Вчений увійшов в історію української освіти як видатний педагог, організатор освіти, директор Науково-дослідного інституту педагогіки (1955-1958).

Микита Грищенко все своє життя присвятив діяльності в галузі української освіти: працював вчителем, директором школи, районним і окружним інспектором відділу трудшкіл. У 1929 р. призначений директором Київського педтехнікуму. У 1930–1934 рр. очолював Інститут соціального виховання (пізніше Київський педагогічний інститут ім. Горького). З 1934 по 1941 рр. працював науковим співробітником Українського науково-дослідного інституту педагогіки (УНДІП).

1946 р. захистив у Київському державному університеті кандидатську дисертацію, присвячену історії освіти в Україні у 1941–1945 рр. З 1946 по 1948 працював заступником директора УНДІПу. У 1948–1955 очолював Науково-дослідний інститут дефектології.

У 1956–1958 рр. М. Грищенко керував Науково-дослідним інститутом педагогіки УРСР (до 1955 – УНДІП, нині – Інститут педагогіки НАПН України). На посаду директора він прийшов уже визнаним ученим, доктором педагогічних наук. За період роботи в Інституті педагогіки Микита Минович підготував низку фундаментальних дослідженнь з історії розвитку шкільництва і освіти в Україні.

З 1958 р. працював у Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка: читав лекції з методики викладання історії та курс лекцій «Історія радянської школи в УРСР», а в 1962–1975 рр. завідував кафедрою педагогіки при університеті.

У фондах Педагогічного музею України зберігається персональний комплекс матеріалів Грищенка Микити Миновича та низка його праць.

Детальніша інформація про життєтворчість педагога на нашому сайті: https://pmu.in.ua/virtual-exhibitions/115_rokiv_grichenko/

#Українська_педагогіка #Грищенко #Микита_Грищенко #ундіп