07.12 2023 у Бібліотека Київського університету імені Бориса Грінченка відбулося урочисте на відкриття виставки «Книжкова спадщина Бориса Грінченка для дітей: з музейних та бібліотечних зібрань» (до 160-річчя від дня народження Б. Грінченка). Педагогічний музей України – співорганізатор виставки: у експозиції представлено рідкісні видання творів Бориса Грінченка для дітей з фондів музею. У заході взяли участь […]

05.12.2023 відбувся вебінар «#Педагогічна_мапа_Києва: вулиця Петра Ніщинського» Під час вебінару учасники дізналися цікаві факти з життя та різнобічної діяльності Петра Ніщинського (1832-1896), одного із основоположників українського музично-драматичного театру, композитора, перекладача, громадського діяча, публіциста та педагога. Петро Ніщинський викладав у приватних навчальних закладах Одеси, Ананьїва, Кропивницького, Бердянська. Його учнями були Микола Аркас та Євген Чикаленко. Головна […]

Лідія Деполович відома передусім як авторка букварів, читанок, методичних посібників. Її «Буквар» 1938 року видання впродовж 1930-60-х рр. перевидавався 19 разів загальним накладом понад 12 мільйонів примірників. Щоб їх поставити на одній книжковій полиці, довелося б майструвати полицю завдовжки в 100 кілометрів. Методика навчання читанню й послідовність вивчення літер були настільки вдалими, що цей буквар […]

22.11.2023 у Кіровоградському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського відбулася презентація видання «Творча спадщина Василя Сухомлинського та Нова українська школа: атлас науково-педагогічного туризму в Кіровоградській області» (онлайн, платформа Google Meet). Атлас містить картографічний, текстовий та ілюстративний матеріал з досвіду творчого впровадження ідей Василя Сухомлинського в освітній процес закладів освіти Кіровоградської області, узагальнений кафедрою […]

21.11.2023 відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Педагогічне краєзнавство крізь призму історико-культурних явищ та процесів в Україні». На пленарному засіданні конференції виступили науковці Педагогічного музею України: Олександр Міхно, д.пед.н. директор музею, з доповіддю «Освітяни-краєзнавці в енциклопедичному біографічному словнику «Педагоги України»: Костянтин Зіньківський (1873–1959)»; Лариса Гайда, провідна наукова співробітниця музею, з презентацією навчальної програми з позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого […]

21.11.2023 відбувся вебінар «#Педагогічна_мапа_Києва: проспект Академіка Глушкова» Під час вебінару учасники дізналися цікаві факти з життя та діяльності Віктора Глушкова (1923-1982), основоположника інформаційних технологій в Україні, засновника і директора Інституту кібернетики; переглянули унікальні фотографії вченого та документальний фільм 1980-х рр. «В. Глушков — кібернетик» (з фондів Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву). Віктор Глушков – […]

Сьогодні школи-інтернати передусім асоціюються із закладами для дітей, які залишились без батьківської опіки, або для людей з інвалідністю та комплексними порушеннями. А педагоги минулого вбачали в таких навчальних закладах майбутнє! Пропонуємо ознайомитись з думками українського педагога Андрія Бондаря. Віртуальна виставка «До 110-річчя Андрія Бондаря (1913-1983), українського педагога, фахівця з педагогіки вищої школи та історії педагогіки»: https://cutt.ly/OwUzxZAh […]

16.11.2023 відбулася Міжнародна  наукова конференція «Українська еміграція після 1945 року. Історія-Суспільство-Культура-Наука». У конференції взяв участь Олександр Міхно, д. пед. н., директор музею, виступивши на секційному засіданні «Історія в публікаціях» з доповіддю «Освітяни-емігранти в енциклопедичному біографічному словнику “Педагоги України”». В межах пленарного засідання конференції відбулася інавгураційна лекція професорки, докторки Оксани Пахльовської (Університет LaSapienza в Римі, Італія) […]

Маргарет Мід (1901-1978), американська вчена-антропологиня. Широке визнання принесли їй сила особистості, безпрецедентна відвертість у викладенні фактів і широта поглядів. Популярність праць Мід визначається інтересом до інших культур, можливістю глибше зрозуміти їхній спосіб життя, проникнути в таємниці дитинства, батьківства та материнства. Мід володіла «легким пером», жвавістю і образністю мови, уникала зовнішніх ознак науковості. Читання її книг […]