(до 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка) У 2024-му відзначаємо 210-ту річницю від дня народження Тараса Шевченка. Сучасне шевченкознавство – це вивчення життя і творчості Кобзаря, його місця в українській і світовій історії та культурі. Ця наука є надзвичайно багатогранною, зокрема важливим напрямом є її педагогічний аспект, спрямований на залучення дітей, учнів та студентів до […]
06.03.2024 відбулася наукова сесія історико-педагогічних студій «Тарас Шевченко у царині українського шкільництва», яку організували викладачі кафедри освітології та психолого-педагогічних факультету педагогічної освіти наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (онлайн на платформі Google Meet, 45 учасників). У заході взяли участь науковці Педагогічного музею України з виступами: «Тарас Шевченко й українська освіта: музейно-педагогічний контекст» — Олександр […]
05.03.2024 відбувся вебінар «Педагогічна мапа Києва: вулиця Академіка Потебні». Під час вебінару учасники дізналися про життєвий шлях, наукову й педагогічну діяльність українського мовознавця, філософа, фольклориста, етнографа, літературознавця, педагога, громадського діяча Олександра Потебні (1835-1891), зокрема про вплив викладачів на його наукові зацікавлення, про його педагогічні ідеї, про Потебню-викладача, про «Український буквар. По підручнику О. Потебні» С. […]
У відео представлено досвід діяльності шкільних музеїв України у контексті вивчення та популяризації життєвого і творчого шляху Тараса Шевченка. Подано приклади колекцій-зібрань з шевченкознавства та форми використання їх потенціалу з навчально-виховною та світоглядною метою. Зображення: робота учня 8 класу Кагарлицької середньої школи Віктора Тарана. Листопад 1970. Випалювання по дереву (фонди Педагогічного музею України)
(до 150-річчя від дня народження А.Волошина (1874-1945), президента Карпатської України, громадсько-політичного діяча, педагога, Героя України) Все своє життя я працював як педагог. Переконався я в тому, що наш народ є цілком так інтелігентний, як і інші європейські народи, і що лише гноблення робило його апатичним. Августин Волошин Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 21 […]
Олександр Мусійович Щербина народився 1 березня 1874 року в Прилуках у родині законовчителя Прилуцької прогімназії. У віці 3 років, бавлячись на подвір’ї, упав у яму з вапном і отримав опіки не тільки всього тіла, але й внутрішніх органів, а також втратив зір. Упродовж кількох тижнів родина думала, що він не виживе. Як пізніше напише його […]
28.02.2024 відбувся обласний семінар для керівників музеїв освітніх закладів та відповідальних за краєзнавчу й музейну роботу в закладах освіти Черкащини (онлайн на платформі Google Meet). Разом з учасниками семінару, до якого доєдналося близько сімдесяти педагогів, були обговорені нагальні питання роботи музеїв закладів освіти, проблеми та шляхи їх вирішення. З вітальним словом до присутніх звернулася директор […]
27.02.2024 відбувся вебінар «Педагогині: Ганна Сухомлинська». Під час вебінару учасники з цікавих, інформативних та емоційних виступів спікерів дізналися про життєвий шлях і подвижницьку діяльність дружини Василя Сухомлинського – Ганни Іванівни Сухомлинської (1918-2003), яка всіляко підтримувала й допомагала чоловікові і за життя, і упродовж усіх років після його передчасної смерті продовжувала творче життя педагога, сприяла збереженню […]
22 лютого 2024 р. в італійському місті Л’Аквіла (Абруццо) відбулися літературні читання, присвячені дню народження Лесі Українки (1871-1913). У творчому вечорі взяли участь професор університету м. Л’Аквіла Орнелла Кальварезе, доцент кафедри педагогічної освіти та соціальної реабілітації Одеського національного університету імені І. Мечникова Прокоф’єва Любов Борисівна, заступник декана з виховної роботи факультету математики і інформатики Харківського […]
21 лютого 2024 р. у Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї говорили про музейну педагогіку – відбулась творча зустріч провідної наукової співробітниці Педагогічного музею України Лариси Гайди з колегами-музейниками, під час якої було презентовано авторську навчальну програму з позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напрямку «Музеєзнавство». У процесі обговорення програми музейники визначили пріоритетні напрямки та можливості її використання у діяльності музейних […]
