My Calendar

Events in Травень 2025

Понеділок Вівторок Середа Четвер П’ятниця Субота Неділя
28.04.2025
29.04.2025
30.04.2025
01.05.2025
02.05.2025
03.05.2025
04.05.2025(1 event)

All day: Вільям Кінгдон Кліфорд: 180 років

All day
04.05.2025

Вільям Кінгдон Кліфорд (англ. William Kingdon Clifford; 4 травня 1845, Ексетер, Велика Британія — 3 березня 1879, Мадейра, Португалія) — англійський математик та філософ.

Закінчив Триніті-коледж в Кембриджському університеті (1868), отримавши декілька відзнак за успіхи в навчанні. У 1871 році за рекомендацією Джеймса Максвела стає професором математики і механіки Лондонського університетського коледжу. Член Лондонського королівського товариства (1874).

Основні наукові праці стосуються алгебри та геометрії. Кліфорд розвинув геометрію руху, для вивчення якої застосував кватерніони та бікватерніони, що можуть бути застосовані також для вивчення руху в неевклідовій геометрії. Вивчав неевклідову геометрію — праці Рімана та Лобачевського, якого назвав Коперником геометрії. Запровадив означення паралельних прямих, яке має сенс і в Рімановій геометрії.

Одну із спеціальних алгебр названо алгеброю Кліфорда.

Кліфорд один з основоположників векторного аналізу. Запровадив (1878) сучасні терміни «дивергенція» і «ротор».

У праці On the space theory of matter (1870) висунув передову на той час ідею, що матерія і сила тяжіння є проявами викривлення простору-часу. Цей принцип був покладений в основу загальної теорії відносності. У XX столітті на працях Кліфорда було розвинуто теорію просторів Кліфорда — Кляйна.

Відомий і як популяризатор фізико-математичних наук (The сommonіense of the exact sciences («Здоровий глузд точних наук»), 1885). П’ятитомне зібрання творів Кліфорда було видано посмертно (1882).

Є у доробку професора Кліфорда і казки для дітей, опубліковані в збірці «The Little People» (1874). https://archive.org/details/littlepeople00pollgoog

Детальніше з біографією та працями вченого можна ознайомитись за посиланням

http://mathshistory.st-andrews.ac.uk/Biogra.../Clifford.html

05.05.2025
06.05.2025
07.05.2025(1 event)

All day: Марко Грушевський: 160 років

All day
07.05.2025

7 травня виповнюється 160 років від дня народження Марка Грушевського

Цікаві факти про діяча:

Марко Грушевський – етнограф, педагог, церковний діяч.

Народився в с. Худоліївка на Черкащині.

Чотириюрідний брат Михайла Грушевського. Завжди підтримував теплі дружні стосунки з братом Михайлом та родиною.

Свою багатогранну діяльність розпочав як педагог: вчителював у школах Київщини та Черкащини.

За роки вчителювання на Чигиринщині зібрав багатий матеріал з історії, фольклористики та етнографії краю. Разом із дружиною Марією зібрав унікальну колекцію українських ляльок-оберегів і вишиванок. (Нині колекція  зберігається у внучки Грушевських - Валерії Левчук).

Найвідоміша праця вченого в царині етнопедагогіки та етнології ‒ «Дитина у звичаях і віруваннях українського народу» (Львів, 1906-1907). Праця стала одним із перших у світі досліджень з етнографії дитинства та своєрідною енциклопедією народної педагогіки.

Інша, не менш цінна розвідка М. Грушевського, що стосується виховання дітей - «Дитячі забавки та гри усякі» (1907, ж-л «Київська старовина»).

Будучи священиком у с. Суботові на Черкащині, Марко Грушевський завжди переймався професійним і фаховим розвитком сільських дітей та молоді. Разом з дружиною Марією організував у Суботові українську громаду, опікувався бібліотекою, займався просвітництвом.

Після переїзду з родиною до Києва (1918) Марко Грушевський поринув у діяльність, яку вважав справою свого життя ‒ відродження української православної церкви. Був висвячений на єпископа (1922), обраний у члени Президії Всеукраїнської Православної Церковної Ради (1926) та до редколегії журналу «Церква і життя» (1927).

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 21 грудня 2023 року № 3536-IX “Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024-2025 роках”  та Рішення Київської міської ради від 12 грудня 2024 р. № 483/10291 "Про відзначення на території міста Києва пам’ятних дат і ювілеїв у 2025 році"  160 років від дня народження Марка Грушевського відзначають на державному рівні.

08.05.2025
09.05.2025(1 event)

All day: Степан Постернак: 140 років

All day
09.05.2025

Степан Пилипович Постернак – український бібліотекознавець, історик, організатор бібліотечної справи в Україні, педагог, філолог, перший офіційний директор Національної бібліотеки України імені В. Вернадського.

