У 2017 р. виповнюється 175 років від часу виходу в світ «Букваря» Йосафата Кобринського. «Буквар новим способом уложений для домашньої науки» було видано у Львові в 1842 році на кошти автора. Це був перший на Західній Україні буквар, в якому було застосовано гражданський шрифт і звуковий синтетичний метод навчання грамоти. Крім того, буквар був написаний живою українською мовою і містив фольклорні твори – загадки, байки, приказки, які подавалися як тексти для читання. Йосафат Кобринський одним з перших в українському букваротворенні використав досить велику добірку прислів’їв, приказок (всього 45) соціального і дидактичного характеру, наприклад: «На голій толоці тяжко ся доробити», «Іде зима, кожуха нема», «І пес за ним не завиє», «Нім сонце зійде, роса очі виїсть», «Наука не йде до бука», «Нагинай гиляку доки молода», «Тогда коваль зелізо кує, коли горяче». І тільки одна з приказок має релігійний характер — «Без бога, ані до порога». Й. Кобринський також одним з перших подає у букварі досить велику добірку загадок та шість байок, дві з яких переспіви байок Езопа.

Новим і несподіваним у «Букварі» були складені Й. Кобринським «Правила, як хранити здоров’є». Серед них знаходимо й нині таку актуальну пораду — «Кріпких же напитків, особливо горілки, зовсім не употребляй». Таким чином, «Буквар новим способом зложений для домашньої науки» цікавий і як один з перших друкованих підручників для навчання грамоти, і як спроба використання фольклорних матеріалів у навчально-виховному процесі. У цьому підручнику Й. Кобринський вперше у світовій педагогіці застосував новий спосіб вивчення грамоти — від легкого до складного, а також поєднав навчання з вихованням, використав наочність.

У фондах Педагогічного музею України зберігається один примірник «Букваря» Й. Кобринського, переданий до музею на зберігання Олексюком Арсеном Петровичем, учителем історії Підволочицької СШ Тернопільської області у 1978 році.

«Буквар» занесено до складу  наукового об’єкта «Колекція стародруків Педагогічного музею України» (рукописи, стародруки та рідкісні видання 1477–1923 рр.), що становить національне надбання.

Пропонуємо ознайомитися з електронною копією цього видання у pdf-форматі.

Підготувала Вікторія Бондаренко,
старший науковий співробітник музею.