Дмитро Гнатюк

«Дмитро Гнатюк – візитна картка нашої європейської пісенної

культури. Немає такого народу в світі,

який не відгукнувся би на пісні Гнатюка…»

Дмитро Павличко

 Дмитро Гнатюк – видатний український співак, режисер, педагог, Герой України (2005). Перший виконавець хітів 1960-х – пісень «Два кольори», «Чорнобривці», «Черемшина», «Летять ніби чайки», «Пісня про рушник» та «Києве мій».

Народився у селі Мамаївці (нині Кіцманського району Чернівецької області), що тоді входило до складу Румунського королівства, в селянській родині. Навчався в місцевій румунській школі, співав у церковному хорі, організував гурток художньої самодіяльності і навіть сам поставив виставу «Сватання на Гончарівці». Під час Другої світової війни працював вдома, займаючись сільським господарством. Коли Буковина була звільнена від нацистів (1944), його за розпорядженням райвійськкомату було направлено організовувати сільські школи. Після виконання цього завдання був мобілізований на військовий завод на Уралі (Нижній Тагіл), де працював до осені 1945. Роботу на заводі поєднував з художньою самодіяльністю, не полишаючи мрії стати професійним співаком. У 1945 повернувся на Буковину, де закінчив середню школу. З 1945 – артист, соліст Чернівецького обласного музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської. Далі навчався у Київському музичному училищі, у 1951 закінчив Київську державну консерваторію (клас І. Паторжинського) та одержав призначення на роботу солістом опери в Державний академічний театр опери та балету ім. Т.Г. Шевченка (нині Національна опера України), якій залишився вірним на все життя.

У 1975 здобув другу освіту, закінчивши Київський інститут театрального мистецтва за спеціальністю режисер. Окрім співочої кар'єри, Дмитро Гнатюк увійшов в історію як режисер-новатор. Його дебютом в новому амплуа стала опера Олександра Бородіна «Князь Ігор».

У 1983 розпочав педагогічну діяльність, очоливши кафедру оперної підготовки студентів Київської консерваторії ім. П.І. Чайковського. З 1985 – доцент консерваторії, з 1987  – професор.

За час своєї кар'єри Дмитро Гнатюк дав незліченну кількість концертів, поставив понад два десятки вистав, записав 6 компакт-дисків і понад 15 платівок. Все життя популяризував українську пісню у світі, вважаючи українську музику важливим чинником формування національної свідомості.

Серед його нагород – Золота зірка Героя Соціалістичної Праці (1985), два ордени Леніна (1967, 1985), орден Дружби народів (1975), орден Трудового Червоного Прапора (1985) й численнці медалі. У 1997 Д. Гнатюку було присвоєно звання академіка Академії мистецв України, а в 2005 за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку музичної культури, збагачення національної скарбниці оперного та народного пісенного мистецтва, багаторічну плідну творчу і громадсько-політичну діяльність Дмитру - звання Герой України з врученням ордена Держави. На Алеї Зірок в Києві є й Зірка Дмитра Гнатюка.

Помер 29 квітня 2016 в Києві, похований на Байковому кладовищі.

З 2017 ім’я Дмитра Гнатюка носить Чернівецька обласна філармонія.

Лариса Гайда