Клод Адріан Гельвецій (ClaudeAdrienHelvétius) — французький педагог, літератор і філософ — народився 31 січня 1715 в Парижі. Під впливом батька, який мріяв, щоб його син став чиновником податкового відомства, Гельвецій обрав для себе кар’єру фінансиста. Деякий час Гельвецій працював на посаді збирача податків, яка приносила великий дохід. Однак він розчарувався в цій роботі і відмовився від неї. Залишивши кар’єру, він повністю присвятив себе філософській та літературній творчості.

Першим опублікованим твором Гельвеція була його праця «Про розум» (1758), робота над якою тривала понад 20 років. Ця книга справила ефект вибуху бомби в поважних колах Парижа і її засудили до спалення. Самому автору довелося двічі відмовлятися від неї. Більш докладно Гельвецій розвинув свої ідеї в книзі «Про людину», розкривши процес розвитку розумових здібностей людини. Цю книгу, написану в 1769 р., Гельвецій заповів опублікувати тільки після його смерті. Вона побачила світ в 1773 р. У зазначених працях Гельвецій розкрив чинники формування людини; у питанні про людське пізнання схилявся до думки, що пізнання має чуттєво-емпіричну основу. Як і інші просвітителі, Гельвецій вірив у безмежні можливості людського розуму і пізнання. Людські помилки Гельвецій ділив на два розряди: природні, що виявляються в невігластві, і набуті, що виникають через віру в хибні ідеї. Гельвецій намагався створити «науку про моральність». На його думку, з двох почуттів любові до задоволення і відрази до страждання, виникає третє почуття любові до себе. Саме любов до себе він вважав первинним імпульсом всіх дій людини. Любов до себе породжує в свою чергу пристрасті, прагнення до щастя та інтереси.

Гельвецій вважав, що світом правлять думки, а виховання є засобом перебудови світу; що всі люди від природи мають рівні здібності і можливості для розвитку, відкидав думку про нерівність розумового розвитку людей, обумовленого їх соціальним походженням, національною або расовою приналежністю. Дитина, на думку Гельвеція не народжується злою або доброю, такою чи іншою її робить середовище і виховання.

Пропонуємо ознайомитися з працями Гельвеція та публікаціями про його педагогічні погляди, що зберігаються у фондах Педагогічного музею України.

Вороницын И. П. К. А. Гельвеций / И. П. Вороницын. — М. : ОГИЗ-ГАИЗ, 1934. — 151 с.

У книзі на тлі біографії Гельвеція дано виклад і критичний розгляд філософських, політичних, педагогічних поглядів Гельвеція, проаналізовано його твори «Про людину» та «Про розум» з марксистської позиції.

Гельвецій К. А. Про людину, про її розумові здібності та про її виховання / К. А. Гельвецій //  Хрестоматія з історії педагогіки. Т. 1 / Уклад. І. Ф. Свадковський. — Харків : Радянська школа, 1936. — С. 375–401. 

Митюров Б. Н. Педагогічні ідеї французьких філософів-матеріалістів XVIII століття (К. А. Гельвецій. Д. Дідро) // Історія педагогіки : [навч. посібник для педагогічних інститутів] / за ред. М. С. Гриценка. — К. : Вища школа, 1973. — С. 39–42. 

Плеханов Г. В. Гельвеций // Очерки по истории материализма / Г. В. Плеханов. — Л. : Гос. изд. политической         литературы, 1938. — С. 48–95.

Тангян С. А. Педагогические воззрения Гельвеция (к 250-летию со дня рождения) / С. А. Тангян // Советская педагогика. — 1965. — № 2. — С. 98–108.

 Також пропонуємо ознайомитися з книгою Гельвеція «Про людину»  у блискучому перекладі видатного українського прозаїка Валер’яна Підмогильного, який він здійснив 1932 р. В. Підмогильний – один з найвизначніших українських перекладачів французької літератури. За своєю стилістичною точністю та мовною віртуозністю його переклади А. Франса, Бальзака, Мопассана, Стендаля, Гельвеція, Дідро досі вважаються неперевершеними.

Гельвецій К. А. Про людину, ії розумові здібності та її виховання ; Пер. з франц. В. Підмогильний / К. А. Гельвецій. – К. : Основи, 1994. – 416 с.

 

Підготувала Наталя Климова,

провідний науковий співробітник