До 100-річчя журналу «Пролетарська освіта» (1920 ‒ 1921, Київ)

«Пролетарська освіта» ― регіональний науково-практичний журнал з питань організації освіти та культури Київщини, заснований у жовтні 1920 р. Видання було покликане задовольняти інформаційні запити читачів у загальноосвітній, культурній, мистецькій сферах, висвітлювати питання науки, техніки з урахуванням специфіки робітничої та селянської читацької аудиторії. Головним редактором журналу був Володимир Ґадзінський (1888 ‒ 1932), український поет, літературознавець, журналіст і перекладач.

На шпальтах журналу друкувалися урядові постанови, інструкції з питань організації освіти, подавалися програми роботи профспілки і губнаросвіти, статті педагогічної тематики, висвітлювалися нагальні соціально-культурні питання. Журнал містив такі рубрики: I. Освіта; II. Мистецтво; III. Професійний рух; IV. Офіційний відділ; V. Бібліографія. Назви рубрик і аналіз публікацій часопису свідчать про комплексний характер охоплення освітнього процесу періодичним виданням. Це і нормативно-правова база, і цикл з підвищення кваліфікації, і науково-методичні матеріали, і питання розвитку профтехосвіти, позашкільної освіти та бібліотечної мережі.

На сторінках «Пролетарської освіти» знаходимо наукові статті й промови народних комісарів освіти УСРР Григорія Гринька та Олександра Шумського, що присвячені питанням розбудови освіти в Україні в 1920-х рр., наукові розвідки видатних українських педагогів Якова Чепіги, Костянтина Лебединцева, Івана Соколянського та ін. Видання було цікаве також тим, що в ньому друкувалися оригінальні статті іноземних авторів, педагогічний літопис подій за кордоном, нариси і спогади зі шкільного життя, художні твори, дискусії на акутальні питання.

Окремо варто відзначити художнє оформлення титульної сторінки журналу – цікаву і новаторську графіку, характерну для видань і плакатів 1920-х років. Привертають увагу оригінальний шрифт назви журналу та малюнок-логотип видання. Очевидно, що над оформленням журналу працював художник, ім’я якого, на жаль, не зазначено у виданні. Знаходимо лише літери «А» і «П» в логотипі, які можуть бути ініціалами автора.

Педагогічний часопис «Пролетарська освіта» припинив своє існування у 1921 р., через рік після виходу першого номера. Всього вийшло друком 4 номери журналу. В останньому випуску (№ 3-4, 1921 р.) редакція зазначила:   «… «Пролетарська освіта» перестає бути органом Профсоюза і після рішення Київського Губревкому має стати частиною загального журнала всіх радянських установ Київщини під наголовком «Советское строительство».

У фондах Педагогічного музею України зберігаються 3 номери «Пролетарської освіти». Наразі вони оцифровані. Електронні версії можна переглянути за посиланням:

Пролетарська освіта, 1920, № 1 (жовтень)

Пролетарська освіта, 1920, № 2 (листопад)

Пролетарська освіта, 1921, № 3—4 (грудень 1920 — січень 1921)

 

Матеріал підготувала

старша наукова співробітниця

Бондаренко Вікторія