Від казки до «Енеїди»: графічний всесвіт Анатолія Базилевича (1926–2005)

До 100-річчя від дня народження майстра

«Малюнки А. Базилевича викликали і викликають досі у мене глибоке захоплення.
Мабуть, ніхто з українських митців не проникнув так досконало в ідею
української «Енеїди», як це зробив А. Базилевич»

Дмитро Павличко

Біографія митця

Анатолій Дмитрович Базилевич (1926 – 2005) (фото – Енциклопедія сучасної України)

Народився Анатолій Дмитрович Базилевич 7 червня 1926 року в місті Жмеринка на Вінничині в сім’ї інженера. Дитинство майбутнього художника припало на роки Голодомору, а юність була перервана Другою світовою війною. У 1933 році родина Базилевичів вимушено переїхала до Маріуполя, де батько працював технологом на заводі, а згодом викладачем у Маріупольському металургійному інституті. У віці 7 років Анатолій почав відвідувати художню студію, цікавився літературою. В середній школі почав вивчати іноземні мови – англійську, німецьку, французьку.  У 1943 році родину Базилевичів примусово вивезли до Німеччини. Там у травні 1944 року під час бомбардування від отриманих поранень помер батько. Після війни Анатолій разом із матір’ю повернувся до Маріуполя, де влаштувався працювати художником-оформлювачем на металургійному заводі та вступив до школи робітничої молоді, аби отримати атестат про середню освіту.

Вищу освіту Анатолій Базилевич здобув у Харківському художньому інституті. (1947-1953). Мистецтва книжкової графіки навчався у відомих українських художників — Йосипа Дайца, Адольфа Страхова, Григорія Бондаренка.

У 1953 році, після закінчення інституту, Анатолій Базилевич переїхав до Києва і почав активно співпрацювати з видавництвами «Веселка», «Молодь», «Дніпро», «Радянська школа», «Радянський письменник», «Мистецтво»,  журналом «Перець», а також естампним цехом Комбінату монументально-декоративного мистецтва та редакцією діафільмів «Укркінохроніки». Працював у галузі книжкової ілюстрації, плаката, станкової графіки та карикатури. 

Анатолій Базилевич в майстерні

У 1956 році Анатолія Базилевича приймають до Спілки художників. З цього часу митець активно бере участь у художніх виставках, зокрема і міжнародних.  У 1961 та 1996 роках у Києві відбулися його персональні виставки. У 1969 році за ілюстрування «Енеїди» І. Котляревського Анатолію Базилевичу присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР», а в 1993 році — звання «Народний художник України».

Анатолій Базилевич був одружений з Іриною Федькіною, мав сина Олексія та доньку Олену. Сім’я Базилевичів тривалий час мешкала в Києві, в будинку художників на вулиці академіка Філатова. У цій самій будівлі знаходилася і художня майстерня графіка.

Помер митець 30 червня 2005 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Творчість

Ще будучи школярем, Анатолій Базилевич скопіював картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану» Іллі Рєпіна. Точність передачі малюнку настільки вразила педагога з живопису Костянтина Бендрика, що невдовзі картину школяра експонували на міській виставці.  Перша книжка, оформлена молодим графіком, побачила світ у 1951 році. Це були «Байки» українського поета Геннадія Брежньова, видані у Харківському книжково-газетному видавництві.

Анатолій Базилевич переглядає ілюстрації до «Енеїди»

Значним досягненням в творчості митця стало художнє оформлення «Енеїди» (1968) Івана Котляревського, офорти до окремих творів Тараса Шевченка, ілюстрування ювілейного видання «Кобзаря» (1964) та «Малого Кобзаря» (1969), ілюстрації до романів «Пригоди бравого вояки Швейка» (1957) Ярослава Гашека. В його доробку ілюстрації до творів класиків української літератури – Івана Франка, Григорія Квітки-Основ’яненка, Івана Нечуя-Левицького, Миколи Гоголя, Марка Вовчка, Степана Руданського, Михайла Стельмаха, Юрія Федьковича, Володимира Бровченка. 

З іменем Анатолія Базилевича пов’язують розквіт української книжкової графіки другої половини XX століття. Художні критики відзначають лаконізм художньої форми митця, віртуозність рисунка у поєднанні з глибоким проникненням у літературний зміст твору і суто українське відчуття гумору та сатири. Художник умів створювати образи, які легко запам’ятовуються. Його персонажі живі, емоційні та сповнені народного колориту.

