Упродовж року, відповідно до Постанови Верховної Ради України про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026-2027 рр., Педагогічний музей України вшановує видатних діячів української науки, освіти та культури, чия діяльність формувала інтелектуальний і духовний простір країни. Музейне вшанування ювілярів є важливою складовою реалізації державної політики пам’яті, спрямованої на збереження, осмислення та актуалізацію національної освітньо-культурної спадщини.
Віртуальна вітрина «ЮВІЛЯРИ – 2026: праці з фондів» представляє цифровий експозиційний формат, що відкриває доступ до музейних колекцій і дозволяє віртуальному відвідувачу ознайомитися з педагогічним, науковим і просвітницьким доробком ювілярів. Книги, журнали та інші видання з фондів музею розкривають значення діяльності цих видатних постатей для розвитку української освіти, науки та культури.
130 років з дня народження Василя Касіяна (1896–1976)
Василь Касіян – видатний український графік і педагог. Упродовж десятиліть він викладав у Київському та Харківському художніх інститутах, стояв біля витоків мистецької освіти ХХ ст. й заснував власну школу української графіки. Педагогічну діяльність поєднував з активною просвітницькою працею: ілюстрував твори українських класиків, створюючи образи, що виховували естетичний смак і національну свідомість читачів.
У фондах Педагогічного музею України зберігаються видання, ілюстровані митцем. Серед них – «Школяр» А. Тесленка (1947), де художнє оформлення В. Касіяна доповнює педагогічний зміст і підсилює виховний потенціал книги.
Ювілей митця – нагода згадати його внесок у розвиток української мистецької освіти та культури книги.
150 років з дня народження Степана Гаєвського (1876–1975)
Степан Гаєвський – український літературознавець, мовознавець, церковний і громадський діяч, у житті якого педагогічна та освітня праця посідала важливе місце. Поряд із науковою й церковною діяльністю він викладав і створював навчальні праці для школи та самоосвіти.
Його книга «Теорія поезії для середніх шкіл і самоосвіти» (1921) укладена на основі наукових праць провідних філологів і літературознавців – О. Потебні, О. Веселовського, В. Шульговського, С. Смаль-Стоцького, Д. Овсяніко-Куликовського, а також Сіповського й Шалигіна. Це робить видання важливим зразком поєднання академічної науки з педагогічною практикою.
Книга зберігається у фондах Педагогічного музею України як цінне джерело з історії літературної освіти початку ХХ століття.
120 років з дня народження Авеніра Коломийця (1906–1946)
Авенір Коломиєць – український поет, прозаїк, журналіст, театральний режисер, редактор і видавець, у житті якого важливе місце посідала педагогічна та просвітницька діяльність. Він учителював у волинських селах, працював педагогом і режисером у Будинку піонерів у Дубні, укладав підручники з мови та літератури, писав навчальні посібники й активно працював для дитячої аудиторії.
Значну частину творчого доробку Авенір Коломиєць присвятив дітям: публікував поетичні й прозові твори у журналі «Світ дитини», писав п’єси та казки, редагував і видавав дитячі видання, зокрема часопис «Школярик». Його творчість поєднувала художнє слово з виховними та освітніми завданнями.
У фондах Педагогічного музею України зберігається книга А. Коломиєць. «Казки» (1946, Зальцбург) – видання, створене вже в еміграції, яке є важливим свідченням педагогічного й культурного служіння митця.
150 років із дня народження Мирона Кордуби (1876–1947)
Мирон Кордуба – український учений, історик, історіограф, публіцист, бібліограф і педагог, один із учнів Михайла Грушевського. Значну частину свого життя він присвятив науковій і освітній роботі, викладав історію та географію в гімназіях, працював у Львівському університеті, займався популяризацією історичних і географічних знань серед широкого загалу.
Важливе місце у діяльності М. Кордуби посідала просвітницька публіцистика, спрямована на формування історичної та національної свідомості. Саме з цією метою він друкувався в періодичних виданнях для народу, поєднуючи наукову точність із доступною формою викладу.
У фондах Педагогічного музею України зберігається журнал «Читальня. Місячник для просвіти народу». У числі за 1912 рік опубліковано статтю Мирона Кордуби «Де живуть українці», у якій автор у популярній формі окреслює простір українського розселення, поєднуючи історію, географію та освітні завдання.
Ця публікація є яскравим прикладом того, як наукове знання служило справі народної освіти.
140 років із дня народження Георгія (Юрія) Нарбута (1886–1920)
Георгій Нарбут – видатний український художник-графік, ілюстратор, педагог, один із творців українського графічного стилю початку ХХ століття. Автор перших українських державних банкнот і поштових марок УНР.