Народився 9 травня 1885 р. у селі Степанівка Макіївської волості Ніжинського повіту, нині село Рівчак-Степанівка Носівського району, в родині сільського дяка. Навчався у Ніжинському історико-філологічному інституті князя Безбородька, у 1911  р. закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького університету. В студентські роки брав активну участь у політичному та громадському житті, подіях 1905 р.

Працював викладачем в Уманському комерційному училищі, Тихорецьку і Таганрозі; викладав у київській учительській семінарії, Київському та Черкаському інститутах народної освіти та на курсах підготовки вчителів. Прослухавши короткі курси для лекторів, читав у різних містах лекції з історії України, українського національного питання на вчительських курсах, організованих Товариством шкільної освіти.

У 1917 р. переїхав до Києва, де працював в комісаріаті у справах Київської шкільної округи, у Київському губерніальному комісаріаті народної освіти, у Міністерстві народної освіти – головою відділу учительських шкіл та видавництва. Деякий час був редактором у «Вукоопспілці» та Державному видавництві України.

З 1921 р. перейшов на працю у ВУАН. Був вченим секретарем Комісії енциклопедичного словника, членом Краєзнавчої комісії та заступником голови Бібліографічної комісії ВУАН.

У 1920 р. вийшла друком його книга «Із історії освітнього руху в Україні за часи революції 1917-1919 рр.». Дослідження цінне тим, що написане відразу після динамічно змінюваних подій безпосереднім їхнім учасником.

З березня 1922 р. працював у Всенародній бібліотеці України (ВБУ), з 26 березня 1923 р. – її перший офіційний директор. У 1925 р. виступив з проєктом створення Науково-дослідного інституту бібліотекознавства. Проте Президія Укрнауки дозволила створити лише Науково-дослідчу комісію бібліотекознавства й бібліографії, яку і очолив Постернак. З 1926/27 навчального року у ВБУ під керівництвом ученого створено аспірантуру. Було організовано річні курси підготовки бібліотекарів, засновано «Журнал бібліотекознавства та бібліографії», редколегію якого, як і «Бібліотечних збірників» ВБУ, також очолив Постернак. Він сприймав Бібліотеку, як і її засновники, як Національну і намагався повернути цю назву. У листопаді 1927 р. на засіданні Ради ВБУ було ухвалено порушити перед Спільним зібранням УАН клопотання про зміну в назві бібліотеки (замість «Всенародна» – «Національна»). Хоча ідея не була реалізована, але факт такої спроби був промовистим. Багато сил Постернак віддавав керівництву добудовою приміщення бібліотеки по вул. Володимирській.

18 жовтня 1929 р. Степан Постернак був арештований як терорист – звинувачений у причетності до «Молодої Академії», «Спілки визволення України» та «Братства української державності», у травні 1930-го відпущений. У 1933 р. Постернак «не пройшов» другої «чистки» і полишив ВУАН, переїхавши до Харкова, де працював у бібліотеці Наркомату важкої промисловості.

30 грудня 1937 р. арештований вдруге. У постанові про арешт писалося: «Постернак – колишній київський губернський комісар при Петлюрі. За завданням Коновальця проводив активну антирадянську діяльність, входив до антирадянських терористичних організацій «УВО», «БУД», «СВУ» і був зв'язаний з існуючою в Києві німецькою націоналістичною організацією, агентом німецької розвідки Кристером».

Розстріляний 19 січня 1938 р., посмертно реабілітований 1989 р.

Після страшних подій 30-х років ХХ ст. ім’я С.П. Постернака, його роль у розвитку вітчизняної освіти, науки та культури довгі десятиріччя навіть не згадувалися. Лише в часи незалежності з’явилися перші публікації, присвячені його біографії та діяльності на бібліотечній та педагогічній ниві.

Простежити історію Національної бібліотеки України через відтворення постатей її директорів – далеко не єдиний, але, безперечно, цікавий шлях дослідження. Рівень розвитку Бібліотеки визначався не лише соціально-політичними умовами чи владою, а залежав і від масштабу особистості, що стояла на чолі. Степан Постернак належить до найяскравіших постатей керівників НБУВ. Дослідженню його біографії, внеску до українського бібліотекознавства присвячена стаття: https://biblio.lib.kherson.ua/stepan-posternak.htm

10.05.2025
11.05.2025
12.05.2025
13.05.2025
14.05.2025
15.05.2025
16.05.2025
17.05.2025
18.05.2025
19.05.2025
20.05.2025
21.05.2025
22.05.2025
23.05.2025
24.05.2025
25.05.2025
26.05.2025
27.05.2025
28.05.2025
29.05.2025
30.05.2025
31.05.2025
01.06.2025