до 80-річчя від дня народження майстрині
Казки, загадки, вірші, знайомі з дитинства, часто зберігаються в пам’яті разом із малюнками з улюблених книжок. Для багатьох читачів такими стали й ілюстрації Валентини Мельниченко (1946–2005). У її творчому доробку – українські народні казки й загадки, твори українських письменників, перекладна дитяча література. Ілюстрації В. Мельниченко допомагають роздивитися казковий світ у подробицях: характери персонажів, деталі вбрання та побуту, предмети й образи, які супроводжують дитину в читанні.
Віртуальна виставка Педагогічного музею України представляє видання з музейних фондів, оформлені художницею. Це нагода переглянути знайомі книжки, простежити особливості її графіки та побачити, як художнє оформлення стає частиною історії дитячого читання.
Біографічна довідка
Народилась Валентина Мельниченко 1 листопада 1946 року в Києві. У 1962–1964 роках навчалася в художній студії Наума Осташинського, у 1965 році викладала в ній малюнок. 1971 року закінчила Київський художній інститут, навчалася в майстерні Тетяни Яблонської. З 1979 року – членкиня Національної спілки художників України. Основна галузь роботи мисткині – книжкова графіка.
Професійний і творчий шлях художниці тісно пов’язаний з двома відомими київськими видавництвами «Освіта» і «Веселка». Саме багаторічна співпраця Валентини Григорівни із легендарним видавництвом «Веселка» подарувала українській дитячій літературі десятки культових видань.
Творчий доробок в дитячій книзі
Художній стиль Валентини Мельниченко – самобутній, упізнаваний та сповнений глибокого національного колориту. Її малюнки вражають яскравістю кольорів і надзвичайною деталізацією. Персонажі художниці наділені виразними, живими характерами, часто з почуттям легкого гумору, і обов’язково вбрані в традиційний український одяг. Майстриня детально змальовує фрагменти українського побуту, його окремі декоративні елементи, відтворює рослинний світ української природи. Відтак ілюстрації майстрині не лише допомагають зрозуміти суть твору, а й водночас легко і гармонійно занурюють маленьких читачів в українську культуру.
В. Мельниченко проілюструвала десятки дитячих книжок: збірок казок, загадок, віршів, оповідань. Крім того малювала для дитячої періодики, зокрема журналу «Барвінок», та брала участь в оформленні дитячих книг-календарів. Серед найвідоміших дитячих видань у художньому оформленні Валентини Мельниченко – «От так сімеєчка» Бориса Трофимчука (1978), «У бобра добра багато. Вірші та казки» Михайла Стельмаха (1987), «Лісовий ліхтарик» Володимира Кухалашвілі (1978), «Ходи, сонку, в колисоньку» (1983), «Ріпка. Українська народна казка в обробці Івана Франка» (1984), «Пан Коцький» (1983), «Рукавичка» (1980), «Телесик» (1987), «Календарик-дошколярик» (1987–1994) Дванадцять місяців: Настільна книга-календар на 1982».
Окрім української літератури, В. Мельниченко блискуче інтерпретувала й світову класику, зокрема казку «Червона Шапочка» Братів Грімм (1979), адаптувавши європейський сюжет під сприйняття української малечі.
У фондах Педагогічного музею України в колекції художньої літератури для дітей зберігаються окремі видання з ілюстраціями В. Мельниченко, а саме: «Українські народні казки» (1985), «Ліз карасик через перелазик» (1984), «Реве віл на сто гір. Українські народні загадки» (1989), «Кривенька качечка» (1988), «Ріпка» (1989), «Королик і Ведмідь» І. Франка (1993), «Червона Шапочка» Братів Грімм (1979) та збірка «Барвінок» (1977).
Пропонуємо детальніше ознайомитися з кожною з них.
Збірка українських народних загадок «Ліз карасик через перелазик» в неймовірному художньому оформленні В. Мельниченко є класичним зразком традиційної української дитячої ілюстрації XX століття. Збірка містить 16 загадок для дітей, де малюнки виконують роль візуальних підказок та інтерактивного містка між складним метафоричним текстом загадки та дитячою уявою. Попри великий тираж першого видання, книга мала неабиякий попит і продовжувала перевидаватися.
 |
 |
 |
Не менш знаковою є робота художниці над дитячою книгою «Реве віл на сто гір» – збіркою українських народних загадок, упорядкованою Іваном Малковичем. Завдяки метафоричним, яскравим та кмітливим образам В. Мельниченко, відгадування загадок перетворюється для дітей на захопливу гру з чіткими візуальними підказками.
Під час перегляду книжки зверніть увагу на співвідношення тексту й зображення: як художнє оформлення підтримує гру у відгадування та допомагає читачеві побачити знайомі речі по-новому.
 |
 |
 |
До збірки увійшли найвідоміші українські казки про тварин, чарівні (героїко-фантастичні) та соціально-побутові казки. Упорядник – Ніна Тищенко. Різноманіття сюжетів дає художниці змогу працювати з різними характерами, ситуаціями й образами.