 

Внесок в дитячу книгу

Анатолій Базилевича з любов’ю ілюстрував художні книги для дітей, розкриваючи перед ними чарівний світ українських народних казок і казок народів світу. Його малюнками оформлені твори для дітей Степана Руданського («Співомовки», «Переслів’я», «Пан та Іван в дорозі», 1966); Івана Франка («Абу-Касимові капці», 1984), Марка Кропивницького («По щучому велінню», 1967), Ганса Християна Андерсена («Казки», 1955), Шарля Перро («Кіт у чоботях», «Синя Борода», 1955), братів Грімм («Казки», 1955). В ілюстраціях до дитячих видань митець умів віднайти найвиразнішу форму малюнка, яка б постійно жила в уяві дітей. Завдяки таланту Базилевича багато дитячих книг стали справжніми мистецькими виданнями, які із задоволенням переглядали не лише діти, а й дорослі. У фондах Педагогічного музею України зберігається низка художніх видань для дітей, які майстерно оформив Анатолій Базилевич.

«Енеїда» – вершина творчості митця

Найвидатнішим досягненням Анатолія Базилевича в галузі книжкової графіки стали ілюстрації до поеми Івана Котляревського «Енеїда», створені митцем у 1960-х роках. Саме ці роботи принесли художнику справжню славу та зробили його ім’я відомим далеко за межами України. Працюючи над «Енеїдою», Базилевич створив унікальний стиль — поєднання античності, українського бароко, козацького міфу та еротизму, що заклало новий архетип зображення козаків.

Митець працював над ілюстраціями майже 10 років. Створив 132 оригінальні малюнки, вдало передавши характери героїв. Книга в його оформленні  перевидавалася 17 разів! За цю роботу Анатолій Дмитрович отримав звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР». Художнє оформлення «Енеїди» стало вершиною його творчості. В історії українського мистецтва книжкової графіки ХХ століття «Енеїда» з ілюстраціями Базилевича вважається одним з найкращих видань.

Мистецтвознавці відзначають

«Спостережливість А. Базилевича, зорова пам’ять та здатність проникати через зовнішні риси в сутність характеру людини здавалися надприродними і не мали аналогів серед сучасних українських художників. Талантом та завдяки добрій фаховій підготовці йому вдалося створити неперевершені образи-типи до української літературної класики, стати однією з найяскравіших і найхарактерніших мистецьких постатей другої половини ХХ ст. у царині книжкової графіки і, поза сумнівом, найпопулярнішим ілюстратором в українському читацькому середовищі»

Академік Василь Касіян

«Можна на «відмінно» закінчити художній вуз, стати тонким рисувальником, але те, що втілив у власній творчості Анатолій Базилевич, – цьому не навчиш. То була його природа, справжня суть. Звідси народжувалися ілюстрації, просякнуті філософією, гумором, інтелігентністю»

 Народний художник України Микола Попов

«Анатолій Базилевич був працелюбом. Великий талант у поєднанні з не менш широкою ерудицією, товариською натурою, істинною людяністю приваблював до себе багатьох»

Народний художник України Василь Перевальський

Книги з ілюстраціями Анатолія Базилевича з фондів Педагогічного музею України:

Котляревський І. П. Енеїда. Малюнки А. Д. Базилевича. Київ : Дніпро, 1969. — 300 с. : ілюстр., портр.

Руданський С. В.  Пан та Іван в дорозі. Казка. Для молод. шк. віку. Малюнки А. Д. Базилевича. — Київ : Веселка, 1980. – 16 с. : ілюстр.

Руданський С. В. Переслів’я : вірш. небилиці. Для молод. шкільного віку. Худож. оформ. А. Д. Базилевича. Київ : Веселка, 1988. — 31 с. : ілюстр.

Українські народні казки / передм. М. К. Дмитренка ; ілюстр. А. Базилевича. Київ : Веселка, 1989. — 412 с. : ілюстр. — (Шкільна бібліотека).

Джерела:

  1. Степовик Д. В. Базилевич Анатолій Дмитрович. Енциклопедія сучасної України [Електронний ресурс] / редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003, оновл. 2016. URL: https://esu.com.ua/article-38855
  2. Анатолій Дмитрович Базилевич : інформація про художника. Шевченківський національний заповідник. URL: https://surl.lt/qjuoaz
  3. Перевальський В. Народний художник України Анатолій Базилевич. Національна спілка художників України, Київська організація Національної спілки художників України. 1926–2005 : каталог виставки творів. Київ, 2006.
  4. Анатолій Дмитрович Базилевич (1926–2005). Національна бібліотека України для дітей. URL: https://chl.kiev.ua/default.aspx?id=6035

Підготувала

старша наукова співробітниця

Вікторія Бондаренко