
22.04.2025
|
23.04.2025
|
24.04.2025
|
25.04.2025
|
26.04.2025
|
27.04.2025
|
28.04.2025
|
29.04.2025
|
30.04.2025
|
01.05.2025
|
02.05.2025
|
03.05.2025
|
04.05.2025(1 event) All day: Вільям Кінгдон Кліфорд: 180 років All day ![]() Вільям Кінгдон Кліфорд (англ. William Kingdon Clifford; 4 травня 1845, Ексетер, Велика Британія — 3 березня 1879, Мадейра, Португалія) — англійський математик та філософ. Закінчив Триніті-коледж в Кембриджському університеті (1868), отримавши декілька відзнак за успіхи в навчанні. У 1871 році за рекомендацією Джеймса Максвела стає професором математики і механіки Лондонського університетського коледжу. Член Лондонського королівського товариства (1874). Основні наукові праці стосуються алгебри та геометрії. Кліфорд розвинув геометрію руху, для вивчення якої застосував кватерніони та бікватерніони, що можуть бути застосовані також для вивчення руху в неевклідовій геометрії. Вивчав неевклідову геометрію — праці Рімана та Лобачевського, якого назвав Коперником геометрії. Запровадив означення паралельних прямих, яке має сенс і в Рімановій геометрії. Одну із спеціальних алгебр названо алгеброю Кліфорда. Кліфорд один з основоположників векторного аналізу. Запровадив (1878) сучасні терміни «дивергенція» і «ротор». У праці On the space theory of matter (1870) висунув передову на той час ідею, що матерія і сила тяжіння є проявами викривлення простору-часу. Цей принцип був покладений в основу загальної теорії відносності. У XX столітті на працях Кліфорда було розвинуто теорію просторів Кліфорда — Кляйна. Відомий і як популяризатор фізико-математичних наук (The сommonіense of the exact sciences («Здоровий глузд точних наук»), 1885). П’ятитомне зібрання творів Кліфорда було видано посмертно (1882). Є у доробку професора Кліфорда і казки для дітей, опубліковані в збірці «The Little People» (1874). https://archive.org/details/littlepeople00pollgoog Детальніше з біографією та працями вченого можна ознайомитись за посиланням http://mathshistory.st-andrews.ac.uk/Biogra.../Clifford.html |