У 2015 році виповнюється 90 років від часу виходу в світ «Українського вісника рефлексології та експериментальної педагогіки» — науково-педагогічного журналу, органу Українського науково-дослідного інституту педагогіки (УНДІП). Видання було засноване у 1925 р. у Харкові, видавалося в Державному видавництві України (ДВУ).
Журнал виходив тричі на рік (а з 1930 р. ймовірно 6 разів на рік) двома мовами — українською та німецькою. До україномовних статей додавалися анотації англійською, німецькою, іспанською, або французькою мовою на вибір автора.
Виходив також під назвами: «Український вісник експериментальної педагогіки та рефлексології» (1927 — 1930), «За Марксо-Ленінську педагогіку» (1931-1932).
Редактором вісника був Віктор Протопопов, очільник школи української рефлексології, керівник секції рефлексології УНДІПу.
Редакційна колегія: М. Волобуєв, О. Залужний, О. Попов, І. Соколянський, М. Герасимович.
Журнал інформував про модерні течії в педагогіці та психології, містив статті з педології, рефлексології, біхевіоризму. Особливістю цього журналу було те, що його дописувачі цілком відкидали психологію і намагалися висвітлювати всі питання педагогічного процесу в дитячих садках, школах, в установах для дітей з особливими потребами виключно на основі рефлексології, переважно в трактуванні І. Павлова.
Крім вітчизняних досліджень, журнал висвітлював також наукові здобутки в галузі психології, педагогіки й педології за кордоном. Наприкінці кожного номеру подавався бібліографічний огляд зарубіжних публікацій та реферати статей іноземних авторів, здебільшого Польщі, Німеччини, Англії, Франції та США.
Дописувачі
У віснику друкувалися засновники школи української рефлексології — Іван Соколянський, Олександр Залужний, Віктор Протопопов, Яків Чепіга, Григогій Костюк, Яків Мамонтов. Також дописувачами журналу були науковці УНДІПу, лікарі-практики, викладачі середніх та вищих навчальних закладів України.
У фондах Педагогічного музею зберігаються 3 номери вісника: 1928 (№1); 1930 (№1, 3-4. Пропонуємо ознайомитися зі змістом цих номерів:
- Український вісник експериментальної педагогіки та рефлексології / Голов. ред. В.П. Протопопов. — Харків, 1928. — № 1 (8). Фото
- Український вісник експериментальної педагогіки та рефлексології / Голов. ред. В.П. Протопопов. — Харків, 1930. — № 1 (16). Фото
- Український вісник експериментальної педагогіки та рефлексології / Голов. ред. В.П. Протопопов. Харків, 1930. — № 3 — 4 (18 — 19). Фото
Віктор Протопопов
Протопопов Віктор Павлович (1880 — 1957) —український психіатр, академік АН УРСР. Вихованець патофізіологічної школи В. Бехтерєва. Заснував патофізіологічну школу в радянській психіатрії. Разробив оригінальні методи¬ки дослідження вищої нервової діяльності, описав симпатико-тонічний синдром при маніакально-депресивному психозі (Тріада Протопопова). Увів у практику терапію сном, методики дезінтоксикаційної терапії, дієтотерапії. Багато зробив для післявоєнного відновлення закладів психіатрії в Україні. Автор 160 наукових робіт, у тому числі 5 монографій. Науковий напрямок — патофізіологія психозів. Заслужений діяч науки УРСР (з 1934). У 1935 став членом Української академії наук. З 1944 — керівник кафедри психіатрії Клінічного інституту Київської спілки лікарів. Академік АН УРСР (з 1945).
Рефлексологія як наука про поведінку людини набула поширення в І половині 20-х рр. ХХ ст. Саме тоді була створена наукова теорія рефлексології, відкривалися рефлексологічні лабораторії, з’являлися наукові школи. Рефлексологія мала значний вплив на педагогічну науку і шкільну практику. Вбачаючи своїм завданням вивчати особистість дитини у її стосунках з оточенням не після здійснення нею якихось актів (реакцій, вчинків, дій), рефлексологія виступила на короткий час методологічною засадою педагогіки. Рефлексологія була комплексною наукою і включала в себе систему дисциплін: генетична рефлексологія, колективна рефлексологія, індивідуальна рефлексологія тощо. Школа української рефлексології склалася в 20-х рр. ХХ ст. у Харкові. До неї належали І. Соколянський, Г. Костюк, О. Залужний, Я. Чепіга, Я. Мамонтов та ін. Очолив цю школу Віктор Протопопов, учень В. Бахтерєва.
Бондаренко Вікторія,
старший науковий співробітник музею