Ілюстрації В. Мельниченко супроводжують казкові історії, допомагають уявити персонажів і відтворити обставини подій. Розглядаючи сторінки, можна простежити, як змінюється художня оповідь залежно від сюжету: від історій про тварин до казок із людськими персонажами та побутовими сценами.
 |
 |
 |
«Королик і Ведмідь» – авторська казка Франка, сюжет якої був запозичений письменником у зарубіжному епосі. Вперше твір було опубліковано автором у збірці казок «Коли ще звірі говорили» (1896). Видання з ілюстраціями В. Мельниченко вийшло друком у легендарному київському видавництві «Веселка» у 1993 році (2-ге перевидання) за редакцією Степана Крижанівського. Загальний наклад – 65 тисяч примірників.
 |
 |
 |
Яскраві, самобутні та деталізовані малюнки В. Мельниченко до книги «Червона Шапочка» чудово передають атмосферу класичної німецької казки. Художниця майстерно адаптувала європейський сюжет для сприйняття українськими дітьми. Книга вийшла великим тиражем – 700 тисяч примірників. Переклад твору з німецької здійснив Сидір Сакидон.
Ця книжка цікава й можливістю порівняти роботу художниці з українськими народними казками, представленими у виставці. Як змінюється образотворча мова, коли йдеться про інший культурний контекст? Які деталі малюнків допомагають передати атмосферу саме цієї історії?
 |
 |
 |
Пдф 6 Кривенька качечка. Українська народна казка. Київ : Веселка, 1988. – 20 с.
Це видання казки «Кривенька качечка» нині є класикою української книжкової графіки і своєрідною візитівкою творчого стилю В. Мельниченко. Ілюстрації художниці до цього твору вирізняються яскравим національним колоритом, детальним зображенням традиційного українського побуту та неймовірною казковою атмосферою.
 |
 |
 |
Пдф 7 Ріпка. Українська народна казка в обробці Івана Франка. Київ : Веселка, 1984. – 20 с.
Відома українська народна казка в класичній літературній обробці Івана Франка. Текст твору суттєво відрізняється від інших варіантів казки своєю ритмічністю, гумором та іменами персонажів. Графіка В. Мельниченко наповнює книгу автентичними деталями традиційного українського вбрання та теплим народним гумором.
 |
 |
 |
Пдф 8 Барвінок. Збірка віршів, оповідань та казок, надрукованих у журналі «Барвінок». Київ : Веселка, 1977. – 200 с.
Унікальна ювілейна збірка, до якої увійшли найкращі вірші, оповідання та казки, які публікувалися на сторінках культового дитячого журналу «Барвінок» упродовж перших 50-ти років його існування. Обкладинку та загальне художнє оформлення книги виконала В. Мельниченко. На відміну від книжок, присвячених одному казковому сюжету, тут художнє оформлення має об’єднати різножанрові тексти в цілісне видання.
 |
Книжкова графіка В. Мельниченко є одним із засобів, що допомагає батькам та педагогам формувати моральні цінності, розвивати інтелект, емоційну сферу та художній смак у дітей. Її малюнки слугують дієвим інструментом національно-патріотичного виховання, адже вони глибоко вкорінені в традиції етнопедагогіки, де через народні образи, символи та естетику формується повага до рідної культури та національна ідентичність дитини.
Валентина Мельниченко відійшла у вічність 11 грудня 2005 року у віці 59 років у рідному Києві. Її багата художня спадщина назавжди ввійшла в історію української дитячої книги.
Музейна колекція у цифровому просторі
Вісім видань, представлених у виставці, дають змогу простежити особливості ілюстрування дитячої книги впродовж кінця 1970-х – початку 1990-х років. Українські народні казки й загадки, твори Івана Франка та братів Грімм репрезентують різні жанри й літературні традиції, до яких зверталася Валентина Мельниченко. Її ілюстрації – вагомий матеріал для дослідження книжкової графіки, взаємодії тексту й зображення, а також художніх засобів, за допомогою яких формувався візуальний образ дитячої книги.
Для Педагогічного музею України ці видання становлять джерельну базу для вивчення історії дитячого читання, мистецького оформлення книжкових видань і розвитку видавничої культури. Їхнє представлення у форматі віртуальної виставки розширює можливості наукового опрацювання музейних фондів і забезпечує доступ до колекції дослідникам, освітянам та всім, хто цікавиться історією української дитячої книги. Цифрові копії дають змогу розглядати ілюстрації в деталях, зіставляти художні рішення та відкривати нові аспекти творчості Валентини Мельниченко. Так музейна колекція стає доступним ресурсом для подальших досліджень і збереження пам’яті про мисткиню.
Джерела:
- Бойко І. Т. Мельниченко Валентина Григорівна. Енциклопедія сучасної України [Електронний ресурс] / редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003, оновл. 2016. URL: https://esu.com.ua/article-65431
- Валентина Мельниченко. Фото художниці періоду навчання в Київському художньому інституті (1967?рік). Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. URL: https://lnk.ua/SwrXlOx3E
Матеріал підготувала
старша наукова співробітниця
Педагогічного музею України
Вікторія Бондаренко
