До 125-річчя Педагогічного музею України
У газеті «Освіта і суспільство» (2026, № 8) опубліковано статтю директора Педагогічного музею України, доктора педагогічних наук Олександра Міхна «Педагогічний музей України: 125 років живої історії».
У статті автор пропонує поглянути на 125-річну історію музею не як на послідовність дат і подій, а як на історію постійного повернення до своєї головної місії. Змінювалися держави й політичні режими, освітні системи, педагогічні концепції та технології, змінювався сам музей — його форма, зміст і навіть назва. Проте незмінною залишалася потреба зберігати, досліджувати й осмислювати педагогічний досвід.
Важливе питання статті — яким є Педагогічний музей сьогодні. Від закладу, покликаного показувати вчителеві найкращі зразки навчальних посібників і педагогічної практики, він перетворився на фондову, наукову, виставкову, освітню та комунікаційну інституцію. Сучасний музей працює не тільки з предметами, документами й текстами, а й із питаннями, смислами та інтерпретаціями.
Особливий акцент зроблено на тому, що цифрове середовище стало повноцінним простором музейної діяльності. Онлайн-проєкти, соціальні мережі, відео, віртуальні виставки та публікації розширюють способи комунікації музею з аудиторією, водночас не змінюючи його сутності.
Ювілей 2026 року став для музею не лише нагодою озирнутися на минуле. До 125-річчя підготовлено два наукові видання — «Публікації Софії Русової в журналі “Вільна українська школа” (1917–1920)» та «Публікації працівників Педагогічного музею України (2014–2025): науковий каталог». Одне повертає до наукового обігу педагогічну спадщину Софії Русової, друге фіксує власну наукову діяльність музею в новітній період.
125 років — це вже історія. Але для музею ювілей — водночас питання про майбутнє. Яким має бути музей, потрібний сучасному вчителеві, дослідникові, студенту, відвідувачеві? Які форми збереження педагогічної пам’яті будуть потрібні наступним поколінням?
Стаття «Педагогічний музей України: 125 років живої історії» — це спроба подивитися на ці питання крізь історію самої інституції.
Читайте повний текст публікації.