Активний діяч у сфері мистецької освіти. Як професор і один із засновників Української академії мистецтв, він формував нове покоління художників, поєднуючи європейський мистецький досвід із національними традиціями. Його педагогічна діяльність стала важливим чинником становлення української школи графіки.
У фондах Педагогічного музею України зберігається «Український буквар Ярина» (Кам’янець на Подолі, 1918), зложене А. Воронцем. Обкладинка – Георгія Нарбута. Художнє оформлення видання є яскравим прикладом того, як мистецтво графіки слугувало справі національної освіти, створюючи естетично довершений образ української навчальної книги.
190 років із дня народження Василя Гнилосирова (1836–1900)
Василь Гнилосиров – український журналіст, письменник, етнограф, педагог і громадський діяч, представник національно-просвітницького руху другої половини ХІХ століття. Його діяльність поєднувала літературну творчість, публіцистику та активну працю в галузі освіти.
Як педагог і просвітник, обстоював ідеї народної школи, розвитку освіти рідною мовою. У своїх статтях і громадській діяльності порушував питання культурного поступу, виховання молоді, формування національної самосвідомості.
У фондах Педагогічного музею України зберігається навчальний посібник «Українська педагогіка в персоналіях: у 2 кн. Кн. 1 / за редакцією О. В. Сухомлинської» (2005), у якому міститься стаття Наталії Побірченко про Василя Гнилосирова (с. 385–392), яка висвітлює його внесок у розвиток української педагогічної думки та громадсько-освітній рух ХІХ ст.
120 років із дня народження Оксани Іваненко (1906 – 1997)
Оксана Іваненко – українська письменниця й перекладачка, у творчості та житті якої педагогічна діяльність і робота з дитячою аудиторією посідали особливе місце. Вона працювала у сфері дошкільної та шкільної освіти, була безпосередньо пов’язана з педагогічними установами, а свою літературну працю розглядала як важливий засіб виховання дитини.
Її твори для дітей поєднують художню образність із чіткою виховною спрямованістю, формують у юного читача уявлення про добро, справедливість, взаємодопомогу та повагу до світу навколо.
У фондах Педагогічного музею України зберігається книжечка Іваненко О. «Черевички» (1933) – зразок української дитячої літератури міжвоєнного періоду, що поєднує художній текст із виразним педагогічним змістом.
180 років із дня народження Івана Верхратського (1846–1919)
Іван Верхратський – український мовознавець, фольклорист, письменник і педагог, а також відомий природознавець: ботанік, зоолог, мінералолог і громадський діяч. У його багатогранній діяльності педагогіка посідала особливе місце, адже він прагнув зробити наукові знання доступними й зрозумілими для учнів середньої школи.
Яскравим прикладом такого підходу є підручник «Ботаніка на низші класи середніх шкіл». Починається він з образної, майже казкової розповіді, що вводить читача у світ рослин, і далі послідовно знайомить з їхньою будовою, життєдіяльністю, розмноженням, хворобами, історією розвитку, географічним поширенням і класифікацією. Окрему увагу приділено рослинним угрупованням та їх розміщенню на земній кулі.
У фондах Педагогічного музею України зберігається друге видання цієї книги (Львів, 1922), опрацьоване й упорядковане Іваном Сметанським і видане вже після смерті І. Верхратського. Видання щедро ілюстроване: від зображень кореневої системи до прикладів росту рослин у природному середовищі, що посилює його навчальну цінність.
190 років із дня народження Сидора (Ізидора) Воробкевича (1836–1903)
Сидір (Ізидор) Воробкевич – український письменник, композитор, диригент, редактор, священник і педагог. Значну частину свого життя він присвятив шкільній освіті: викладанню, укладанню навчальних текстів і створенню творів, призначених для читання та виховання молоді.
Як педагог і літератор, активно працював для шкільної аудиторії, нерідко використовуючи псевдоніми, зокрема Данило Млака. Саме під цим іменем він публікував окремі твори для дітей.
У фондах Педагогічного музею України зберігається видання «Рідні колоски», у якому твори Сидора Воробкевича подано під псевдонімом Данило Млака. Зокрема, до збірки входить твір «Муштрований кінь».
100 років із дня народження Володимира Роменця (1926–1998)
Володимир Роменець – український психолог, історик психології, мислитель, у науковій діяльності якого питання виховання, творчості та розвитку особистості посідали провідне місце. Його праці суттєво вплинули на становлення психологічної науки та психологічної освіти в Україні, а ідеї активно використовували в педагогічній практиці.
