В’ячеслав Кудін (1925-2018)
Український кінознавець, філософ, Член Національної спілки кінематографістів України.
Народився 19 лютого 1925 р. у селі Терлиця на Черкащині. У 1942 підлітком вивезений до Німеччини в концтабори Вайсенбург, Форшгейм (біля Дахау), звідки втік до України.
У 1949 закінчив літературний факультет Владивостокського педінституту, 1954 – аспірантуру філософського факультету Київського університету, де з 1960 – завідувач кафедри етики, естетики і логіки. У 1965-68 - ректор Київського інституту театрального мистецтва. Далі як професор, працював в університетах світу: Братиславському, Техаському, університетах Беміджи та Моорхед (штат Міннесота, США).
З 1993 р. знову у Києві – головний науковий співробітник відділу порівняльної професійної педагогіки Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України.
Опублікував понад 180 наукових праць з питань розвитку сучасного кіномистецтва. Автор нарисів про кіно: «Екран і життя» (1967), «Кіно Радянської України (1979), сценарію телефільму «Кіно України» (1967) та статей у збірниках «Кіно і сучасність», «Мистецтво екрана», «Людина і кіно», «Сучасна кінопанорама». Написав і видав книги про життя і творчість Олександра Довженка: «Сашко», «Зоряний шлях».
Учасник Другої світової війни, нагороджений орденом Червоної Зірки та медалями. Його професійна діяльність відзначена численними преміями, серед яких премія Спілки кінематографістів України за значний внесок в розвиток українського кіномистецтва та премія Телетріумф у номінації «За особистий внесок у розвиток українського телебачення». Міжнародний біографічний інститут (США) назвав В’ячеслава Кудіна одним з 500 видатних вчених ХХ ст., які зробили значний внесок у розвиток суспільства.
Помер 10 грудня 2018 у Прінстоні (Нью Джерсі, США), похований на Байковому кладовищі у Києві.