Значну увагу приділяв проблемам творчої уяви, естетичного сприймання та їх ролі у формуванні особистості, які розглядав у контексті навчання, виховання та розвитку людини, поєднуючи психологічну теорію з освітніми завданнями.
У фондах Педагогічного музею України зберігається Республіканський науково-методичний збірник «Психологія» (1966, вип. 3), в якому опублікована стаття В. Роменця «Творча уява та естетичне сприймання». Публікація є важливим джерелом для осмислення ролі творчості й естетики в педагогічному процесі.
140 років із дня народження Костянтина (Костя) Широцького (Шероцького) (1886–1919)
Костянтин Широцький – український фольклорист, етнограф, краєзнавець, мистецтвознавець і громадський діяч.
Особливе місце у його діяльності посідали питання мистецької освіти. У своїх публікаціях він наголошував на необхідності створення й розвитку національних освітніх інституцій, здатних формувати художній смак і культурну самосвідомість.
У фондах Педагогічного музею України зберігається журнал «Вільна Українська Школа» (1917, №3–4), в якому – стаття К. Широцького «Про академію мистецтв». У цій публікації автор розглядає питання організації мистецької освіти та значення академії мистецтв у культурному житті України.
90 років від дня народження Івана Прокопенка (1936–2021)
Іван Прокопенко – український педагог, організатор освіти, академік, один із провідних теоретиків і практиків розвитку вищої педагогічної школи України. Його наукова й управлінська діяльність була спрямована на осмислення сучасних освітніх процесів, оновлення змісту освіти та підготовку педагогічних кадрів відповідно до викликів часу.
Значну увагу приділяв взаємозв’язку освіти з соціально-економічним розвитком суспільства, зокрема впливу технологічних змін на освітню сферу. Наголошував на необхідності модернізації навчального процесу, орієнтації освіти на інновації та формування компетентностей, затребуваних у сучасному світі.
У фондах Педагогічного музею України зберігається журнал «Рідна школа» (2016, №4), в якому – стаття І. Прокопенка «Технологічні уклади та сучасна освіта» (с. 14–19). Публікація відображає погляди автора на розвиток освіти в умовах технологічних трансформацій.
120 років із дня народження Петра Андрусіва (1906–1981)
Петро Андрусів – український графік, художник, іконописець, педагог і громадський діяч, представник покоління митців, для яких мистецтво було не лише формою творчого самовираження, а й засобом виховання, духовного та естетичного формування особистості.
Значну частину свого життя присвятив педагогічній діяльності. Як викладач і наставник, формував у молоді художній смак, повагу до національних традицій та розуміння мистецтва як складової культури й освіти. Його творчість поєднує професійну майстерність, увагу до деталей і глибоке відчуття образу, що було надзвичайно важливим для ілюстрування навчальної й художньої літератури.
У фондах Педагогічного музею України зберігається книга Е. Бренерт «Маленька вдова» (1932), художнє оформлення якої виконав П. Андрусів. Ілюстрації митця не лише доповнюють текст, а й допомагають читачеві глибше зрозуміти емоційний зміст твору, що відповідає педагогічному завданню книги.
160 років із дня народження Модеста Левицького (1866–1932)
Модест Левицький – багатогранна постать української культури й освіти початку ХХ століття: письменник, публіцист, перекладач-поліглот, мовознавець, композитор, дипломат, лікар, педагог і громадський діяч.
Особливе місце в його житті посідала педагогічна та просвітницька діяльність. Як учитель і інтелектуал, послідовно обстоював ідею національної школи, навчання рідною мовою, виховання молоді в дусі гуманізму, відповідальності й служіння суспільству.
У фондах Педагогічного музею України зберігається книга М. Левицького «Петрусів сон» (1919). Цей твір є прикладом художнього слова, спрямованого на осмислення долі людини й народу в складні історичні часи та може розглядатися як літературний засіб морального й громадянського виховання.
170 років із дня народження Омеляна Поповича (1856–1930)
Омелян Попович – український письменник, публіцист, педагог, політичний і державний діяч. Його діяльність поєднувала літературну творчість, активну публіцистику та послідовну працю в галузі освіти й громадського виховання.
Як педагог і просвітник, розглядав слово як важливий інструмент формування національної свідомості, моральних цінностей і громадянської позиції. Його вірші та статті були зорієнтовані не лише на художнє осмислення дійсності, а й на виховання читача, популяризацію ідей народної освіти, культури
У фондах Педагогічного музею України зберігається видання Омеляна Поповича «Ластівка» (1894), а також вірші та статті його авторства, спрямовані на розвиток читацької культури й національного самоусвідомлення.
170 років із дня народження Івана Франка (1856–1916)
Іван Франко – письменник, учений, літературний критик, публіцист, перекладач, громадський і політичний діяч, одна з центральних постатей української національної культури. Його багатогранна діяльність суттєво вплинула на розвиток освіти, науки й суспільної думки в Україні.
Особливе місце у творчості І. Франка посідала тема школи й виховання молоді. Він глибоко розумів значення освіти для формування особистості та національної свідомості й у своїх творах неодноразово звертався до проблем навчання, взаємин учителя й учня, умов шкільного життя.
У фондах Педагогічного музею України зберігається видання повісті І. Франка «Грицева шкільна наука» (Київ, 1981). У цьому творі письменник із тонким гумором і психологічною проникливістю змальовує перші кроки дитини в школі, передає атмосферу народного навчання та порушує важливі питання тогочасної педагогіки.
210 років із дня народження Михайла Чалого (1816–1907)
Михайло Чалий – український літературознавець, педагог, мемуарист, культурно-освітній діяч, один із перших біографів Тараса Шевченка. Належав до покоління української інтелігенції ХІХ століття, яке активно працювало над розвитком освіти, культури та збереженням пам’яті про видатних діячів української літератури.
Педагогічна діяльність М.Чалого була тісно пов’язана з освітнім середовищем Києва. Працюючи в навчальних закладах, він поєднував викладацьку роботу з літературознавчими дослідженнями та громадською діяльністю. Особливе місце у його наукових зацікавленнях посідала постать Тараса Шевченка: Чалий був одним із перших дослідників, хто систематично збирав спогади, документи та свідчення про життя і творчість поета.
У фондах Педагогічного музею України зберігається видання
«Спогади про Шевченка» (1958), у якому вміщено працю М. Чалого «До біографії Т. Г. Шевченка». У цій статті автор подає важливі свідчення про життєвий шлях поета, доповнюючи біографію Шевченка фактами та спогадами сучасників.
Ця публікація є цінним джерелом для дослідження життя і творчості Т. Шевченка та водночас свідченням внеску М. Чалого у розвиток українського літературознавства і культурної пам’яті.
160 років із дня народження Євгена Тимченка (1866-1948)
Євген Тимченко – український мовознавець, літературознавець, перекладач-поліглот, один із дослідників історії та структури української мови. Його наукова й педагогічна діяльність була спрямована на вивчення, систематизацію та популяризацію української мови.
Євген Тимченко зробив вагомий внесок у розвиток українського мовознавства та формування української граматичної традиції, працюючи над підручниками й науковими дослідженнями, що допомагали учням і вчителям глибше пізнати будову рідної мови.
У фондах Педагогічного музею України зберігається видання
«Українська граматика для 3–4 класів шкіл середніх» (1918). У книзі доступно пояснюються основи мовознавства: мова і письмо, звуки і літери, граматика та її поділ, що робило її важливим навчальним посібником для учнів початкової та середньої школи.
Це видання є показовим прикладом того, як наукові знання про українську мову впроваджувалися в освітню практику та сприяли формуванню мовної культури школярів.
90 років із дня народження Миколи Сингаївського (1936–2013)
Микола Сингаївський – український поет, письменник, публіцист і перекладач, автор численних поетичних творів, серед яких чільне місце посідає література для дітей. Його творчість вирізняється щирістю, мелодійністю та увагою до світу дитинства, природи й родинних цінностей.
Твори М.Сингаївського активно використовували у шкільному навчанні, адже вони доступно й образно знайомлять дітей із красою рідної мови, навколишнього світу та народними традиціями. Саме тому його поезії та оповідання увійшли до навчальних читанок і підручників для початкової школи.
У фондах Педагогічного музею України зберігається підручник «Чарівний струмок» для 3 класу (2000), у якому надруковано дитячі твори Миколи Сингаївського. Серед них – оповідання «Гриб заблудився», «Неодягнута весна», а також вірші «Бабусині щедрівки», «Колискова мені й землі», «Земля дитинства».
Ці твори є прикладом того, як поетичне слово допомагає формувати у дітей любов до природи, родини та рідної землі, поєднуючи художню літературу з виховними завданнями шкільної освіти.
140 років із дня народження Олександра Залужного (1886–1938)
Олександр Залужний – український педагог і педолог, дослідник проблем виховання, навчання та психології дитини. Його наукові праці були присвячені питанням організації шкільного життя, формування учнівського колективу та розвитку дисципліни в освітньому середовищі.
У своїх дослідженнях О. Залужний приділяв особливу увагу педагогічним і психологічним аспектам шкільної дисципліни, підкреслюючи важливість взаєморозуміння між учителем і учнями, а також ролі виховного середовища у формуванні відповідальної поведінки школярів.
У фондах Педагогічного музею України зберігається стаття
О. Залужний «Проблеми шкільної дисципліни», опублікована в журналі «Шлях освіти» (1928, №11). У ній автор аналізує причини порушень дисципліни в школі та пропонує педагогічні підходи до їх подолання, спираючись на тогочасні дослідження у галузі педагогіки та педології.
Ця публікація є цінним свідченням розвитку української педагогічної думки першої половини ХХ століття та відображає пошуки ефективних шляхів організації навчально-виховного процесу.
160 років із дня народження Валерії О’Коннор-Вілінської (1866-1930)
Валерія О’Коннор-Вілінська – українська письменниця, перекладачка та громадська діячка, представниця українського культурного й освітнього руху кінця ХІХ – початку ХХ століття. У своїй творчості вона приділяла увагу питанням виховання, освіти та ролі школи у формуванні особистості.
Її твори нерідко були орієнтовані на молодь і шкільне середовище, поєднуючи художнє слово з виховною метою. Через сценки, оповідання та переклади письменниця порушувала теми дружби, взаєморозуміння та морального становлення дітей.
У фондах Педагогічного музею України зберігається книжка
«У школі. Подруги: сценки на 1 дію». Видання містить невеликі драматичні твори, призначені для читання або постановок у шкільному середовищі, що сприяло розвитку творчості, мовлення та комунікації учнів.
Такі тексти були важливою складовою освітньої практики свого часу, адже допомагали поєднувати літературу, театр і виховання.
130 років із дня народження Варвари Чередниченко (1896-1949)
Варвара Чередниченко – українська письменниця, перекладачка та громадська діячка, яка активно долучалася до культурно-просвітницького життя України першої половини ХХ століття. У своїх публікаціях вона порушувала питання розвитку освіти, поширення знань серед народу та значення громадських ініціатив у культурному поступі суспільства. Особливу увагу приділяла просвітницькому руху, підкреслюючи важливу роль громадських організацій у розвитку освіти, культури та національної свідомості.
У фондах Педагогічного музею України зберігається стаття
В. Чередниченко «Про «Просвіти» та їх значіння задля народньої культури», опублікована в журналі «Просвітянин-кооператор» (1919, № 12). У публікації авторка розглядає діяльність товариств «Просвіта».
Цей матеріал є цінним свідченням ролі просвітницького руху у становленні української освіти та культурного життя початку ХХ століття.
150 років із дня народження Спиридона Черкасенка (1876-1940)
Спиридон Черкасенко – український письменник, поет, драматург і педагог, автор численних творів для дітей та юнацтва. Значну частину життя присвятив освітній справі: працював учителем, створював навчальні тексти та літературу, що сприяла вихованню і розвитку школярів.
У своїй творчості поєднував художнє слово з педагогічною метою, прагнучи формувати у дітей любов до рідної мови, культури та природи. Його казки, оповідання та вірші часто використовували в навчальному процесі.
У фондах Педагогічного музею України зберігається видання
С. Черкасенка «Діткам. Казки і вірші» (Полтава: видавництво «Український учитель», 1907). Книга містить художні твори, адресовані дітям, які поєднують пізнавальний зміст із виховним спрямуванням.
Це видання є прикладом дитячої літератури початку ХХ століття, що слугувала не лише для читання, а й для формування моральних цінностей і розвитку мовлення учнів.
120 років із дня народження Стефана Самійленка (1906-1977)
Стефан Самійленко – український мовознавець, дослідник історії української мови, автор праць із морфології та історичної граматики. Його наукова діяльність була пов’язана з вивченням розвитку граматичної системи української мови, зокрема формотворення та змін у морфологічній будові слова в різні історичні періоди.
Праці Стефана Самійленка мали важливе значення для розвитку українського мовознавства та підготовки фахівців-філологів, адже вони допомагали глибше зрозуміти закономірності формування сучасної української мови на основі її історичного розвитку.
У фондах Педагогічного музею України зберігається наукове видання
С. Самійленко. «Нариси з історичної морфології української мови». Ч. 1. (Київ, 1964). У праці розглянуто питання історичного розвитку морфологічної системи української мови, особливості формування граматичних категорій та еволюцію словозміни.
Це видання є цінним джерелом для дослідників історії української мови, викладачів і студентів філологічних спеціальностей.
